WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї - Дипломна робота

Експертна грошова оцінка земельних ділянок в м. Коломиї - Дипломна робота

ділянок;
- запровадження статистичної звітності про купівлю-продаж земельних ділянок, рівень цін, вартість цивільно-правових угод і сплачені податки та збори;
- тимчасове звільнення від плати за земельні ділянки, на яких здійснено або здійснюються за рахунок інвестора роботи з поліпшення якості та охорони раніше порушених або забруднених площ;
- пільгове кредитування (повне або часткове відшкодування процентів за кредити) власників або орендарів земельних ділянок, які здійснюють такі роботи;
- надання цільових бюджетних субсидій на зазначені цілі.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні забезпечити в межах своїх повноважень для регулювання ринку землі:
- вироблення регіональних та місцевих правил забудови, дотримання нормативних строків узгодження проектної документації та цільового використання земельних ділянок;
- створення в містах спеціальних підрозділів з питань менеджменту та маркетингу на ринку землі, оцінки та продажу земельних ділянок;
- поліпшення нормативно-методичної бази зонування територій населених пунктів для забезпечення більшої доступності приватизації (продажу) земельних ділянок, передачі їх в оренду, відновлення порушених і забруднених земель.
Формування правового поля ринку землі започатковане Постановою Верховної Ради від 18 грудня 1990 р. коли всі землі України були оголошені об'єктом земельної реформи.
Правовою першоосновою запровадження ринку землі стало визнання в Законі "Про форми власності на землю" від 30 січня 1992 р. приватної власності на землю та закріплення цього права в Земельному кодексі, ухваленому 13 березня 1992 року.
Після цього Постановою Верховної Ради "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13 березня 1992 р. та Декретом Кабінету Міністрів "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 грудня 1992р. було процедурне забезпечено приватизацію землі громадянами.
Надалі правова база ринку землі доповнювалася спеціальними нормативними актами, які дали поштовх продажу земельних ділянок для підприємницької діяльності та заклали основи організованого ринку землі. Це насамперед укази Президента України "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" від 14 жовтня 1993 р., "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню" від 29 грудня 1993 р. і "Про приватизацію і оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12 липня 1995 р.
У 1996 р. загальноправові засади формування ринку землі були визначені і закріплені Конституцією України , якою встановлено, що право на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами, територіальними громадами і державою. Одночасно Основний закон гарантує право власності на землю та повного розпорядження нею. без чого неможливий ринок землі.
Ці конституційні положення реалізовані в Указах Президента України: "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19 січня 1999 р., "Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення" від 4 лютого 2000 р. і "Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки" від 30 травня 2001 р.
Позитивну роль у розвитку ринку землі відіграли укази Президента України, закони про приватизацію і затвердження програм, де передбачалася приватизація підприємств разом із земельними ділянками.
З прийняттям нової редакції Земельного кодексу України відкрилися широкі можливості для включення землі в економічний обіг. Ринкові засади в земельних відносинах, започатковані або проголошені указами Президента України, набули законодавчого закріплення. Основні з них такі:
- конкретизація форм і способів реалізації права власності громадян та юридичних осіб на землю для господарської та підприємницької діяльності;
- розширення прав органів місцевого самоврядування щодо власності на землі територіальних громад та залучення їх в економічний обіг;
- запровадження порядку продажу земельних ділянок на конкурентній основі згідно з експертною оцінкою, що значно підвищує прозорість операцій з землею, обмежує адміністративне втручання, захищає права суб'єктів ринку і збільшує надходження до бюджетів усіх рівнів;
- уніфікація права користування землями на засадах оренди, що дасть змогу включити землі державної та комунальної власності в частковий економічний обіг і збільшити бюджетні надходження від орендної плати.
Забезпечення практики купівлі-продажу земельних ділянок достатньою нормативно-правовою базою - головна передумова формування та ефективного, цивілізованого функціонування ринку землі, запобігання процесам стихійності і тінізації в цій сфері.
Правові засади формування ринку землі в Україні закладені більше 10-ти років тому, коли було встановлено приватну власність на землю. Однак реальне становлення ринку землівідбувається дуже складно, стримується надто повільним створенням необхідних ринкових передумов. Зволікаються процеси встановлення меж земель населених пунктів, інвентаризації земель, приватизації земельних ділянок громадянами, грошової оцінки та передачі в оренду. Без завершення цього комплексу робіт неможливе включення землі в повноцінний економічний оборот.
У земель населених пунктів України потужний ринковий потенціал і висока доступність для приватизації. Разом з великою кількістю суб'єктів земельних відносин та високим рівнем їх персоніфікації, значним інфраструктурним забезпеченням та низьким рівнем зайнятості, високою оцінкою їх доходності це створює сприятливі умови для першочергового включення таких земель населених пунктів в економічний оборот.
З урахуванням інвестиційної привабливості та інвестиційних можливостей земель населених пунктів включення їх в економічний оборот передбачає залучення як прямих, так і опосередкованих (через бюджетну систему) інвестицій як на первинному, так і на вторинному ринку. Це мають бути кошти і виручені від продажу ділянок, і додатково залучені покупцями землі у зв'язку з її придбанням.
Ринок земель населених пунктів може значно розширити базу доходів бюджетів усіх рівнів. За експертними оцінками, від первинного ринку, тобто продажу земельних ділянок для підприємницької діяльності, бюджетна система може щорічно одержувати протягом 10 років не менше 2 млрд. грн. Вторинний ринок землі здатний щороку спрямовувати до бюджетної системи у вигляді податків і зборів від продажу земельних ділянок громадян до млрд. грн. Таким чином, завдяки формуванню ринку землі можуть і мають бути створені механізми тривалої дії для поповнення бюджетів усіх рівнів.
Реальне формування ринку землі передбачає здійснення комплексу поточних та перспективних завдань. Це насамперед створення необхідних ринкових передумов, реалізація інвестиційного та бюджетного потенціалів ринку землі, забезпечення його прозорості, нормативно-правове забезпечення легального функціонування і цивілізованого регулювання.
Функціонування ринку землі має здійснюватися на засадах соціальної справедливості, дотримання державних та приватних інтересів і законності,
Loading...

 
 

Цікаве