WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гірські річки Карпат.Безповоротне водоспоживання - Реферат

Гірські річки Карпат.Безповоротне водоспоживання - Реферат


Реферат на тему:
Гірські річки Карпат.Безповоротне водоспоживання
Гірські річки Карпат.
Особливості рельєфу та різноманітність природних комплексів визначили ступінь і характер освоєнності територій та антропогенних навантажень в басейнах річок. Лісистість територій та гірський рельєф обмежили сільськогосподарське освоєння. Основним видом природокористування тут є лісове господарство. Сільське господарство і народногосподарські об'єкти зосереджені виключно у долинах річок і визначаються їх особливостями. Нерівномірність виробленості долин річок на різних їх ділянках обумовлює нерівномірність антропогенного впливу в різних районах.
Останнім часом якість води (зокрема мінералізація) в гірських річках практично не змінилася і близька до природної. Верхні гірські ділянки річок, де практично відсутня господарська діяльність, - чисті з водою високої якості. Але з просуванням до низу і розширенням річкових долин, активізується господарська діяльність, внаслідок чого відбувається інтенсивне антропогенне забруднення понизь гірських річок. Надходження неочищених чи недостатньо очищених стічних вод у річки призводить до різкого збільшення концентрації біогенних та органічних речовин, погіршення кисневого режиму, бактеріального забруднення.
За характером забрудненням річки Закарпаття та Передкарпаття дещо різняться. У Закарпатті, де більш розвинене аграрне господарство та лісопереробна промисловість, на багатьох річках відмічається значне скидання забруднених стічних вод з органічними забруднювачами. Серед річок, що найбільше потерпають від цього, - р. Уж, в басейні якої скидається 14% всього об'єму забруднених вод області. Результатом цього є значне забруднення річки органічними речовинами, особливо в районі м. Ужгорода і нижче, що призводить до зміни річкового гідробіологічного комплексу. Зараз можна спостерігати нетипове зовсім для річок регіону заростання русла Ужу заростями водних рослин, зокрема водопериці колосистої, яку вважають індикатором антропогенної евтрофікації.
Басейни Передкарпаття більш забруднені. Води тут містять як речовини органічного, так і неорганічного походження, що пов'язано із значним розвитком гірничої справи.
Найбільше потерпають гірські водозбори від масових рубок лісу на верхніх ділянках водозборів.
У гірських районах Карпат площа лісів зменшилася в 1,5-2 рази (сучасна лісистість територій складає 50%), в Передкарпатті - до 35%. Перевипас на полонинах - причина посилення процесів площинного змиву і зародження лінійної ерозії. Це призводить до посилення змивання ґрунту.
Різко знизилася і рибопродуктивність Карпатських річок (у 4-5 разів). Деякі види цінних риб (дунайський лосось та ін.) збереглися лише поодинокими екземплярами.
Головні проблеми річок регіону:
" катастрофічні паводки і їх руйнівні наслідки;
" водна ерозія;
" оглеєння ґрунтів і, як результат, водний дефіцит ґрунтів.
Річки Криму мають свою специфіку. Тут верхні ділянки річкового басейну знаходяться у більш-менш задовільному стані (за рахунок їх розташування на території заповідних об'єктів різного рангу та припинення останнім часом масових рубок). Середні та нижні степові ж ділянки потерпають від суцільного освоєння водозбірних територій. На середніх, передгірних ділянках внаслідок рільництва посилилися процеси берегової ерозії і змиву ґрунту. Нижні ділянки річкового басейну характеризуються також інтенсивними явищами підтоплення і засолення за рахунок занепаду та руйнування меліоративних систем.
Безповоротне водоспоживання
Величина безповоротного водоспоживання для малих річок у наш час помітно збільшилася і має тенденцію до подальшого зростання. Загальний об'єм безповоротного споживання річкового стоку в басейнах малих річок, що дорівнює 1,64 км3, становить 14% сумарного об'єму. Половина його припадає на малі річки в басейні Дніпра, майже 20% - на річки Північного Причорномор'я. В таблиці 13 наведені відносні показники водокористування в басейнах малих річок, згрупованих за належністю до басейнів головних річок, в частках від загальних об'ємів водокористування на всіх малих річках республіки. При цьому умовно прийнято, що площа басейну головної ріки дорівнює сумі площ водозборів малих річок.
Розподіл об'ємів водокористування в басейнах малих річок значною мірою визначається кількістю водотоків довжиною понад 10 км в басейнах головних рік. Ця закономірність дещо порушується (в бік збільшення) на малих річках Приазов'я.
Найбільша кількість води забирається з малих річок, що належать до басейну Дніпра (33%). В басейнах Дністра, Сіверського Донця і в Приазов'ї об'єм водозабору становить від 11% до 17% загального об'єму водозабору з малих річок республіки.
Більше половини загальнореспубліканського об'єму безповоротного споживання стоку малих річок припадає на басейн Дніпра (54%), а на малі річки басейнів Дунаю, Дністра і Причорномор'я - 43%.
Складаючи 20% сумарного республіканського водозабору з водних об'єктів суші, малі річки забезпечують на 67% потреби сільськогосподарського водопостачання, на 35% - зрошення, на 25% - господарсько-побутові потреби населення.
Серед головних річкових басейнів найбільше використання водних ресурсів малих річок характерне для Причорномор'я, де за їх рахунок забезпечується майже весь об'єм водокористування, Дунаю (77%), басейну Вісли (57%) і Приазов'я (56%), а також басейну Дністра (51%).
Розміщення на півдні республіки основних площ зрошуваного землеробства зумовлює значне водоспоживання на зрошення з малих річок нижньої течії Дунаю (всього в басейні 97% зрошення забезпечується водними ресурсами малих річок), Причорномор'я (96%), Приазов'я (37%), нижньої течії Дніпра (30%)
Найбільша частка використання водних ресурсів малих річок на виробничі потреби характерна для басейнів Вісли, Дністра (58-61%), а також у Приазов'ї і Причорномор'ї. Але в найбільшому в республіці басейні
Loading...

 
 

Цікаве