WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС. - Курсова робота

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС. - Курсова робота

першої версії Автоматизованої системи кадастру.
Розроблена перша версія автоматизованої системиобласного земельного кадастру успішно працює вже біля року і нараховує у своїй базі даних більш тисячі об'єктів колективної власності. Кожен такий об'єкт, у свою чергу складається з земельних ділянок ( от декількох до декількох сотень).
Розроблена версія автоматизованої системи містить у себе: індексні карти і районів, словники, інструменти геодезичних побудов і паювання земель під ArcView 3.1, набір програм по формуванню автоматизованим способом каталогів координат ( у ArcView 3.1 чи Word), додатків до госактам і самих госактов.
Підводячи підсумки сказаного, слід зазначити, що розвиток ГІС областей і міст підтвердили правильність вибору структури індексного номера:
ХХ.ХХХ.ХХХ.ХХ.ХХХ.ХХХХ
У такій структурі перші три групи цифри (область, чи район город, сільська чи рада район міста) легко замінити на код КОАТУУ для перетворення індексного номера в кадастровий номер земельної ділянки:
ХХХХХХХХХХ:ХХ:ХХХ:ХХХХ
чи:
КОАТУУ:ХХ:ХХХ:ХХХХ
Приведена структура кадастрового номера земельної ділянки затверджена Додатком до Вказівки Госкомзема України от 20 березня 2002 року № 12.
1.3. Кадастрові бази даних.
Основа кадастрової бази даних (КБД) - земельна ділянка. Геодезичні та геометричні характеристики земельної ділянки (координати вузлів, місце розташування, оточення) та інші дані про ЗД складають реєстр земельних ділянок КБД. На сучасному етапі розвитку програми відбувається первинне наповнення КБД. Тому в якості джерела вхідної інформації слугують існуючі планово-картографічні та текстові матеріали, що містяться у кадастровій справі на земельну ділянку. Першим кроком перетворення існуючих карт на паперових носіях у цифрову форму є оцифрування з використанням дігітайзеру та сканування, в результаті чого отримують растрові та векторні зображення території у цифровому вигляді. Крім того, кадастрові бази даних формуються в результаті проведення кадастрових зйомок з використанням сучасних технологій, таких як:
o ОРЗ-технології;
o вимірювання з застосуванням електронно-оптичних приладів;
- o дистанційне зондування Землі (ДЗЗ);
o аерофотознімання.
Перші дві технології належать до цифрових. ДЗЗ та аерофотознімання про
водяться для територій, які не забезпечені сучасними топографічними картами
крупних масштабів. Першим кроком перетворення даних ДЗЗ та аерофотозйом-
ки у цифрову форму може бути також сканування, або дані відразу постачають
ся у вигляді цифрових растрових зображень території. ' ^ oo" '
Основні методи перетворення растрових зображень у векторний формат, в якому зберігаються географічні дані в КБД, наступні:
o цифрування дігітайзером;
o напівавтоматична векторизація;
o автоматична векторизація.
Таким чином, при веденні земельного кадастру існує декілька критичних процесій Найбільш актуальним та критичним з точки зору трудових витрат та часу проведення є процес перетворення графічної інформації з паперових носіїв або вихідних даних аерофотозйомки та ДЗЗ у цифровий векторний формат та подальшого заповнення отриманою інформацією КБД. Об'єкти на цих зображеннях при заповненні КБД підлягають, по-перше, контролю коректності геометричних та топологічних параметрів, по-друге - чіткій класифікації на типи. До цих типів відносяться, наприклад: межі полів, межі земельних ділянок, дороги, будівля та споруди, водоймища, лісосмуги, шумові об'єкти та інші. Необхідно скоротити трудові витрати та час виконання операцій при перетворенні графічної інформації у цифровий векторний формат та заповненні КБД.
Щодо заповнення інформацією КБД при цифруванні дігітайзером або напівавтоматичній векторизації, то тип об'єкту встановлюється оператором та заноситься до КБД після або до перетворення чергового об'єкту у векторний формат, або система заздалегідь налаштовується на групу однотипних об'єктів.
Більший виграш часу при перетворенні графічної інформації у векторний формат дає застосування автоматичної векторизації. Але визначення типу об'єкту та сортування об'єктів за типами цілком проводиться оператором програмно-технічного комплексу введення первинної інформації.
Але найбільш актуальним при веденні земельного кадастру є автоматичне (напівавтоматичне) заповнення КБД, оскільки такий підхід разом з використанням автоматичної векторизації дозволяє:
o суттєво скоротити час введення та сортування графічної інформації у КБД;
o автоматично проводити контроль геодезичних, геометричних та топологічних параметрів об'єктів;
o проводити актуалізацію карт з певною періодичністю;
o обліковувати більшу кількість типів об'єктів. )
Для реалізації такого способу заповнення бази даних необхідне застосування сучасних моделей та технологій розпізнавання графічних образів.
Методи розпізнавання зображень і образів використовуються у різних галузях. Коло задач, які розв'язуються за допомогою цих методів, останнім часом безупинно зростає. До задач розпізнавання зображень належать, наприклад: задачі представлення зображень та текстів у зручній для людини формі (при введенні у електронну обчислювальну машину тексту, креслень, карт за допомогою сканерів); розпізнавання зображень, що створені механізмами (розпізнавання треків мікрочасток, автоматичний контроль виробів, які створені машинами, за їх зовнішнім виглядом, тощо); розпізнавання зображень, що створені природою або людиною при відсутності точних знань про явища чи закономірності, що лежать в основі їх отримання (ідентифікація відбитків пальців, розпізнавання в медицині, біології та ін.). Задача розпізнавання образів набагато складніша. Вона виходить за рамки розпізнавання зображень і полягає у необхідності класифікації об'єктів на основі, значень різноманітних параметрів об'єктів, що вимірюються у процесі оброблення. Задачі розпізнавання образів розв'язуються у таких галузях, як: дешифрування аерофотознімків, дистанційне зондування поверхні Землі, електронна дефектоскопія, реставрація зашумлених зображень; системи віддаленого контролю, моніторингу, автоматичного картографування; системи автоматизованого проектування, тощо.
В основі більшості застосувань методів та технологій розпізнавання графічних образів є автоматизація різних процесів (проектування, виробництва, аналізу, синтезу). Особливої актуальності задачі розпізнавання графічних образів набувають при веденні автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АС ДЗКУ).
2. АВТОМАТИЗОВАНА РОЗРОБКА ЦИФРОВИХ КАРТ.
2.1 Порівняння форматів цифрових карт.
Базовими для систем обробки графічної інформації є два основних формати представлення зображень - растровий та векторний. Розглянемо у порівнянні растровий і векторний формати представлення зображень та відповідні особливості при розпізнаванні.
Цифрові зображення у растрових форматах являють собою упорядковану
Loading...

 
 

Цікаве