WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідромеліорація. Осушення. Зрошення - Реферат

Гідромеліорація. Осушення. Зрошення - Реферат

Полісся.
Починаючи з розгляду питання про докорінну перебудову гідрологічного стану, необхідно зазначити, що більшість річок цього регіону в наш час не має нічого спільного з колишнім уявленням про поліські річки. Більшість їх (Лань, Цна, Бобрик, Стохід, Тур'я, Льва, Ірпінь, Ірша, Брагинка, Здвиж та ін.) штучно каналізовані і спрямлені, долини висушені, берегова рослинність відсутня, немає вже ні плесів, ні перекатів. Тепер - це прямі канали з штучно насипаними по обох берегах валами ґрунту, які опускаються під гострим зрізом (майже 45°). Тепер вода в цих каналах не затримується, швидко стікаючи в основні річки: глибини їх незначні (15-20 см). Там же, де річка і не була спрямлена, але протікає по осушеній долині чи водозбору, вона сама "каналізує" себе.
З осушенням боліт ізаплавних водойм різко знизився рівень вод і на водозборі. Адже за останні роки річки в заплавах прорили собі нові вузькі жолобоподібні заглиблення від 1 до 3 м. Щез постійний зв'язок річки з долиною, зменшилися плеса, річки сильно обміліли. Під час дощів та в період танення снігу вони перетворюються на бурхливі потоки, які розмивають відклади долини.
Змінився і характер донних відкладів. Чисті та слабозамулені піски залишилися домінуючими лише на Прип'яті, в деяких північних її притоках на нижній Уборті, збереглися в Тетереві, Желоні, Словечні, в інших же місцях - мул, середньо- та сильнозамулені піски, торф, глина. Ці відклади не сприяють самоочищенню, а, навпаки, поглинають кисень. Характерно, що на нижній та середній Горині, де раніше було чисте піщане дно, під час досліджень в останні роки чистих пісків уже не виявлено.
Зменшення водності річок полягає не тільки в перерозподілі посезонного стоку, а й у скиданні вікових запасів вод. Осушені плакори менше віддають води в річку, тому що самі тепер поглинають її більше, заповнюючи підземні горизонти. Це інколи трохи посилює підземне живлення крупніших річок, проте аж ніяк не компенсує поверхневого стоку.
Зниження рівня ґрунтових вод, базису ерозії річок призвело до незвичного для Прип'ятського Полісся явища - ерозії ґрунтів, яка спостерігалася в зонах височин, але практично ніколи не справляла ніякого відчутного впливу на гідробіологічний режим водойм. Тепер же ерозія стала одним з найуразливіших екологічних факторів. У наш час еродовані землі становлять в басейнах річок: Стиру - 10,2%, Ікви - 24,4%, Горині - 21,3%, Случі - 12,0%, Хомори - 20%, Тетерева - 2,8%, Гуйви - 6,1%, Ірпеня - 5,3%, Унави - 3,1%, Уборті - 2,1%.
До цього треба додати і значний, небувалий раніше розмив берегів річками. Особливо сильно це виявляється в нижній течії Горині. Підмив берегів іде настільки інтенсивно, що вода має надзвичайно велику каламутність, що досягає часом 200 г/м3. Ці завислі речовини, осідаючи, сильно замулюють дно, утворюють значні відклади мулу. В результаті зі складу планктону та бентосу випадає значна частина фільтраторів, тобто організмів, що беруть найбільшу участь у самоочищенні річок. Самі ж мули, забираючи кисень на процеси гниття, ще більше погіршують стан водойми.
Як уже зазначалося, Прип'ятське Полісся характеризувалось високим стоянням ґрунтових вод завдяки значним болотним масивам. Приповерхневе розташування ґрунтових вод відмічалося на всій площі басейну заболоченої річки. Тому численні криниці були повноводними, відіграючи важливу роль у водопостачанні сільського населення, водопої худоби та поливі. Середньо- і значно зволожені луки заростали багатим, надзвичайно густим лучно-болотним різнотрав'ям, що було основою багатих врожаїв сіна, випасу худоби, місцем гніздування, розвитку та збереження корисної фауни. Густі зарості заплави служили бар'єром для надходження в річки складного комплексу теригенних стоків, у тому числі органіки, отрутохімікатів та інших небажаних домішок.
Коли ж долини і водозбори було меліоровано й осушено, картина різко змінилася. Як показали дослідження, в тих місцях, де стало менше боліт, рівень ґрунтових вод, а отже, й базис ерозії річок, різко знизилися. Невеличкі ж болота, що залишилися незайманими серед осушених масивів, виявились нездатними підтримувати рівень ґрунтових вод, вони втрачають вологу, висихають, під впливом пилових бур, які перевіюють торф, швидко мінералізуються, як це сталося в долинах Ірпеня, Стоходу та інших річок. Знижується рівень води по всій території меліорованої річки, про що свідчить висихання раніше повноводних криниць.
Величезної шкоди сприятливому режимові річок завдає розорювання заплав, особливо якщо воно поширюється до самого урізу води. По зораних та осушених долинах і заплавах під час дощів і танення снігу тепер прямо в річки потрапляє маса змитого матеріалу, що містить органіку, всілякі отрути і пестициди.
Всі ці фактори призвели до різкого погіршення якості вод. Більшість їх забруднено, подекуди вони вже непридатні для пиття, а в інших - потребують термічної обробки перед вживанням.
Основна причина зниження якості річкових вод полягає в різкому погіршенні їх самоочисної здатності. Порушились як фізико-хімічні, так і біологічні механізми процесів самоочищення. У першому випадку це спричинилося збільшенням кількості завислих речовин, що звичайно осаджувалися при самоочищенні. Внаслідок меліоративних робіт їх вміст дуже різко зріс. Біохімічна переробка розчинених речовин шляхом окислення сполук також значно утруднилася. В каламутній воді пригнічені основні продуценти кисню - водорості, а привношувані мули, торф тощо викликають ще більший його дефіцит, гальмуючи тим самим процеси самоочищення. Різко зменшився кількісний і якісний розвиток гідробіонтів, що брали активну участь у цих процесах. З пригніченням, а в деяких випадках і повним зниженням вищої водної рослинності припиняється функціонування природного бар'єру, що обмежував теригенне надходження забруднень.
Необхідно також спинитися на стресовому характері меліорації для біому Полісся. Формування його проходило протягом кількох тисячоліть, а різкі докорінні зміни - за останні десятиріччя. Утворену віками систему було порушено, а багато гідробіонтів виявились непристосованими до цих змін і загинули або звузили свої ареали.
Підсумовуючи сказане і розглядаючи процеси на Поліссі з боку
Loading...

 
 

Цікаве