WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Малі річки на урбанізованих територіях - Реферат

Малі річки на урбанізованих територіях - Реферат

хвилеріз або ж потопають в обтічних відписках, розходяться, мов круги на воді. А брудна річка тече й тече, отруюючи Лівобережжя Києва.
Не так давно Дарниця була чарівною річкою, яку з любов'ю згадують старожили. Слухаєш їх і здається, що читають вони стародавній літопис: "Річка була повноводною і дуже чистою, з неї пили воду. По берегах духмяні трави і море квітів. Сірі журавлі і білі лелеки, ластівки та летючі миші водилися тут". Це розповідь В. І. Кардаша, який живе біля річки з 1948 р.
А ось спогади інших жителів.
Ю. М. Федін: "Ми росли на річці, цілими днями не вилазили з води. Харчувались грушами, ягодами, горіхами, яких було безліч на березі та в лісі за лукою".
О. В. Якубовська: "Виросли мої ровесники на річці, взимку і влітку ловили рибу. Наш провулок називався Купальним, тому що тут розміщувались купальні хазяїна, німця Фрея, який від річки відвів дерев'яний канал із шлюзами, міняв воду в купальнях. У 1930-і роки все це було зруйновано. Часто розповідаю дітям і онукам про колишню красу річки. На жаль, не побачать вони тієї Дарниці".
О. В. Белухін: "Перед війною спеціальний робітник кожного ранку чистив річку. Ми, жителі, обов'язково косили траву на березі і дотримувалися порядку".
О. О. Шевченко: "У брата боліли легені. Вилікувався на цій річці, лікарі навіть здивувалися".
Старожили згадують, що в 1937 р. будівництвом ДШК почали занапащати річку. Уночі цей комбінат скидав у неї різні стоки... Потім будувались завод "Хімволокно", ТЕЦ-4. Закінчив убивство річки завод хімікатів. І сьогодні ці підприємства, а також ДОК, ЗБК, ДВРЗ цілодобово скидають у неї токсичні відходи...
Де ж взяти богатирську силу, щоб зупинити, нарешті, знущання над живою природою?
Донецька агломерація. Тут сконцентровані гірничодобувна, металургійна, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Тільки в Донецьку діють більш як 200 підприємств і об'єднань. У місті площею 358 км2 проживає більше мільйона жителів. На території міста розташовано 108 териконів, які займають 522 га міських земель.
Основна річка Донецька - Кальміус. Загальна її довжина в межах міста - 28 км. Водозбір у річку здійснюється через сім балок, річки Бахмутку та Грузьку. Крім того, в Донецьку 56 ставків, з них тільки 30 придатні для купання. І ще 26 ставків використовуються як відстійники для очищення стічних вод. Сорок промислових підприємств щодоби скидають у відкриті водойми більш як 186 тис. м3 стоків, з них 2 тис. м3 не відповідають встановленим санітарним нормам. Дослідженнями річки Грузької встановлено, що її донні відклади містять 55 хімічних елементів та їх сполук, частина з яких належить до отруйних речовин.
Каналізаційні мережі міста, збудовані ще в 1940-50-і роки, перебувають у незадовільному стані. Колектори фізично зношені. Шахтні виробки призводять до просідання ґрунту. У місті щороку реєструється 3-4 тис. аварій на каналізаційних колекторах із скидом неочищених господарсько-побутових стоків.
Звичайно ж, підприємства та громадськість міста і області ведуть роботу щодо зменшення забруднення водойм. Розчищено 90 джерел, 50 км річищ малих річок, проведено експедиції по річках Кальміус, Вовча і Бахмут. За рішенням природоохоронних органів з участю громадськості розроблені "Територіальна комплексна схема охорони природи в Донецькій області до 2005 р.", а також довготермінова науково-технічна програма по охороні природи і раціональному використанню природних ресурсів.
Кривий Ріг - місто, яке донедавна з гордістю називали "сталевим серцем Країни Рад", - сьогодні потопає в газових і пилових викидах, недоочищених і високомінералізованих водах. "Крематорієм", "газовою камерою" починають називати тепер його жителі. За останнє п'ятиріччя у Кривбасі скидання стічних вод у річку Інгулець збільшилося у 1,5 рази, з них 40% особливо шкідливих, сильнозасолених і забруднених. Металургійні підприємства міста продовжують скидати щороку 60 млн. м3 забруднених вод. Річку Саксагань перетворено на стічну канаву, по якій в Інгулець постійно надходять засолені шахтні води.
Сучасні принципи планування міст сприяють поліпшенню формування водного режиму. Раніше будівлі споруджували одну біля одної і безпосередньо до їх периметру примикали непроникні дорожні покриття, які спліталися в єдину мережу. Нині таке планування майже не застосовується. Систему шляхів у межах окремих частин міста слід проектувати так, щоб не створювати великих потоків снігової і дощової води. Для цього вздовж таких потоків доцільно споруджувати зливостоки, з яких, до речі, вода може надходити на масиви зелених насаджень і витрачатися на інфільтрацію. Надзвичайно важливо підтримувати чистоту міських кварталів і вулиць, особливо там, де напружений транспортний рух.
Нарешті, слід поставити питання про доцільність створення в межах міста ланцюгів ставків, використовуючи для цього балки чи копані, обладнані водозливними греблями. Частина дощових вод, які стікають з території міста, акумулюватиметься в таких ставках-відстійниках і звільнятиметься від наносів та частково від розчинених органічних речовин внаслідок їх окислення. Посиленню ефекту сприятимуть каскади ставків. Наведені заходи разом із скороченням, а потім і припиненням скидання забруднених вод, безумовно, дадуть змогу поліпшити санітарний стан міста і разом з тим і його естетику.
У зв'язку із сказаним виникає питання: чи доцільно у великих масштабах засипати і вирівнювати дрібну гідрографічну мережу в межах міста? Мабуть, краще використовувати її для створення ставків-відстійників.
Слід відзначити, що тривогу про загибель наших річок першими виявили не професіонали, а громадськість. Відомо, як свого часу на всі лади вихвалялись наші "успіхи" у боротьбі з природою. Однак дедалі частіше нині звучать голоси про екологічну катастрофу.
Список використаної літератури:
1. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973.
2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000.
3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 - ВР від 06.06.95
4. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К., 1989, 1990, 2000.
5. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991.
6. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К.: УкрНДІВЕП, 1999.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2000.
8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.
9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984.
10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. (Сер. 8 "Нове в науці, техніці, виробництві", № 14).
11. Природа Карпатського регіону України. - К.: ІНЕКО, 1999.
12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. - К.: ІНЕКО, 1997.
13. Чубатий О.В. Гірські ліси - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984.
14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве