WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

представлені основні типи мікростацій гідроценозу. Збір макрозообетносу проводили методикою "косіння" та "витоптування" з поверхні субстрату, прибережної рослинності, занурених частково у воду макролітів повалених дерев та водоростей. Проби макрозообентосу фіскували 4% розчином формаліну. В окремих випадках, за наявності дрібних личинок одноденок та веснянок, що легко ушкоджуються в загальних пробах, їх відбирали до 20 мл пробірок та фіксували у 70% розчині етанолу. Паралельно проводили збір крилатих особин амфібіотичних комах на прибережній рослинності. При визначенні матеріалу використовували ряд праць (Kolodziejczyk, Koperski, 2000, Tachet et al. 2002).
Фауністичний огляд. Фауна макробезхребетних в межах дослідної ділянки і представлена в основному водними комахами з рядів Ephemeroptera, Trichoptera, Coleoptera і Odonata. Літоральну частина біотопу заселяють види тісно пов'язані з водними макрофітами біотопічними та трофічними зв'язками. Серед бабок
слід відзначити наявність родів Aeshna Fabricius, 1775 (Anisoptera: Aeshnidae) i Calopteryx Leach, 1815 (Zygoptera: Calopterygidae). Імаго цих родів зафіксовані нами в межах даного локалітету. Окрім вказаних родів для локалітету характерні представники роду (Caenagrion Kirby, 1890 та родини Libellulidae. Серед одноденок (Ephemeroptera) не чисельно представлений Cioeon dipterum (Linnaeus, 1761) - типовий мешканець літоральної частини лентичних та лотичних гідроценозів. Водяні клопи (Heteroptera) налічують 4 роди, що належать до родин Corixidae, Pleidae і Gerridae. Типовим мешканцем лотичних ценозів даного типу є Nepa cinerea Linnaeus, 1758, Geris sp. 1, Geris sp. 2, Plea sp., Corixa sp. У відібраних гідробіологічних пробах виявлені личинки різного віку ряду Diptera. Серед жуків (Coleoptera aquatica) слід відзначити наявність імаго та личинок родини Dytiscidae. В заростях макрофітів виявлені хижі личинки жуків, що належать, до родів Dytiscus sp. і Colymbetes., чи імаго Platambus sp. і Dytiskidae spp. Кліщі (Aranea) складають нечисленну групу. На заростях макролітів зібрані молюски Planorbidae (Molluska: Ectobranchia). До типових мешканців даних біотопів належать бабки, одноденки, молюски та водяні клопи. На поверхні води зібрані Gerridae. Активними хижаками, що добре плавають є імаго водних жуків та деякі Heteroptera. Бабки, облігатні хижаки, використовують тактику полювання з засідки.
Значною мірою відрізняється видовий склад макрозообентосу струмка, що живить став (дослідна ділянка 2). За умов кращої аерації, наявності помірної течії, нижчих значень температури води тут відзначено зростання кількості видів одноденок (4 види). Русло дослідженого струмка закрите, наслідком чого є формування місць з концентрацією рослинного детриту, який активно використовується одноденками. Гідрологічні умови локалітети, наприклад, наявність піщаного субстрату з незначними домішками дрібного гравію обумовила присутність личинок Ephemera danica Myller, 1776. На зануреній у воду деревині виявлені представники родини Heptageniidae і Baetidae (Electrogena later alls (Curtis, 1834), молоді личинки Baetis gr. vernus і Baetis rhodani). Разом з одноденками виявлені личинки веснянки Nemoura cinerea Linnaeus, 1758. Серед рослинного детриту в значній кількості представлені личинки волохокрильців з роду Hydropsyche sp. (Нуdropsycgidae). Значна кількість рослинного детриту в межах дослідженого локалітету (листя та гілки буків, що ростуть по берегах струмка), обумовлює присутність видів роду
Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae).
Для Косівського провального озера виявлено наступний видовий склад макрозообентосу: одноденки - Cloeon dipterum; клопи - Corixa sp., Gerix sp. 1, gerix sp 2; бабки - aeshna sp.; личинки жуків Dytiscidae. Зафіксовані також імаго бабок роду Caenagrion sp. і Libellylidae. Біотопічний розподіл зообентосу близький тут до описаного в межах дослідної ділянки № 1.
Фауна зообентосу озера Лебедине с найбіднішою серед обстежених локалітетів. Причиною такого стану угруповань макробезхребетних є процеси гуміфікації та евтрофізації озера. За наявності слабого відтоку та притоку води, автохтонна органічна речовина (значна кількість листового опаду на дні озера) не виноситься за межі даного ценозу, накопичується в значних кількостях. Процеси розкладу великої кількості органічної маси пов'язані з використання значних об'ємів кисню розчиненого у воді. Внаслідок цього, його концентрація, особливо за межами літоралі, зменшуються. Кисень с фактором, що лімітує поширення багатьох груп водних безхребетних. На ділянці № 4 виявлені: ракоподібні Asellus aquations Linnaeus, 1758 (Crustacea: Isopoda); (Gammarus sp. (Amphipoda: Gammaridae); п'явки: Hirudinidae spp. (Hirudinae). Єдиний представник класу Insecta -Nemoura cinerea, зібрана в струмку, що живить озеро.
Значне видове різноманіття у порівнянні з іншими обстеженими дотичними локалітетами виявлене для дослідної ділянки № 5 - комплексу ставів с. Кобаки. Ряд одноденок представлений Cloeon dipterum. Серед бабок домінують типові для дотичних гідроценозів види Caqlopterux sp. і Caenagrion sp. Візуально в межах дослідної ділянки відзначені бабки родів Caenagrion sp. та дрібні бабки родини Libellylidae. Heteroptera налічують 2 види та 2 роди: Plea sp. та Geris sp. 2. Водні жуки представлені личинками роду Columbetes sp. (Dytiscidae) і Dytiscus sp., (Dytiscidae). На імагінальній стадії відзначені жуки Dytiscidae spp. i Platambus sp. Серед молюсків прикріплених до макрофітів літоралі слід відзначити види роду Planorbidae fPlanorbis sp. 1, Planorbis sp. 2).
Біотопічний розподіл. Аналіз видового складу макрозообентосу обстежених локалітетів показав їх відносну подібність та однорідність, що пов'язано, очевидно, з антропогенною історією походження даних гідроценозів та специфічними екологічними умовами в межах дослідних ділянок. Виключення становлять дослідні ділянки № 2 та № 4, що мають природне походження. Дослідна ділянка № 2 - фрагмент струмка, що живить озеро, відноситься до лентичного типу гідроценозів і характеризується специфічним видовим складом безхребетних та їх біотопічного розподілу. Озеро Лебедине, внаслідок значної відмінності у хімічному складі води, має найбіднішу між усіх досліджених гідроценозів фауни макрозообентосу. Стави антропогенного походження (ділянки 1, 3 та 5) відзначаютьсябільш менш постійним видовим складом, і очевидно, за відсутності відчутних алохтонних впливів, стабільною структурою чисельності та домінування угруповань макробезхребетних. Зосередження видової різноманітності даного типу ценозів відбувається в їх літоральній частині, де наявні значні кормові ресурси, вища температура води і структуровані мікростації біотопу, що використовуються різними групами.
Трофічна структура. В трофічній структурі даного типу ценозів переважають збирачі, подрібнювані та фільтратори органічних решток. До них належить більшість видів рядів одноденок, що в окремих гідроценозах можуть складати до 65% чисельності зообентосу. Личинки останніх активно використовуються в їжу хижими личинками жуків та бабок. Серед клопів є як хижі види, так і подрібнювані органічних решток. За відсутності течії в
Loading...

 
 

Цікаве