WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

Водно-болотні угіддя Косівщини. (науковий реферат) - Реферат

територія хребта Голиця
Розташована ця територія в південній околиці міста Косова. Неширокою (150-200м) смугою витягнулась вона на 4 км по місцевості високої тераси правого берега річки Рибниці і прилягає до підніжжя хребта Голиця.
Заболоченість зумовлена великою кількістю дрібних силових водотоків хребта Голиця та водонепроникними глинистими відкладами тераси. Ця смуга досить неоднорідна за наявності нешироких до 200 м конусів виносу з боку схилу хребта. Такі виноси зумовили підвищення в рельєфі тераси, що суттєво зменшило заболочення. Вони розорані під городи, а також забудовані невеликими промисловими підприємствами. З північного боку до смуги підступають міські житлові забудови з об'їзною автотрасою, з південного -заліснені схили хребта Голиця та його відрогів.
Бажання людей максимально використати цю територію призвело до створення малих Савків площею до 100 м2, вже зараз їх нараховується 7.
Природна рослинність тут лучно-болотна з невеликими острівцями очерету та рогозу. Багато місць є дуже засміченими з хаотичними звалищами побутових відходів.
Біорозмаїття.
Болота, перезволожені екотопи, озера, стави, річки є оселищами великої кількості рослин і тварин.
В процесі виконання проекту зібраний та опрацьовується гербарій водних та болотних рослин, який налічує 62 види. Для стоячих водойм характерні тилові водні рослини: очерет звичайний, рогіз широколистий, рогіз вузьколистий, жабурник звичайний, тризубець болотний, стрілолист звичайний, частуха подорожникова, сусак зонтичний, їжача голівка, осока (три види), а також три види нитчастих водоростей.
По берегах водойм, заболочених місцях зростає п'ять видів осок, пухівка (два види), три види ситнягу, великі зарості утворює кремена біла тощо.
На перезволожених екотопах зростає 18 видів рослин родини зозуленцевих, які занесені до Червоної книги України. Серед них пальчатокорінник плямистий, пальчатокорінник травневий, коручка болотна, коручка чемерникова тощо. Тому охорона таких екотопів с важливою і актуальною. Найбільша кількість рідкісних і зникаючих видів виявлена в заповідному урочищі Лебедин. Багатою с фауна водойм.
Птахи: найчисельнішою групою водоплавних птахів Косівщини є дикі качки - крижні. Гніздяться вони на зарослих очеретом ставках в селах Рожнів, Кобаки, Шешори, Яблунів. За даними спостережень чисельність їх з кожним роком зменшується. Так минулого року на ставках в селі Шешори гніздилося біля 5 пар крижнів, а цього року немає жодного гнізда. Подібна картина спостерігається і на інших ставках. Незахищеність зі сторони людини і денних хижаків (яструб великий, лунь очеретяний) різко зменшує, чисельність виду. Цього року на ставках Косівщини загніздилося біля 20 пар крижнів, що майже наполовину менше ніж минулого року. 4 крижні зимували на ставках в Кобаках. На весняних осінніх перельотах кількість крижнів зростає. Крім крижнів на ставках в Рожнові і Кобаках гніздяться водоплавні птахи: пірпикоза мала (2 пари), чирянка велика (3-4 пари), лиска (2пари), водяна курочка ( 4 пари). Коловодні птахи представлені такими видами :
чапля сіра - 1 пара кормиться на ставках в с. Рожнові, 2-3 пари постійно залітають на ставки в селі Кобаки.
чапля руда, бугай, бугайчик, чисельність їх дуже низька (по 1-2 пари ( на ставках в селі Кобаки).
- білі лелеки живляться на мілководді і заболочених луках по всій території району. Чисельність їх порівняно висока (близько 50 пар).
- лелека чорний час від часу залітає на ставки в Кобаках.(1-2 особини), восени на перельоті зустрічаються 5-8 особин.
- лунь очеретяний гніздиться на заростях очеретів та ставках в Кобаках. В пошуках їжі розорює гнізда водоплавних птахів (особливо качиних) пісочник малий зустрічається в великій кількості на березі річки Черемош (на 1 км маршруту нарахували 15 особин).
- крячок річковий по 1-5 особин літає над ставками по всій території району ( крім річок в гірській місцевості)
- пастушок, погонич малий, набережник, баранець звичайний живуть в заростях очерету на всіх ставках району. Чисельність їх дуже низька.
- оляпка зустрічається на гірських річках (Черемош, Рибниця, Пістипька, Люча) і гірських потоках. Чисельність її 40-50 пар.
- рибалочка голуба живе в рівнинній частині річок (Черемош, Рибниця, Пістипька, Люча), а також на ставках в Яблунові і Кобаках. Чисельність її невисока 8-10 пар.
- деркач і погонич великий живуть на зволожених і заболочених луках.
- очеретянки: велика, ставкова, чагарникова, кобилочки: солов'їна, річкова, цвіркун живуть в заростях очерету на ставках в Кобаках. Чисельність їх невстановлена.
- плиски жовта і гірська зустрічаються біля річок, потоків по всій території Косівщини.
- гайка залітає на територію водно-болотних угідь.
Риби: у водоймах виявлено (міногу українську) та двадцять дев'ять видів риб.
Ракоподібні: у прісних водоймах виявлені 2 види ракоподібних: рак річковий та дафнія звичайна.
Серед тварин водойм та перезволожених екотопів зустрічаються види, які занесені до Червоної книги України: видра річкова, мінога українська, лосось дунайський, чоп малий, тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, п'явка медична.
Значний інтерес становить дослідження виконані гідробіологами Державого природознавчого музеу НАН України (виконавець Годунько Р.И.). Звіт про виконані дослідження додається.
Звіт
про виконані дослідження
водно-болотяних угідь Косівщиии
н.с. ДПМ НАН України
к.б.н. Годуньком Р.Й.
Дослідні локалітети. Протягом червня 2004 року дослідженнями були охоплені водно-болотяні угіддя Косівського району (Івано-Франківська область). В межах дослідних локалітетів відібрані якісні проби макрозообентосу. Збір матеріалу проводили на 5 стаціонарних ділянках:
Ділянка 1 "Стави, дослідна ділянка 1";
Ділянка 2 струмок, що впадає доставу в межах дослідної ділянки 1 ;
Ділянка 3 Косівське провальне озеро;
Ділянка 4 озеро Лебедине;
Ділянка 5 комплекс ставів с. Кобаки.
Матеріал та методика досліджень. Якісні проби макрозообентосу відбирали із застосуванням гідробіологічного скребка стандартної конструкції з прямокутним вхідним отвором 40x50 см, відповідно до стандартизованих методів гідробіологічних досліджень (Studemann et al. 1992; SoldaDn et al. 1998). Збір матеріалу проводили в літоральній частині досліджених локалітетів на глибині 0,3-0,5 м протягом 10 хвилин чистого часу. В межах однієї стаціонарної ділянки дослідженнями охоплено приблизно 20м2 поверхні водойми, на якій
Loading...

 
 

Цікаве