WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гірські річки Карпат.Безповоротне водоспоживання - Реферат

Гірські річки Карпат.Безповоротне водоспоживання - Реферат

Дніпра з малих річок на такі цілі використовується тільки 9%. Це пояснюється тим, що в басейні Дніпра найбільш водоємні виробництва, орієнтовані на водовідбір з русла головної ріки. Водночас в басейні Дністра, наприклад, основні промислові (хімічні і нафтогазодобувні) підприємства розміщені на водозборах його приток.
Найбільше навантаження за кількістю водокористувачів зазнають малі річки Криму (Альма, Чорна, Бельбек), а також Ольхова, Кальчик, Шостка, Уж (басейн Дунаю), де на одного водокористувача припадає від 8 до 20 км2 площі водозбору; найменше навантаження (більше 100 км2 на одного водокористувача) - в басейнах річок Лядова, Мокрі Яли, Борова, Євсуг, Жеребець. На інших річках на одного водокористувача припадає 22-93 км2 площі водозбору.
Інтенсивність використання стоку малих річок закономірно змінюється залежно від ступеня водозабезпеченості території і розвитку продуктивних сил. Для малих річок басейнів Вісли, Дунаю і більшості річок басейну Дністра об'єми води, забраної з їх русел і підземних горизонтів, гідравлічно зв'язанихз річковою мережею, не перевищують 5% наявних водних ресурсів навіть у маловодні роки 95%-ї забезпеченості. Тільки на ріках Гнила Липа і Лядова ця частка значно більша.
Невелика частина природного річкового стоку використовується на річках басейну Дніпра в межах поліської зони: від 9% ресурсів в середній і 15% - в маловодний рік. Значно зростають об'єми використання води на малих річках цього басейну в районах розміщення промислового і аграрного виробництва (річки Гнилоп'ять, Шостка, Стугна, Супій, Золотоношка, Бик, Мокрі Яли, Солона та ін.), які складають 15-61% в середні роки, а в маловодні вони можуть перевищувати об'єми наявних водних ресурсів річок.
До половини середньобагаторічного стоку і майже 1,5 об'єму стоку маловодного року використовується на окремих річках басейну Південного Бугу.
Найбільш інтенсивне використання водних ресурсів має місце на малих річках басейну Сіверського Донця, у Приазов'ї і Криму. В середні за водністю роки об'єми водокористування досягають тут відповідно 11-80%, 19-117% і 50-165%, а в маловодні - на багатьох річках водні ресурси використовуються неодноразово.
На більшості малих річок зменшення річкового стоку за рахунок водокористування не перевищує 20%. Але більш як на 30% річок безповоротне споживання водного стоку досить значне. Так, якщо в середні за водністю роки безповоротно використовується від 10-11% (Жеребець, Борова) до 73-89% (Біюк-Карасу, Чорна), то в маловодні роки наявні водні ресурси річок Золотоношка, Берда, Кальчик, Грузький Єланчик, Кача, Бельбек, Чорна, Біюк-Карасу і Альма не забезпечують господарські водопотреби в їх басейнах.
За величиною безповоротного водоспоживання поки не викликають побоювання лише малі річки, що протікають в басейнах Вісли, Дунаю і поліській частині басейну Дніпра.
За матеріалами Комітету по водних проблемах ЄЕК ООН щодо оцінки інтенсивності водокористування, водокористування вважається задовільним, коли споживається менше 10% річкового стоку. При використанні до 20% стоку виникає необхідність обмеження водокористування і виконання заходів з регулювання стоку. Якщо використання перевищує 20% стоку, водний об'єкт не спроможний забезпечити соціально-економічний розвиток даного регіону.
Ці обмеження для малих річок повинні бути гранично можливими, тому що при більшому безповоротному споживанні водного стоку помітно зменшується здатність водотоку до саморегуляції і порушуються природні взаємозв'язки екосистеми малої річки.
Ще 40-50 років тому кількість водоспоживачів була відносно невеликою. Вода використовувалась головним чином місцевою промисловістю (крохмальні, шкіряні, консервні, миловарні та інші виробництва), для поливу городів, напування худоби, рекреації тощо. Наприклад, на початку XX ст. на всій площі, яку займає басейн Росі, було лише 80 фабрично-заводських підприємств, у тому числі 26 цукрових заводів, 13 винокурних, 11 медоварних, 10 суконних, 9 шкіряних, 7 миловарних і 7 пивоварних підприємств. Витрати води на виробництво продукції цих підприємств були невеликими і вимірювались сотнями відер.
У 1988 р. кількість водокористувачів у басейні Росі, які звітували перед статистичними органами, становила 219, а кількість забраної на їхні потреби води досягла майже 200 млн. м3, у тому числі 33 млн. м3 для населення, 93 - на виробничі потреби, 13 - зрошення, 36 млн. м3 - на сільськогосподарське водопостачання.
Список використаної літератури:
1. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973.
2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000.
3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 - ВР від 06.06.95
4. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К., 1989, 1990, 2000.
5. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991.
6. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К.: УкрНДІВЕП, 1999.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2000.
8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.
9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984.
10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. (Сер. 8 "Нове в науці, техніці, виробництві", № 14).
11. Природа Карпатського регіону України. - К.: ІНЕКО, 1999.
12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. - К.: ІНЕКО, 1997.
13. Чубатий О.В. Гірські ліси - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984.
14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве