WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основні річкові басейни України (пошукова робота) - Реферат

Основні річкові басейни України (пошукова робота) - Реферат

високогір'я, на середньогірських ділянках - у середньому 5 л/с з 1 км2.
Основну роль у формуванні водності та рівнів відіграють гірські притоки, за рахунок яких формується 50% річкового стоку. Карпатські ріки відіграють також домінуючу роль у формуванні паводків на Дністрі. Верхнім та середнім ділянкам річки властиві інтенсивні ерозійні процеси, які обумовлюють високу мутність дністровської води.
У горах розпочинається більшість правобережних приток (включно до Надвірнянської та Солотвинської Бистриць) і кілька лівобережних (до Стрвяжа). По річці проходить північна межа Карпатського регіону. Лише 270 км річища (менш як 20% загальної довжини) пов'язані з гірськими районами. Але саме за рахунок цих водозбірних територій формується 99% водності річки. Сумарний стік всіх лівобережних рівнинних приток Дністра становить близько 1% стоку правобережних. Щодо площі водозбірного басейну, то 57% його припадає на басейн лівобережних приток і 43% - правобережних. Зважаючи на значну почленованість карпатських хребтів та їх відрогів, площа басейнів гірських приток незначна: найбільшими є басейни Стрию (понад 3 тис. км2), Бистриць - Надвірнянської та Солотвинської (2,5 тис. км2), Ломниці (1,5 тис. км2), Бистриці Самбірської та Стрвяжа (близько 1 тис. км2).
Карпатські ріки - праві притоки Дністра - промили в горах свої долини, розбивши і гори, і передгір'я на окремі височини, що згодом були згладжені водною та вітровою ерозією. В результаті сформувалися довгі, пласкі косогори, почленовані численними ярами. Притоки мають характерні для гірських річок риси. Здебільшого це стрімкі потоки зі змінними протягом року рівнями води, які розпочинаються на височинах 800-1500 м н.р.м. Живляться вони з яружних струмків, які в межень нерідко зовсім пересихають, а під час паводку, навпаки, пропускають великі маси води. Їх верхні ділянки характеризуються значними спадами, швидкою течією, безліччю приток 2 го та 3 го порядків з невеличкими, але численними джерелами. Протікають у звивистих, почленованих, порожистих руслах з кам'янистими висипами на дні. Виходячи з гір на Дністровську низовину, ці річки різко зменшують спад, швидкість і відкладають чимало наносів.
Густота річкової сітки басейну Дністра у верхів'ї - 0,55 км/км2, у середньому по басейну ця величина становить 0,24 км/км2. Від гірських річок Дунайського басейну відрізняються дещо меншими величинами похилу річкових долин.
Найбільшою правобережною притокою Дністра є Стрий. Його довжина понад 240 км, має 31 притоку, найбільша - Опір. Долина Стрию пролягає переважно в горах Східних Карпат, на верхніх ділянках - у глибокому каньйоні, і лише в нижній течії, після злиття з Опором, виходить на Прикарпатську височину. Розпочинається річка на висоті 1405 м поблизу с. Лавочне Львівської області, гирло річки - за 12 км нижче Жидачева на відмітці 240 м н.р.м. Основні правобережні притоки на цій ділянці - Бистриця Самбірська, Колодниця.
Свіча - ще одна чимала притока Дністра. Її витоки знаходяться на відмітці 1140 м н.р.м. на горі Кругла Млинка. Протяжність - понад 100 км. Виділяється значним похилом, що в середньому становить 8,3 м/км. Основні притоки - Сукеля, Мізунка та Лужанка.
Друга за величиною притока Дністра - Ломниця - бере свій початок на висоті 1370 м неподалік с. Осмолоди Івано-Франківської області біля гори Копуля, а зливається з Дністром на висоті 220 м, за декілька кілометрів вище Галича. Довжина річки - понад 120 км, серед інших річок вирізняється значним похилом річища. Основний приток - Чечва.
Бистриця - остання в групі крупних гірських правобережних приток Дністра. Нижче Бистриці ріка набуває рівнинного характеру. Хоча довжина самої Бистриці лише 10 км, вона утворюється шляхом злиття двох крупних гірських річок: майже 100 кілометрової Бистриці Надвірнянської та дещо меншої Бистриці Солотвинської. Перша розпочинається на висоті 1280 м н.р.м. біля гори Чорна Клева (Івано-Франківська область). Її найбільша притока - р. Ворона - в нижній своїй течії вже має риси типової рівнинної річки. Бистриця Солотвинська витікає під горою Сивуля на висоті 1300 м. Її найбільші притоки - Манявка, Саджавка, Радчанка. В районі злиття Надвірнянської та Солотвинської Бистриць розташувався великий обласний центр - Івано-Франківськ.
Басейн Південного Бугу
Басейн Південного Бугу розташований на Волино-Подільській і Придніпровській височині, нижня частина басейну - на Причорноморській низовині. Басейн охоплює 10,6% території України. Форма басейну - грушоподібна, у верхів'ї - різко звужена; у середній і нижній частинах басейн різко асиметричний. Середня висота водозбору у верхів'ях - 300-320 м, в нижній частині - 5-20 м. Річкова мережа має деревоподібний рисунок, середня густота її - близько 0,35 км/км2. До басейну належить 6638 малих річок загальною довжиною 20,1 тис. км, пересічна густота річкової мережі - 0,35 км/км2 (табл.).
Таблиця Кількість річок та їх довжина в басейні Південного Бугу
Свій початок Південний Буг бере поблизу с. Холодець Вінницької області; тече переважно з північного заходу на південний схід і впадає у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. До с. Новокостянтинів долина річки асиметрична, завширшки до 1,5 км, з низьким пологим лівим і більш високим та крутим правим схилом й широкою (0,6-1,2 км) заболоченою заплавою. Нижче, там, де річка перерізає Український кристалічний щит, долина звужується і нижче Вінниці має вигляд каньйону завширшки 200-300 м з крутими скелястими схилами. Ще нижче - до с. Олександрівка - долина широка з низькими пологими берегами та заплавою до 3,5 км. Річище у верхів'ї до с. Новокостянтинів має ширину 10-15 м, іноді - до 50 м, глибину - 0,2-0,5 м, швидкість течії незначна. Нижче ширина річки коливається від 20 до 200 м, глибина - від 0,5-1,5 м на перекатах до 2,5-5 м, іноді до 15 м на плесах, а швидкість течії - відповідно від 1,5 до 0,3 м/с. Від с. Олександрівка до гирла річище звивисте, завширшки від 80 до 1300 м. Нижче від с. Нова Одеса річка набирає характеру лиману з шириною до З0 км, глибинами - 4-7 м (іноді більше) з піщаним дном, частково замуленим.
Басейн Дніпра
Басейн р. Дніпро об'єднує річки багатьох геоморфологічних областей, налічує 15381 малу річку (67,2 тис. км). Середня густота річкової мережі - 0,27 км/км2. Басейн Дніпра займає найбільшу серед інших річок країни площу - 48,5% території України. Витік Дніпра знаходиться у Росії на схилах Валдайської височини, потім він тече по території Білорусі та України івпадає у північно-західну частину Чорного моря, де разом із Південним Бугом утворює Дніпровсько-Бузький лиман.
За сучасними картографічними даними на території Середнього та Нижнього Придніпров'я протікає 20,5 тисяч дуже малих, малих, середніх та великих річок загальною довжиною понад 105 тис. км (табл. 6). З них понад 14 тис. річок належать до басейну Середнього та Нижнього Дніпра і близько 6 тис. річок - до правобережжя Прип'яті. Більш як 65% усіх річок (по довжині) коротші 25 км (у басейні Прип'яті понад 70%), а 1/5 (у басейні Прип'яті понад 1/7) складають малі річки довжиною до 100 км.
Дніпро - типова рівнинна річка. Від витоку до м. Дорогобуж ширина долини - до 2 км, річище звивисте, завширшки до З0 м. Нижче ширина долини збільшується до 3-10 км, а
Loading...

 
 

Цікаве