WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії - Реферат

Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії - Реферат


Реферат на тему:
Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії
Полігонометрія - один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів.
Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:
проектування полігонометричних мереж;
рекогностування полігонометричних ходів;
виготовлення і закладання центрів;
вимірювання кутів;
вимірювання сторін;
прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;
попередня обробка результатів польових спостережень;
вирівнювальні обчислення в полігонометрії.
Розглянемо комплекс полігонометричних робіт на прикладі створення мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.
Проектування полігонометричних мереж
Складання проекту на топографічній карті
Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання.
Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розряду для територій поза населеними пунктами проектують на топографічних картах, як правило, масштабів 1:25000-1:10000, а для територій, що знаходяться в населених пунктах або на будівельних майданчиках - на планах масштабів 1:5000 та 1:2000.
Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з однією або кількома вузловими точками.
При проектуванні дотримуються технічних вимог "Інструкції" [1].
Вони представлені в табл. 3.1. Проектується прив'язка полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розряду до пунктів державної геодезичної мережі. Висячі ходи не допускаються.
Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії одного і того ж класу чи розряду повинні бути не меншими у полігонометрії 4 класу - 2.5 км, у полігонометрії 1 розряду - 1.5 км.
При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані ходами відповідного класу чи розряду [1, п.4.1.4].
Таблиця 3.1
Технічні характеристики мереж полігонометрії
Показники 4 клас 1 розряд 2 розряд
Гранична довжина ходу, км:
окремого
між вихідною і вузловою точками
між вузловими точками
14,0
9,0
7,0
7,0
5,0
4,0
4,0
3,0
2,0
Граничний периметр полігону, км 40 20 12
Довжини сторін ходу, км:
найбільша
найменша
середня
3,00
0,25
0,50
0,80
0,12
0,30
0,50
0,08
0,20
Кількість сторін у ході, не більше 15 15 15
Відносна помилка ходу, не більше 1:25000 1:10000 1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше
3
5
10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n+1 - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см:
до 500 м
від 500 до 1000 м
понад 1000 м
1
2
1:40000
1
2
-
1
-
-
Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів
3.1.2.1. Загальні питання оцінки проектів. Видовжені і зігнуті ходи
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам "Інструкції" [1].
В даному підрозділі ми зупинимося лише на методиках оцінки проектів окремих ходів. Оцінка проектів систем ходів з вузловими точками вивчатиметься на старших курсах при вивченні спеціальних дисциплін.
При оцінці проектів окремих ходів полігонометрії обчислюють очікувану середню квадратичну помилку положення кінцевої точки М. На її величину здійснюють помилки лінійних та кутових вимірів. Якщо позначити сумарний вплив помилок лінійних вимірів mL, а кутових вимірів mu, то для видовженого ходу
.
(3.1)
Величина впливу помилок лінійних та кутових вимірів на величину М залежить від конфігурації ходу, довжини ходу, довжин сторін, точності кутових і лінійних вимірів.
За конфігурацією окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті і замкнені.
Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим, а який зігнутим чи замкненим, введемо поняття замикаючої ходу. Замикаюча ходу - це пряма, яка з'єднує початкову і кінцеву точки окремого ходу (рис. 3.1).
Рис 3.1 Полігонометричний хід і його замикаюча
Її довжина
(3.2)
де [ х], [ y] - суми приростків координат вздовж осей х і y.
3.1.2.2. Критерії зігнутості полігонометричних ходів
Хід вважається видовженим, якщо задовольняються одночасно такі три умови:
,
(3.3)
де S - периметр ходу,
L - довжина замикаючої ходу.
,
(3.4)
де hmax - найбільша віддаль пунктів ходу від замикаючої ходу;
,
(3.5)
де max - найбільше кутове відхилення сторін ходу від замикаючої.
Умови (3.3), (3.4) і (3.5) називають критеріями видовженості ходів.
Якщо хоча б одна з трьох умов не задовольняється, хід вважається зігнутим.
Замкнений хід - це один з окремих випадків зігнутого ходу. Оскільки в замкненому ході початкова і кінцева точки співпадають, його замикаюча L=0 (рис. 3.2).
Рис. 3.2 Замкнений полігонометричний хід
3.1.2.3. Оцінка проектів видовжених ходів
Розглянемо як впливають помилки лінійних та кутових вимірів на положення кінцевої точки видовженого полігонометричного ходу. Нехай в полігонометричному ході n сторін і n+1 кутів. Якщо допустити, що кожна сторона вимірюється з своєю помилкою, тобто mS1, mS2 ..... mSn, то сумарна помилка впливу лінійних вимірів
(3.6)
Якщо довжини сторін приблизно однакові, а отже виміри
Loading...

 
 

Цікаве