WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС. - Курсова робота

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС. - Курсова робота

критеріїв порівняння шляхів розроблення системи розпізнавання для застосування при веденні земельного кадастру, MapInfo є найбільш перспективною альтернативою. MapInfoявляє собою набір програмних продуктів що базується на загальній компонентній архітектурі (СОМ), має можливість розширення з використанням програм на Уізиаі Вазіс Гог Арріісаїіопз (УВА), а також підтримує інші розширення у виконуваному форматі операційної системи. Це надає наступні переваги при застосуванні MapInfo в якості програмної платформи для системи розпізнавання графічних образів.
можливість використання готових засобів зчитування вхідної інформ ції, відображення, редагування, конвертації, тощо;
o використання визнаного інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу користувача
o можливість окремого розроблення критичних до. обчислювальних р< сурсів програмних модулів у виконуваному форматі операційної сист( ми, а інших (наприклад, інтерфейсних рішень) програмних модулів - ні вбудованій стандартизованій мові УВА.
2.5. Перспективи застосування технологій розпізнавання графічних образів при веденні земельного кадастру
Передбачається, що у програмних комплексах введення первинної інформації в АС ДЗК базового рівня застосовуватимуться механізми преселекції. Об числення різних інтегральних параметрів дозволить прискорити заповненні КБД та знизити ймовірність помилок при її заповненні. Пропонується використання модулю преселекції в інтерактивному або в автоматичному режимі (пішії калібрації) з метою формування множин зацікавленості в окремих прошарках та фільтрації шумових об'єктів (мал. 2). Завдяки можливості декомпозиції модулю преселекції на складові з точністю до окремої функції обчислення того чи іншого інтегрального параметру, розроблення та розвиток цього модулю починається від початку створення АС ДЗКУ і
продовжується залежно від результатів досліджень застосування нових параметрів. Початкові стадії розроблення o' модулю преселекції спрощуються наявністю вбудованих функцій обчислення , простих інтегральних параметрів (наприклад, площі, периметру) у програмному забезпеченні ГІС, що використовуються в АС ДЗКУ.
Наступним етапом удосконалення технології ведення земельного кадастру стає впровадження автоматичної векторизації з попередньою обробкою растрів. Використання модулю векторизації в якості інструменту здатне суттєво прискорити процес первинного наповнення КБД та оновлення графічної інформації.
Впровадження програм кінцевого розпізнавання графічних образів на вхід-них растрових зображеннях в АС ДЗКУ відбувається в останню чергу - після накопичення та аналізу досвіду автоматизованого введення графічної кадастрової інформації з використанням автоматичної векторизації та преселекції. Впродовж цього часу розроблюються і апробуються нові та адаптовані алгоритми розпізнавання графічних образів.
Область застосування розпізнавання графічних образів при веденні земельного кадастру в перспективі не обмежується етапом введення первинної графічної інформації.
Накопичення великих обсягів просторової інформації, як це відбувається в АС ДЗК регіонального та національного рівнів, ускладнює процеси ведення КБД та інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи. Використання обчислювальних ресурсів може сягнути таких показників, коли час оброблення системою запитів зростає неприпустимо для обслуговування поточної кількості користувачів в режимі реального часу. До того ж, при зростанні часу оброблення запитів навіть при невеликій кількості користувачів можуть знизитися до неприпустимих значень показники ергономічності. Для розв'язання цієї проблеми доцільно використовування технології розпізнавання графічних образів для побудови спеціальних просторових індексів, які скоротять час
оброблення запитів.
Підвищення ефективності оброблення складних аналітичних запитів є однією з цілей створення сховищ даних. Дані заносяться до них спеціальним чином залежно від задач, на розв'язання яких налаштовуються ці сховища. При застосуванні технології розпізнавання графічних образів стають можливими нові схеми збереження даних, які націлені на розв'язання більш складних аналітичних задач з використанням просторової інформації. При цьому аналіз форми об'єктів може використовуватися при побудові спеціальних просторовиі запитів.
При автоматизованих технологіях ведення земельного кадастру виникає ще декілька проблем пов'язаних з розпізнаванням, які в даній роботі детально не розглядаються.
При роботі з картографічними матеріалами виникають ситуації, коли векторний об'єкт відображає реальний об'єкт, який має форму близьку до правильної (прямокутники, кола та ін.). Або складові частини реальних об'єктів мають форму, близьку до правильної (прямі сторони полігональних об'єктів, шосе, межі полів та земельних ділянок та ін.) В цьому випадку необхідно розпізнати такі об'єкти та замінити їх аналогічними правильної форми, тобто виконати автоматичну корекцію векторних об'єктів в процесі редагування векторних картографічних матеріалів. Такий процес називають також гомогенізацією (від латинського слова Ното - людина) [6] - перетворенням об'єктів у форму, зручну для сприйняття людиною.
Формування графічної частини звітів та розміщення надписів на картографічних матеріалах пов'язані з такою проблемою, як оптимальна компоновка. При достатньо великій кількості графічних та текстових компонентів цей процес підлягає автоматизації. Розпізнавання графічних образів необхідно проводити у тих випадках, коли треба розмістити надписи для об'єктів певного типу. Задача ускладнюється тим, що для виконання оптимальної компоновки необхідно проводити аналіз взаємного розміщення об'єктів (аналіз сцен).
Застосування аналпу конфігурації об'єктів актуально в такій суміжній з веденням земельного кадастру області, як грошова оцінка земель. Конфігурація земельної ділянки є фактором, який впливає на результати оцінки.
Впровадження засобів розпізнавання графічних образів в технологію ведення земельного кадастру сприяє інтелектуалізації автоматизованих земельних кадастрових систем, яка здійснюється за наступними напрямками [7]:
o вилучення знань та встановлення різного роду закономірностей (правил) шляхом аналізу кадастрових баз даних (так звані - системи "заготовки" даних);
o автоматичне розпізнавання графічних образів;
o широке застосування засобів дружнього інтерфейсу користувача, в тому числі лінгвістичних процесорів [8];
o перехід від цифрових моделей до інформаційно-логічних моделей, що дасть змогу встановлювати логічні зв'язки між параметрами об'єкту моделювання (окрема земельна ділянка, міські землі, тощо);
o інтеграція в рамках земельних кадастрових систем баз знань та експертних систем;
o запровадження систем з базами знань для інтелектуальної підтримки процесу прийняття управлінських рішень на основі використання кадастрової інформації та інші.
Loading...

 
 

Цікаве