WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Чорноземні ґрунти суббореальних степових областей світу - Курсова робота

Чорноземні ґрунти суббореальних степових областей світу - Курсова робота

ґрунтоутворення. Міграція карбонатів визначається характером водного, теплового та газового режимів чорноземів. Вона найяскравіше йде в лісостепу, який вирізняється періодично промивним типом водного режиму. З водою виносяться вниз розчинні речовини та Са(НСО3)2. Але вміст останнього весною в грунті невеликий, адже в цей період низькі температури - біологічна активність пригнічена, в ґрунтовому повітрі мало СОГ тому розчинність СаСОї низька, винос Са(НСО^): з карбонатного горизонту невеликий.Влітку в чорноземах переважають висхідні потоки води. Вони менш інтенсивні, ніж низхідні весною, зате вміст Са(НСО3)2 в ґрунтовому розчині значний. Він повертається назад у карбонатний горизонт. Цими процесами підтримується існування вказаного горизонту, високий вміст Са в ґрунтовому розчині та у твердій фазі. Степові чорноземи характеризуються менш інтенсивною міграцією карбонатів, винос їх слабкий. Загалом максимальна амплітуда коливань лінії карбонатів становить 10-20 см.
Найбільш сприятливі умови для чорноземоутворення складаються а південній частині лісостепової зони, де утворюються типові чорноземи та на півночі степу, де розповсюджені чорноземи звичайні. На південь від указаних підзон збільшується дефіцит вологи, зменшуються кількість рослинного опаду та глибина кореневої системи, внаслідок чого зменшується потужність гумусового профілю й кількість гумусу. На північ, навпаки, кількість вологи збільшується, зростає вилуговування лужноземельних катіонів* Са, тому починає розвиватись опідзолення - кількість гумусу також зменшуєтеся. Із заходу на схід збільшується континентальність клімату, збільшуючи в чорноземах кількість гумусу та зменшуючи потужність гумусовано-го горизонту при стабільних загальних запасах гумусу в профілі
Висока родючість чорноземних грунтів здавна привертала увагу дослідників, і було висловлено багато гіпотез про походження чорноземів . ідучи за В.В.Докучаєвим , запропоновані гіпотези можна поділити на ттри групи.
У геологічному описі Європейської Російської та Уральського хребта відомий досліник Р. Мурчісон ( 1849 ) висловив припущеня, що чорнозем є морським мулом. Подібні погляди розвивали потім і інші вчені . ці гіпотези тепер мають лише історичне значення.
Припущення про болотне походження чорнозему ще наприкинці XVIIIст.висловив славетний мандрівник П.Паллас. на його думку, чорноземи Передкавказзя утворились з обширних очеретяних боліт. Пізніше академік Е.Ейхвальд і О.О.Борисяк поширили гіпотезу про болотне походження на всю чорноземну зону.
Перші загальні вказівки на утворення чорноземних грунтів у результаті розкладу рослинних решток є в працях видатного російського вченого М. В. Ломоносова, який писав: " … немає сумніву, що чорнозем не первісна і не першоутворена матерія, а походить від того, що згодом згнивали тваринні і рослинні тіла".
У 1791р. А.Болотов писав, що чорноземи утворились "как думать надобно, от долговременного и многие сотни лет продолжавшегося лежания сих мест кем снимаема, ежегодно сгнивала и производила понемногу из себя черную землю". Майже через сто років ці думки були ровинуті у праці академіка Рупрехта "Геоботанические исследования о черноземе'(1886).
Докладне обгрунтування утворення чорнозему шляхом нагромадження у материнській породі перегною в процесі розкладу саме степової травянистої рослинності зробили В.В.Докучаєв у відомій праці "Руский чорнозем"(1883) і П.А.Костичев у монографії " Грунти чорноземної зони Росії "(1886).
В.В. Докучаєв зібрав великий матеріал, що висвітлює будову ,хімічні властивості і географічне поширення чорноземних грунтів. Він показав, щонайбільш багаті на перегній чорноземні грунти розташовані в Європейській частині на сході середньої смуги чорноземної зони, а в напрямі на південь ,захід і північ вміст перегною закономірно зменшується. Стверджуючи ,що чорноземи можуть утворитися лише під запоною степової травянистої рослинності,В.В.Докучаєв одночасно вважав головною причиною утворення чорнозему пануючі кліматичні умови. Підтвердження він цьому бачив у зменшенні вмісту у чорноземних грунтах перегною у напрямі на південь, північ і захід від області поширення найбільш багатих на перегній тучних чорноземів у відповідності із зміною кліматичних умов. На думку П.А.Костичева,клімат не міг бути вирішальною причиною утворення чорнозему, а тим більше його географічного поширення.П.А.Костичев вказував на велику різноманітність клімату в межах чорноземної зони, на подібність клімату деяких місцевостях до чорноземних і нечорноземних грунтів, знайдення серед смуги суцільного поширення чорноземних грунтів (тобто в однакових кліматичних умовах) островів сірих лісових і навіть дерново-підзолистих грунтів.
В.В.Докучаєв гадав,що перегній нагромаджується у чорноземах переважно за рахунок надземних частин травянистої рослиності. На підставі багатьох дослідів П.A. Костічев дійшов до висновку, що в багатих на вапно чорноземних грунтах просочування органічних речовин на значну глибину у грунт не могло мати місця. На його думку, головним джерелом нагромадження у грунтовій товщі перегною є коренева система трав'янистої рослинності.
Ряд факторів дозволяє припускати, що степовій рослинності у межах сучасної чорноземної зони передували широколисті ліси.
Ще вчені античного часу (Геродот, Страбон, Пліній) відзначали колишню залісеність степів і півдня України. Про це ж свідчить наявність окремих великих островів широколистих лісів у межах чорноземної зони, що збереглися до нашого часу. Досвід степового лісорозведення свідчить про придатність клімату степів і чорноземних грунтів для розвитку лісової рослинності.
Археологічні розкопки підтверджують велике поширення в минулому лісів в межах сучасної чорноземної зони і їх наступне знищення людиною. Розкопки біля села Трипілля на правому березі Дніпра виявили, що 4-5 тис. років тому тут були поширені широколисті (дубові) ліси. Населення займалися не тільки полюванням, рибальством, скотарством, але й землеробством - сіяло пшеницю, жито, ячмінь. Розкопки у Воронезькій області показали, що в VIII - X ст.культура землеробства досягла вже високого розвитку.
Все це свідчить про давність землеробського освоєння чорноземної зони, яке супроводжувалося її обезлісенням.
Недавно Ю.Г. Саушкін зіставив сучасну карту грунтів з описом розподілу лісової рослиності, який наведено у відомому старовиному географічному дослідженні кінця XVI ст.показано великі лісові масиви, пізніше вирубані, де, отже, були лісові грунти, на сучасних картах грунтівпозначені вилуговані і потужні чорноземи, подібні до тих , які є в містях, показаних в вище сказаній книзі як простори "чистого поля". Отже, ці чорноземи утворені на місці сірих або темно-сірих лісових грунтів у результаті
Loading...

 
 

Цікаве