WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок - Реферат

Гідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок - Реферат

Південного Бугу, окремих приток Дністра (Верещиця, Клодниця, Гнила Липа), Дніпра (Рось, Супій, Золотоношка, Інгулець) і Сіверського Донця (Лопань, Берека, Оскіл, Казенний Торець). У середньому для штучних водойм на річках басейну Дніпра ця величина дорівнює 0,6 га/км2.
Найменшу площу штучні водойми займають у північних і західних областях (0,12-0,29 га/км2), а також у басейнах Вісли, Прип'яті, Десни (0,1-0,4 га/км2).
Найбільше ставків та водоймищ у басейні Південного Бугу. Вони акумулюють від 20 до 70% місцевого стоку. Дещо менше їх у басейнах Дністра, Росі, Самари, Інгульця та ін. Коефіцієнт зарегульованості, тобто відношення об'єму штучних водойм до об'єму річкового стоку, в басейні Інгульця дорівнює 0,86. Найменше стік зарегульований у басейнах Вісли, Прип'яті і Десни, а по областях - у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернігівській та Чернівецькій областях (тільки на 1-3%).
Ставки і водоймища на малих річках використовуються в основному комплексно. Залежно від водності і господарської спрямованості природних регіонів виділяється їх основне призначення. На півдні республіки і в центральних маловодних районах Лісостепу і Степу ставки та водоймища використовують головним чином для зрошення і обводнення сільськогосподарських угідь, водопостачання та риборозведення; в північній частині і на Поліссі, в зоні надмірного зволоження, - як водоприймачі осушувальних систем, джерела водопостачання, зволоження земель та рекреації; у Прикарпатті їхнє головне призначення - водопостачання, риборозведення ігідроенергетика, а також застосування в якості протипаводкових споруд.
Слід зазначити, що більшість ставків внаслідок тривалої експлуатації перебуває у занедбаному стані. Ставки замулені, заросли водною рослинністю. Внаслідок цього різко зменшився їх об'єм та площа водного дзеркала. Ступінь використання таких ставків дуже низький, що призводить до значних втрат води. Стан більшості ставків вкрай незадовільний. Збудовані вони в основному силами господарств на низькому інженерному рівні за спрощеною проектною документацією, а частіше без неї. Греблі земляні, з незакріпленими укосами, багато з них розмиті. Водоскидні споруди за технічним станом і капітальністю, як правило, не відповідають сучасним вимогам, що перешкоджає регулюванню та раціональному використанню стоку малих річок.
Значна частина ставків має площу до 5 га, глибину - переважно 0,5-1,5 м. При такій глибині ставки прогріваються до дна й інтенсивно заростають. По суті, це штучні басейни-випаровувачі, які марно і безповоротно втрачають воду. Береги ставків дуже часто заболочені, порослі чагарником, очеретом, осокою. Розвиток на водозборі ерозійних процесів, як природних, так і пов'язаних із сільськогосподарським освоєнням схилів долини і балок, зумовлює посилений змив ґрунту та замулення ставків.
Дослідженнями встановлено, що втрати стоку на додаткове випаровування з водної поверхні ставків і водосховищ (крім дніпровських і Дністровського) зменшують водні ресурси:
на Поліссі - на 1-2% в середні за водністю роки і на 5-7% - у дуже маловодні роки;
в зоні Лісостепу - відповідно на 2-5 і 7-15%;
в зоні Степу - відповідно на 5-7 і 20-40%.
Більшість гідротехнічних споруд вимагає реконструкції. В деяких випадках їх необхідно ліквідувати, оскільки дрібні, замулені і вкриті рослинністю ставки вже не мають господарського значення. Зайняті ними площі доцільно перетворити на заплавні сіножаті. Важливо також очистити водойми. Вийнятий з них мул - цінне добриво для сільськогосподарських полів. Ставки звичайно утворюються у верхів'ях малих річок, на струмках і тимчасових (пересихаючих) водотоках, в пониззях місцевості. Тому їх водоохоронна роль порівняно з іншими водними об'єктами більша. Велика водорегулююча роль ставків і малих водоймищ і при господарському використанні стоку річок.
Однак при всій очевидності позитивного впливу штучних водойм на результати господарської діяльності їх створення порушує природний режим водотоків і без вжиття відповідних компенсаційних заходів може призвести до небажаних наслідків. Тому збереження природного комплексу малої річки разом із спорудженими на ній ставками і водоймищами необхідно розглядати як єдину проблему. Надмірне захоплення будівництвом ставків може призвести до зовнішнього тимчасового благополуччя, але оскільки надходження води і наносів здійснюється по всій довжині річки, окремі ставки чи їх каскади рано чи пізно будуть замулені. Щоб запобігти цьому, побудувавши ставок, необхідно насамперед дбати про його благоустрій, регулярно чистити, ремонтувати гідротехнічні споруди, будувати греблі з донними водовипусками, створювати водоохоронні зони, регламентовані вимогами збереження малих річок.
Список використаної літератури:
1. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973.
2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000.
3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 - ВР від 06.06.95
4. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К., 1989, 1990, 2000.
5. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991.
6. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К.: УкрНДІВЕП, 1999.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2000.
8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.
9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984.
10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. (Сер. 8 "Нове в науці, техніці, виробництві", № 14).
11. Природа Карпатського регіону України. - К.: ІНЕКО, 1999.
12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. - К.: ІНЕКО, 1997.
13. Чубатий О.В. Гірські ліси - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984.
14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве