WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

лотичних гідроценозах, фільтратори Hydropsyche sp. виявлені тільки в струмку (дослідна ділянка № 2). Водночас організми зообентосу є кормовим ресурсом багатьох видів хребетних. Чільне місце серед них посідають бентоядні риби, та види, що мають змішане харчування. Бентос - важлива складова частина раціону багатьох рідкісних та цінних промислових риб. В Карпатському регіоні бентос активно поїдає форель (Гладунко, Павлюк, Соболь, 1994, Гладунко, Павлюк, 1997), барбус звичайний та вусач звичайний. Організмами бентосу також живляться птахи, амфібії та рептилії.
Попередній аналіз стану забрудненості досліджених прісноводних екосистем за аналізом видового складу зообентосу,
засвідчив, що в межах обстежених дослідних ділянок немає відчутного впливу джерел органічного та неорганічного забруднення води. Виявлені таксони зообентосних організмів належать переважно до олігосапробної зони (Олексіїв, 1992). В перспективі досліджені локалітети, так само як і інші гідроценози дотичного та лентичного типу Косівщини, з огляду на значний природоохоронний та рекреаційний потенціал, могли б стати місцем проведення моніторингових досліджень стану водної біоти, як найбільш чутливого індикатора змін якісних та кількісних параметрів водного середовища. Моніторинг забруднення поверхневих вод в Україні, здійснюється ДУЕПР, Державною санітарно-епідеміологічною службою та Гідрометеорологічними центрами, що діють у кожній області і у своїх звітах подають показники санітарно-хімічного та мікробіологічного забруднення. Водночас, інші методи біологічного контролю (використання біотичних індексів, сапробна система оцінки якості води та оцінка ступеня змін у структурно-функціональній організації угруповань міської біоти) не застосовуються. Чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони навколишнього середовища не передбачає оцінку реакції екосистем на техногенний вплив, а відображає переважно кількісні характеристики забруднень і вартісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення реального рівня екологічної безпеки конкретних об'єктів (Назаренко, Марискевич, Шпаківська, 2002).
Вивчення стану поверхневих водойм тільки з використанням хімічних методів, або ж методів дослідження бактеріального забруднення, с недостатнім, оскільки комбінована й різноманітна дія багатьох органічних та хімічних сполук, привнесених ззовні, продуктів їхньої трансформації у воді і донних відкладах ускладнюють такий аналіз. У цих випадках особливу цінність становлять дослідження амфі- та педобіотів (зміни видового складу, структури популяцій та угруповань), що дозволяють прослідкувати зміни в структурно-функціональних параметрах середовища.
Міждисциплінарні дослідження гідроценозів, що мають значне рекреаційне значення, а також тих, що знаходяться на природоохоронних територіях покликані проаналізувати історичні зміни та сучасний стан водних екосистем, висвітлити основні структурні га функціональні особливості організації угруповань
біоти. Що населяє як водні ценози, так і навколоводні біотопи, які теж зазнають деструктивної трансформації. Біологічні методи контролю мають високу чутливість до змін стану середовища і дають можливість відслідковувати такі наслідки забруднень, до яких не чутливі прийняті у практиці охорони вод гідрохімічні та гідрофізичні методи. Сапробна система Кольквітца й Марсона, може бути використана в даній роботі, хоч протягом останніх десятиріч зазнала суттєвих змін та критики (Олексив, 1992). Система біотичних індексів (оцінка ступеня забруднення вод за показовими організмами і видовою різноманітністю) широко використовується на заході для визначення чистоти вод. У порівнянні з сапробною системою (оцінка ступеня забруднення за показовими організмами) цей метод має ряд переваг, оскільки дозволяє легко оцінити ступінь впливу різних факторів забруднення на гідроценоз; не потребує складних математичних обчислень та затрат значних матеріальних ресурсів на проведення досліджень: використовує для досліджень тільки таксони вищих порядків без деталізації їхнього таксономічного статусу. Основою для досліджень могли б стати розробки зарубіжних колег: ТБФ - індекс бельгійської фауни (De Pauw, Vanhooren, 2001); RIVPACS - індекс біологічної якості вод Великобританії (Wright, Furse, Armitage, 1993).
_t
Гладунко І. Й., Павлюк Р. С., Соболь В. П. Особливості живлення струмкової форелі //Матер. 46-ї науково-технічної конференції Львів, держ. лісотех. ун-ту. -Львів. -1994.-С. 27-29.
Гладунко І. Й.. Павлюк P. C. Живлення струмкової форелі (Salmo trutta m. fario Linnaeus, 1758) у річках Сколівських Бескид // Наук. зап. Держ. природознавч. музею НАМ України.- 1997. - Т. 13. - С. 79-82.
Назаренко Л. Мариекевич О. Шпаківська І. Екологія Львова в цифрах і фактах // Міський екологічний бюлетень. - 2002. №1. - 76 с.
Олексив И.Т. Показатели качества природних вод с зкологических позиций. -Львов: Свит. 1992.-235с.
De Pauw N., Vanhooren G. Method for biological quality assessment of watercourses in Belgium // Hydrobiologia - 1983.-Уоі. 100.-P. 153-168.
Kolodziejczyk A., Koperski P. Bezkre^gowce slodkowodne Klucz do oznaczania oraz podstawy biologii makrofauny. WUW, 2000. - 250 p.
Solda T., Zahradkova S., Helesic J., Dusek L., Landa V. Distributional and Quantitative Patterns of Ephemeroptera and Plecoptera in the Czech Republic: A Possibility.
Висновки
1. Загалом водойми Косівщини характеризуються досить високим рівнем євтрофізації.
2. За попередніми біоіндикаційними оцінками річки району відносно чисті.
3. Великої шкоди водоймам завдає масове засмічення берегів, особливо річок, побутовим сміттям, пластиковою тарою, тирсою тощо.
4. Негативні наслідки має несанкціоноване виловлювання риби, особливо з допомогою електровудок, що нищить всю водну біоту.
5. Внаслідок недосконалого проведення земельної реформи, відбувається порушення режиму водних ресурсів та погіршення стану біорозмаїття:
o розорювання угідьдо самої межі водойми;
o в приватизаційних документах не вказуються обмеження (сервітут) зв'язані з наявністю водойм та раритетних видів рослин і тварин;
o відсутній контроль за цільовим і якісним використанням водних ресурсів.
6. Штучні водойми знаходяться в приватній власності або орендуються. Тривалий час більшість з них не очищалась внаслідок чого вони сильно заростають очеретом осокою, через що корисна площа водного дзеркала та продуктивність ставків зменшується.
Созотехнічні заходи.
З метою поліпшення екологічного стану водних ресурсів Косівського району та формування сприятливого середовища для існування людини необхідно:
1. Налагодити суворий контроль за цільовим використанням водних угідь.
2. Вести рішучу боротьбу з браконьєрством, екологічним невіглаством, засміченням водойм та їх берегів.
3. Навколо водойм обов'язково залишати охоронні смуги, які не підлягають розорюванню.
4. В
Loading...

 
 

Цікаве