WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Водний кодекс України про малі річки - Реферат

Водний кодекс України про малі річки - Реферат

діяльності. Тут забороняються будь-які роботи, окрім влаштування сінокосів та пасік.
Згідно зі статтею 88 Водного кодексу України: "Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 метрів;
для середніх річок, водоймищ на них, а також ставків площею понад 3 га - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує 3о, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з рахуванням конкретних умов забудови, що склалися. Проте останнє положення дійсне для наявних об'єктів. При новому землевідведенні чи забудові мають дотримуватися встановлені розміри прибережної смуги.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води".
Згідно зі статтею 89 Водного кодексу України: "Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво і городництво;
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні до експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг".
Враховуючи сучасні методичні розробки та наукові рекомендації, дещо доповнимо положення про ПЗС.
Для малої річки, у разі відсутності ерозії берегів, у межі ПЗС входить смуга завширшки 25 м по обидва береги від річища.
Внутрішньою межею ПЗС є рубіж від меженного рівня води у річці. Зовнішньою межею ПЗС є рубіж найбільш інтенсивного розвитку несприятливих процесів взаємовпливу річки та берегу.
Берегові схили з крутизною більше 5о, незалежно від рослинності, відносяться до території ерозійної активності, включаючи яри, балки, улоговини стоку та належать до території ПЗС.
У заплавах або на обривистих берегах зовнішня межа ПЗС приймається не ближче, ніж 50 м від бровки корінного берегу в напрямку до вододілу. У випадку, коли річка на певній ділянці має декілька рукавів, то ПЗС встановлюється по обидва береги річки від крайніх рукавів.
Участь громадськості
Громадяни України та їх об'єднання згідно чинного законодавства мають широкі права в галузі охорони водних об'єктів, зокрема малих річок.
Згідно зі статтею 11 Водного кодексу України: "Громадяни та їх об'єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право:
На території водоохоронних зон забороняється:
брати участь у розгляді місцевими Радами народних депутатів та іншими державними органами питань, пов'язаних з використанням й охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та іншими державними органами виконувати роботи по використанню і охороні вод та відтворенню водних ресурсів за власні кошти та за добровільною участю членів об'єднань громадян;
брати участь у проведенні уповноваженими державними органами управління у галузі використання і охороні вод та відтворення водних ресурсів перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;
проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення щодо розміщення, проектування підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням вод у порядку, що визначається законодавством;
здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
одержувати у встановленому порядку інформацію про стан водних об'єктів, джерела забруднення та використання вод, про плани і заходи використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод;
здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства".
Список використаної літератури:
1. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973.
2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000.
3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 - ВР від 06.06.95
4. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К., 1989, 1990, 2000.
5. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991.
6. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К.: УкрНДІВЕП, 1999.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2000.
8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.
9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984.
10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. (Сер. 8 "Нове в науці, техніці, виробництві", № 14).
11. Природа Карпатського регіону України. - К.: ІНЕКО, 1999.
12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. - К.: ІНЕКО, 1997.
13. Чубатий О.В. Гірські ліси - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984.
14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай,
Loading...

 
 

Цікаве