WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів. - Реферат

Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів. - Реферат

хімічних форм радіойоду. Потребують суттєвого удосконалення методики хімічного відокремлення та вимірювання чистих - та - випромінювачів у аварійних умовах.
Існує широкий спектр обладнання для проведення - спектрометрії, але це обладнання призначено для вимірювання природних та довготривалих радіонуклідів. У випадку короткотермінових оцінок потужність експозиційної дози може бути дуже високою і досягати 1 м3/год.
В таких полях стандартні германієві детектори не працюють через високі імпульсні навантаження, а спектрометри на базі натрійових детекторів не мають достатнього енергетичного забезпечення, необхідного для спектрометрії свіжих радіоактивних опадів.
Для більшості населення України, яке проживає на забруднених територіях, основним джерелом ефективної колективної дози є продукти харчування. Наприклад, 70 - 90 % надходжень Cs (137) пов'язано з вживанням молока.
Дози довгострокового опромінення населення за рахунок Cs-137 та Sr-90 в продуктах харчування залежать від різної хімічної поведінки радіонуклідів у грунті. Після випадання на грунт цезій фіксується в мінеральних фракціях грунту і стає менш доступним для рослин. Вважається, що такий процес фіксації в мінеральних фракціях грунтів завершується протягом перших кількох років, хоча значна частина Cs-137 залишається в хімічних формах, які цілком доступні для рослин.
Методи радіаційного моніторингу повинні включати в себе як оцінку стану джерела забруднення, так і оцінку забруднення навколишнього середовища в близькій зоні ( до 5 км ) і дальній зоні ( до 100 км ). Повинні бути розроблені конкретні часові рамки, формати даних моніторингу, процедури їх передачі та використання для прогнозу доз опромінення і вироблення рекомендації для прийняття рішень.
В Україні в рамках програми технічної допомоги Європейського Союзу "TACIS" з 1994 року створюється система радіаційного моніторингу "Гамма". Реалізація першої стадії цього проекту передбачає створення мережі трьох постів радіоаційного моніторингу на територіях навколо Рівненської, Запорізької та Інчалінської ( Білорусь ) АЕС.
Основними завданнями системи Гамма є :
- виявлення значних перевищень рівнів радіаційного фону на підконтрольних територіях;
- оповіщення відповідальних осіб про такі перевищення і забезпечення цих осіб інформацією, необхідною для проведення захисних заходів.
Система Гамма-1 на території України включає в себе національний центр (інформаційно-кризовий центр ІКЦ), розташований в Мінекобезпеки і два локальних центри (в м. Рівне та м. Запоріжжя). Окрім того, до складу системи входять:
- 27 постів контролю потужності дози - випромінювання, встановлених в зоні Рівненської АЕС;
- 11 постів контролю потужності дози - випромінювання, встановлених у зоні Запорізької АЕС;
- 1 пост автоматичного контролю - - активності аерозолів, розміщений на відстані 5 км від Рівненської АЕС;
- 1 автоматичний пост контролю - активності води на Рівненській АЕС;
- 2 автоматичні пости метеоконтролю ( на Рівненській та Запорізькій АЕС ).
Інформація про відповідні дози від датчиків по радіоканалах надходить до локальних центрів, а далі по спеціально виділених телефонних каналах передається в національний центр. Міністерство з надзвичайних ситуацій України та обласні підрозділи міністерства в м. Рівне та Запоріжжя також мають доступ до інформації системи Гамма-1 в режимі реального часу ( режим on-line ).
В 1992 - 1997 р.р. на 5-му енергоблоці Запорізької АЕС було реалізовано пілотний проект системи дистанційного моніторингу АЕС. Мета системи дистанційного моніторингу полягає в отриманні і передачі в ІКЦ незалежної інформації про стан АЕС в реальному масштабі часу. Цей проект здійснено в рамках програми співробітництва з Федеральним міністерством екобезпеки Німеччини.
В 1997 році німецька сторона поставила комп'ютерне та комутаційне обладнання, призначене для прийому, обробки та візуалізації параметрів у ІКЦ. Проведена інсталяція виділеного телефонного каналу між ІКЦ та Запорізькою АЕС, по якому буде здійснюватись автоматична передача даних в ІКЦ в реальному масштабі часу.
В плани Мінекобезпеки входить розповсюдження системи дистанційного моніторингу на всі АЕС України ( при належній підтримці Німеччини та Євросоюзу). Європейський Союз в рамках програми TACIS паралельно з системою Гамма розробив і впроваджує систему RODOS ( Real Time On-line Decision Support System ) ? європейська система підтримки прийняття рішень в реальному часі по зовні об'єктному реагуванні при ядерних аваріях. В проекті RODOS задіяні вчені більше 40 інститутів країн Центральної і Східної Європи, України, Росії та Білорусі.
Основними задачами системи RODOS є забезпечення засобами для обробки і управління великими об'ємами інформації метеорологічного та радіаційного типу, здійснення оцінки і прогнозу радіаційної ситуації у випадку аварії, а також моделювання використання контрзаходів і варіантів дій при аварії.
Оцінка та уточнення радіаційної обстановки грунтів за методикою УНДІСГР).
Методика визначає послідовність отримання первинної базової інформації, яка необхідна для оцінки радіаційної ситуації на землях, зазнавших радіоактивного забруднення.
Обстеження території землекористування складається з двохетапів: перший - проведення зйомки, яка дозволяє точно визначати оптимальні місця для пробовідбору; другий відбір проб грунту в оптимальних місцях, зйомка здійснюється за допомогою перевірених та градуйованих приладів СРП-68-01 на відстані 1 метру від поверхні грунту. Зйомці передує збір і ретельний аналіз всієї наявної інформації по господарству, за результатом якого визначають наступну стратегію виконання робіт по уточненню радіаційного становища.
Якщо є достеменні відомості про щільність забруднення, визначену експрес методом, а також результати спектрометрії, то цілком достатньо провести лише контрольний пробовідбір, у кількості 3 - 4 проб, який після обробки та співставлення результатів з раніше отриманими даними може бути підставою для проведення або відмовлення від подальшої роботи по уточненню. В такому випадку, коли наявна інформація викликає сумнів, уточнення радіаційної обстановки здійснюють в повному обсязі. Необхідно врахувати також абсолютні значення щільності забруднення сільгоспугідь. Більш детально слід обстежувати території, де щільність забруднення перевищує 5 Кікм2 . Співвідношення обсягів робіт на щільності менше 5 Кікм2 і більше 5 Кікм2 повинно складати 1:2 . Ступінь детальності обстеження в кожному господарстві визначають спеціалісти ОПНСХ з використанням районних та обласних карт радіоактивного забруднення.
Картографічною основою для проведення зйомки є плани землекористування, виконані за мірилом 1:10000 та 1:25000. На планах повинні бути визначені межі полів, сіножатей, пасовищ і лісів, шляхи сполучень, гідрографічна сітка, контури населених пунктів, позначення полів та сівозміни, грунти, інша допоміжна інформація, яка характеризує кожне конкретнеугіддя. Треба
Loading...

 
 

Цікаве