WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Чорноземні ґрунти суббореальних степових областей світу - Курсова робота

Чорноземні ґрунти суббореальних степових областей світу - Курсова робота

елементи, більшістю грунти вилугувані від водорозчинних сполук. Гумусу в чорноземах багато, до 12%, гумусовий профіль протресивно-акумулятивкий, склад гумусу гуматннй, гумусові кислоти високо конденсовані, переважають їх фракції, пов'язані з Са, майже цілком відсутні вільні фульвокислоти. Максимальний вміст гумусу в чорноземах типових, на північ та на південь від зони їх розповсюдження кількість гумусу зменшується (табл. 25).
Таблиця 25 Порівняльна характеристика підтипів чорноземів Лісостепі
ПІДТИПИ
чорноземів Гу-мус
% Сгк/
Сфк рН Склад ввібраних катіонів ЄП,
мг-екв/100 г грунту сно,
% Потужність Н+НР, см
Опідіоленї Вилугувані Типові 5-12 5-10 7-12 1,5-2,0 1,5-2,0 1,5-3,0 5,5-6,5 6,5-6,8
-7 Са. Щ, Н Са, Ма,(Н> Са, Мн 30-45 40-50 45-60 -90 93-98 100 30-70 40-80 60-130
Фізико-хімічні властивості чорноземів відмінні. Ці ґрунти мають потужний грунтово-поглинальиий комплекс з великою ЄП (30-70 мг-екв), СНО коливається від 93 до !00%, ГПК майже повністю насичений Са та М§, реакція середовища близька до нейтральної, нейтральна або слаболужна, висока буферність. Фізичні та водно-фізичні властивості чорноземів добрі, консистенція нещільна, висока вологоємність, добра водопроникність.Щільність твердої фази складає 2,4 г/см! у Н-горизонті й збільшується до 2,7 г/см3 у материнській породі. Щільність ґрунту 1,0-1,6 г/см пористість 55-60%.
Чорноземи мають оптимальний тепловий режим: добре поглинають енергію сонця, довго зберігають тепло. У західних провінціях вони практично не промерзають, дуже теплі, на північ і на схід тривалість промерзання збільшується, заге зменшується довжина теплого періоду. Водний режим чорноземів сприятливий для процесу гумусоакумуляції, але з точки зору їх сільськогосподарського використання є основним лімітуючим фактором родючості. Чорноземна зона характеризується нестабільним або недостатнім зволоженням. У формуванні водного режиму можна виділити два періоди:
1 - висушування ґрунту, яке спостерігається влітку та на початку осені;
2 - промочування ґрунту з перервою на промерзання з осені до весни.
У чорноземах лісостепу тип водного режиму періодично промивний. Поживний режим чорноземів оптимальний: дуже високий вміст валових їх форм, основна частина N знаходиться в органічній формі, але легко вивільняється при мінералізації, багато рухомого фосфору.
Чорноземна зона найбільш освоєна, у ній вирощуються всі районовані сільськогосподарські культури, особливо ефективно ці грунти використовуються під зернові високої якості, соняшник, цукровий буряк.
Чорноземи - потенційно найродючіші ґрунти. Головного проблемою їх використання є несприятливий водний режим, тому велике значення має система накопичення та зберігання вологи в грунті, створення лісосмуг, снігозатримання і т.п. Важливим заходом є боротьба з водною (в лісостепу) та вітровою (в степу) ерозією, дотримання правильних сівозмін, насичених ґрунто-зберігаючими культурами; введення чистих парів, безполицевого обробітку грунту. Хоча ґрунти добре забезпечені поживними речовинами, внесення мінеральних добрив - умова одержання високих урожаїв. Важливо вносити органічні добрива, щоб зберегти стабільну кількість гумусу, водно-фізичні властивості.
Чорноземи степу
Степ у недавньому минулому чітко розділявся на три ггїдзони: північна частина з різнотравно-ковильно-типчаковою рослинністю, середня - з ковильно-типчаковою та південна - злаково-полинна. Ліс зберігся лише на окремих ділянках у долинах рік, заплавах, байраках тощо. Велику роль у формуванні чорноземів степу відігравали дощові черви та землериї - перемішували та оструктурювали ґрунт. Клімат степу континентальний, континентальність наростає із заходу на схід. Тип водного режиму - непромивний, тоді як у чорноземів лісостепу - періодично промивний. Тому карбонати у степових чорноземів вимиті неглибоко, підзолистий процес не відбувається, інколи на деякій глибині зустрічаються солі й гіпс. Рельєф у степу рівнинний з добре розвиненим мікрорельєфом. Ґрунтотворною породою найчастіше виступає лес.
Порівняльна характеристика чорноземів степу наведена у таблиці 26.
Таблиця 26 Порівняльна характеристика підтипів чорноземів степу
Підтипи чорноземів Гу-мус, % Сі'іс Сфк рН Склад ввібраних катіонів иг-екв/100 г грунту сно, % Потужність Н+НР, СІЧ
Звичайні Південні 6-8
3-6 1,5-3,0 1.5-3,0 7,0-7,3 7,5-8,0 Са, М?,(Na) Са, М?, Na 40-55
30 - 40 100
100 50-120
25-70
Звичайні чорноземи зустрічаються в північному степу. За оз-наками близькі до типових, але у зв'язку з дещо ослабленим процесом гумусоакумуляції потужність гумусованого горизонту менша. Карбонати залягають, починаючи з нижньої частини Н у вигляді білоочок, псевдоміцелію. Іноді в материнській породі зустрічається гіпс,
Південні чорноземи сформувались у південній частині степу, межують з каштановими грунтами. Карбонати починаються з Н- го-ризонту, неглибоко залягає гіпс, профіль малопотужний, часто - слабо диференційований через незначну солонцюватість, яка проявляється в ущільненні перехідного горизонту. Характеристика родів та видів аналогічна чорноземам лісостепу.
За останніми дослідженнями Н.А.Белової, А.П.Травлєєва, 1999 під лісовими насадженнями на території справжніх степів формуються чорноземи, які рекомендовано виділити на рівні роду як лісові. Ха-рактерними особливостями цих ґрунтів є наявність лесиважу і, на відміну від чорноземів лісостепу, відсутнє опідзолення.
Перспективний прийом кардинального регулювання водного режиму в степовій зоні - зрошення. Але воно повинно бути строга регульованим і обгрунтованим, тому що властивості чорноземів при неправильному зрошенні різко погіршуються. Інші заходи окультурення аналогічні лісостеповим чорноземам.
При розорюванні цілинних чорноземів руйнується верхній високо біогенний шар ґрунту: за 54 роки запаси гумусу в ньому знизились на 52,3 т/га, щільність складення підвищилась на 0,10 г/см3 (табл. 27) Сільськогосподарське освоєння чорноземів впливає на якісний склад гумусу: звужується співвідношений Сгк:Сфк (А.Д.Балаєв, 1997).
Таблиця 27
Зміни вмісту гумусу та його втрати в орному шарі (0-30 см) чорноземів Європейської частини колишнього СРСР за 100 років (Чесняк Г.Я., 1983)
Вміст і записи гумусу Втрати гумусу іа 1 Он Се-редньо-річні Втрати гумусу ВІК
1881 р. 1981р.
% до ваги грунту т/га % до ваги ґрунту т/га років, т/га втрати гумусу, т/га ВИХІДНИХ
запасів,
%
Чорнозем типовий (Тамбовська і Воронезька обл.)
10-13 300-390 7-Ю 210-300 90 0,9-0,9 23-30
Чорнозем типовий (Курська і Харківська обл.)
7-Ю 221-315 4-7 142-248 67-79 0,7-0,8 21-36
Чорнозем вилугуваний (Ставропольський
Loading...

 
 

Цікаве