WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів. - Реферат

Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів. - Реферат

також по кожному полю мати інформацію про обробіток грунту після 1986 року. Для проведення зйомки цілком придатна картографічна основа, яка використовується при грунтово - агрохімічному обстеженні сільгоспугідь. Але на відміну від останнього, особливість зйомки полягає в тому, що елементарною ділянкою в даному випадку вважається все поле, на якому через кожні 200 метрів позначено маршрутні ходи. Початок і кінець маршруту розміщується не ближче 50 метрів від межі поля. Рухаючись за маршрутом, виконавиць проводить індикаційні виміри за допомогою приладу СРП-68-01. Результати вимірювань реєструються таким чином: при незначних змінах показників приладу (не більше 30%) значення гама фону відмічають в плані по маршрутній лінії через кожні 200 м; якщо при безперервному спостереженні різниця між показниками приладу перевищує 30%, то цей результат фіксується в плані проведення виміру, навколо якого в радіусі 20 - 30 метрів здійснюють додаткове обстеження з метою визначення розмірів аномальної плями та нанесення її на картографічну основу.
Після завершення першого етапу обстеження приступають до виконання другого етапу робіт, тобто відбору проб грунту з метою оцінки поверхневого радіоактивного забруднення. В умовах однорідного гама фону, коли різниця між окремими показниками вимірювання не перевищує 30%, у межах поля відбирається одна проба. Один змішаний зразок складається з індивідуальних проб грунту, відібраних з 2-х чи 3-х полів сівозміни, якщо забруднення по площі рівномірне. В межах конкретного поля місця пробовідбору розташовують по можливості рівномірно з урахуванням мікроландшафтних особливостей.
При наявності одного або декількох аномальних плям, площа яких перевищує 10% загальної площі поля, потрібно обов'язково відібрати в цих місцях відібрати проби. в місці припустимого відбору роб за допомогою приладів ДРГ-01Т, ДБГ-06Т, Ир-02 вимірюється потужністю дози на висоті 1 метру і 0,03- 0,04 метра над поверхнею грунту. Місце вважається придатним для відбору проб, якщо потужності доз на вказаних висотах відрізняються в 1,3 рази.
Обране місце повинне бути рівним, однорідним, відкритим. Індивідуальні проби грунту відбирають буром відомою площі на глибину 20 см. Змішаний зразок складається не менш як із 5-ти індивідуальних проб загальним об(ємом 1500- 3000 см3 .
Кожну індивідуальну пробу обов'язково зважують і її масу крім етикетки, вказують у каталозі (відомості).
Для визначення щільності забруднення території плутонієм проводять на цільних ділянках стандартним кільцем діаметром 140 і висотою 50 мм. після відбору кожне кільце упаковують так само, як і проби грунту, відібрані буром.
Для визначення щільності забруднення методикою в 1988 році було завершене суцільне радіологічне обстеження всіх господарств, розташованих на території радіоактивного забруднення. Проте, як доведено Українським НДІ сільгоспрадології, найбільш простим, набагато продуктивнішим і досить точним методом суцільного радіологічного обстеження сільгоспугідь та його уточнення є метод перерахунку даних гама зйомки в щільність забруднення грунту рарадіоцезієм через коефіцієнт пропорційності між ними.
Для експериментального визначення коефіцієнту пропорційності К на окремих видах сільгоспугідь (рілля, сіножаті, пасовища)в типових місцях за характером грунтового покриву і забруднення намічають пробні ділянки розміром 10(10 метрів, з яких відбирають буром 10 - 15 проб на глибину 20 см, а в центрі кожні ділянки вимірюють значення (-фону приладом СРП-68-01. Відібрані грунтові проби висушують, змішують і в кожній з них шляхом спектрометричного аналізу визначають концентрацію радіонукліду. Для перерахунку одержаних результатів на кг грунту визначають також його питому масу.
На основі картограм щільності забруднення всі поля необхідно розподілити на 3 групи - до 5 Кікм2 , 5 - 10 і 10 - 15 Кікм2 . при можливості в межах кожної групи полів доцільно провести нове землевпорядкування території з урахуванням щільності забруднення грунту та особливостей накопичення радіоцезію врожаєм сільськогосподарських культур.
Результати радіологічного обстеження використовують також з метою попередньої оцінки (прогнозування) можливостей отримання продукції рослинництва, м(яса і молока з вмістом радіонуклідів, що перевищує можливий припустимий рівень.
Висновок
Глобальне погіршення екологічної ситуації в Україні, в тому числі агроекологічного стану грунтового покриву - основного природного компонента, який щільно пов(язаний і взаємодіє з іншими об(єктами навколишнього середовища, насамперед з грунтовими водами, рослинністю, атмосферним повітрям і сильно впливає на їх склад та хімічну чистот, -вимагає від Держагрохімслужби негайного переходу від агрохімічного обстеження грунтів до проведення суцільного грунтово - агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь. Останній, як відомо, належить до моніторингу екологічного типу і складається з трьох основних ланок: обстеження грунтів (включаючи проведення лабораторних аналізів) - оцінки їх еколого - агрохімічного стану - прогнозування змін відповідних показників та управління грунтовою родючістю.( тобто такою специфічною властивістю грунтів, що якісно відрізняє їх від вихідної (материнської) гірської породи .1
На відміну від агрохімічного обстеження грунтів, яке починаючи з 1965 року періодично по 5 - ти річним циклам здійснюється обласними проектно - пошуковими станціями хімізації практично в усіх господарствах, суцільний грунтово - агрохімічний моніторинг сільгоспугідь підіймає цей надзвичайно важливий напрямок діяльності агрохімічної служби на більш високий науково - методичний рівень перед усім за рахунок ланки прогнозування і якості оцінки грунтів за комплексом агрохімічних, агрофізичних і токсикологічних показників.
З огляду на це доцільно вивчити і використати досвід зарубіжних країн в галузі організації агроландшафту в грунтового моніторингу (США); усунення негативних наслідків хімізації (Японія, Нідерланди, Швеція); радіоекологічних досліджень (Японія, Швеція); маркетінгу природоохоронних технологій (Німеччина, Японія); обчислювальної техніки для моніторингу (США, Болгарія); організації якісного водопостачання і контролю якості продукції (Франція, Австрія); організації і доведення до споживачів кліматичної інформації (Франція, Великобританія); еколого-виховної роботи (Німеччина, Швейцарія).
Використана література.
Методика суцільного грунтово- агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України О.О.Созінов, Б.С. Прістера Київ 1994 ст 56, 101.
Родючість грунтів. Моніторинг та управління В.В. Медведєв Київ 1992 "Урожай" ст 3, 153, 232.
Израель Ю.А. Экология и контороль состояния природной среды М. "Гидрометеоиздат" 1984 ст 177.
Анненков Б. Н.‚ Юдинцев Е.В. Основи сельськохозяйственной радиологии. М. Агропромиздат ‚ 1191 ст .256
Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв (под редакцией С.Г. Малахова) М.‚ 1983 ч.1 ‚ ст. 127.
Loading...

 
 

Цікаве