WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї - Дипломна робота

Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї - Дипломна робота

ділянок несільськогосподарського призначення, забезпечення вільного обігу цих земельних ділянок та прав на них;
o забезпечення раціонального та ефективного використання земельних ділянок;
o підвищення ролі соціальних та екологічних пріоритетів у використанні землі.
Основними напрямами розвитку, стабільного функціонування та
регулювання розвиненого ринку землі є:
o безоплатна передача земельних ділянок несільськогосподарського призначення у власність громадянам України та продаж цих земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності;
o формування інфраструктури ринку землі, забезпечення її функціонування, створення умов для розвитку конкуренції, забезпечення прозорості операцій та зменшення інвестиційного ризику на цьому ринку;
o запровадження в Україні ефективної системи вивчення попиту та пропозицій, розвиток менеджменту та маркетингу на ринку землі;
o забезпечення оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в ринкових умовах;
o створення механізму узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі функціонування ринку землі;
o забезпечення правового захисту прав учасників ринку землі;
o удосконалення економічних, правових засад механізму функціонування та регулювання ринку землі, створення прозорої інформаційної системи для забезпечення функціонування і регулювання цього ринку.
Запровадження ринкових засад у системі земельних відносин розпочалося ще на початку 90-х років XX ст., коли Постановою Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" (грудень, 1990 р.) усі землі України були оголошені об'єктом земельної реформи. Однак реальне формування ринку землі йшло дуже повільно. Перед державою стояло складне і відповідальне завдання - закріплення прав на землю для фізичних та юридичних осіб і проведення великого комплексу організаційно-економічних та землевпорядних робіт. Цей процес супроводжувався гострим політичним протистоянням, ускладнювався браком технічних і фінансових можливостей. Надто повільно створювались такі передумови формування ринку землі, як визначення меж населених пунктів, інвентаризація та приватизація земельних ділянок, запровадження оренди та грошова оцінка землі.
Установлення меж населених пунктів триває понад 10 років. Це зроблено тільки в 71,7% від загальної їх кількості, у т. ч. містах обласного значення -24%, районного - 46, у селищах - 54,7 і селах - 72,8%. Унаслідок цього неповністю визначено повноваження органів влади в прийнятті рішень про включення земельних ділянок в економічний оборот.
Становлення ринку земель населених пунктів відбувалося двома основними шляхами - купівлі-продажу ділянок громадянами для особистого використання і продажу їх органами влади фізичним та юридичним особам для підприємницької діяльності.
Ринок земельних ділянок для особистого використання громадянами неформально існував ще з радянських часів. Тоді люди мали право продавати свої садиби разом з присадибними ділянками з урахуванням не тільки вартості будівель та споруд, а й площі, якості і місцезнаходження земельної ділянки.
Такий "чорний" ринок землі особливо активізувався на початку 90-х років, коли різко збільшилася видача землі громадянам з правом наступної приватизації ділянок для ведення особистого підсобного господарства, під забудову, городи, сади, дачі, гаражі.
Характерними рисами операцій громадян з купівлі-продажу земельних ділянок для особистого користування є:
- одержання цих ділянок у користування чи власність з метою безоплатної приватизації та наступного продажу;
- укладання цивільно-правових угод на продаж тільки будівель і споруд без оформлення продажу земельних ділянок;
- відсутність об'єктивної ринкової оцінки земельних ділянок та достовірних даних про неї;
- продаж ділянок на підставі прямих цивільно-правових угод між продавцями і покупцями;
- відсутність диференційованого підходу в організації ринків землі -первинного (після безоплатної приватизації) та вторинного (після купівлі чи приватизації за гроші);
- відсутність механізмів, форм та способів організованого і прозорого продажу земельних ділянок на зразок біржових торгів, відкритих та закритих аукціонів та конкурсів;
- заниження вартості цивільно-правових угод з продажу земельних ділянок і відповідно - сум державного мита та інших фіксованих платежів;
- відсутність ефективних механізмів оподаткування операцій з продажу земельних ділянок на первинному і вторинному ринках та забезпечення оптимальних надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Таким чином, ринок земельних ділянок для особистого використання громадянами був і залишається одним з найбільш тінізованих, від чого багато втрачає держава. Значною мірою це зумовлено тим, що немає належного нормативно-правового та інституційного забезпечення продажу земельних ділянок після їх безоплатної приватизації.
Формування ринку землі для підприємницької діяльності розпочалось ще в 1993 р., з виходом спеціальних указів Президента України, які передбачали продаж на конкурентних засадах земельних ділянок і права їх оренди.
Розвиток ринку землі значно прискорився після видання Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення" (лютий, 2000р.), яким передбачалася приватизаціямайнових комплексів підприємств разом із земельними ділянками та включення надходжень від продажу земельних ділянок у доходи бюджетів. Завдяки цьому у 2001р. продано майже половину всіх земельних ділянок від усіх реалізованих з початку функціонування ринку землі. Однак продаж права оренди земельних ділянок дещо уповільнився.
Успішне формування і дальший розвиток ринку землі передбачають вирішення ряду пріоритетних довгострокових і поточних завдань.
До основних довгострокових завдань, які належить здійснити Уряду та органам виконавчої влади на місцях і місцевого самоврядування, належать:
- остаточне завершення створення ринкових передумов для залучення землі до економічного обігу;
- підвищення ліквідності ринку земель населених пунктів; організація прозорого ринку землі з запровадженням конкурентності її продажу для підприємницької діяльності, забезпечення повноти надходження податків і зборів;
- розроблення і запровадження правових засад та організаційно-економічних механізмів інституційного забезпечення функціонування та регулювання ринку землі.
Основними поточними завданнями в цій сфері є:
- установлення меж та інвентаризації земель населених пунктів, визначення в кожному з них земельних ділянок за формою власності та потенційними можливостями включення їх в економічний оборот; приватизації земельних ділянок у населених пунктах фізичними особами (до 2010 р. - юридичними);
- передачі в оренду земельних ділянок, що використовуються фізичними та юридичними особами, крім тих, що зайняті під об'єктами державної і комунальної власності, які утримуються за рахунок бюджетів; грошової оцінки земель населених пунктів, а також:
- розширення продажу права оренди та інших прав на земельні ділянки державної і
Loading...

 
 

Цікаве