WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Екологічні аспекти руслоформування малих річок (аналіз проблеми) - Реферат

Екологічні аспекти руслоформування малих річок (аналіз проблеми) - Реферат

залежить від геолого-геоморфологічної будови території та природної зони. Найменше деградують малі річки, що протікають по височинах із значним розчленуванням рельєфу та неглибоким заляганням кристалічних порід. Найбільш деградованими є малі річки, що протікають у депресивних формах - низовинах. Хоча, з іншого боку, Г.А.Ларіонов та Р.С.Чалов [12], Н.В.Чернов [13] надають великого значення умовам стоку наносів: якщо основним джерелом надходження наносів у річку з площі водозбору є талі води, то помітного замулення русел не спостерігається, бо максимум виносу співпадає із періодом найбільшої транспортуючої здатності потоку. Зовсім протилежним є стан у районах, де головним фактором ерозії є дощовий стік.
Досліджуючи особливості руслових процесів на малих річках, які зазнали виправних заходів, а саме спрямлення та обвалування, В.І.Нікора та інш. [7, 14], розглядаючи дію антропогенних факторів у часі, відмічають, що графічно її можна представити у вигляді зростаючої функції, яка в момент спрямлення та обвалування русел на значній довжині, набуває різкого зламу вверх, який характеризує якісні зміни у русловому режимі.
Вивчаючи горизонтальні руслові деформації малих та середніх річок басейну Дніпра нами було зроблено спробу кількісної оцінки антропогенного навантаження на русла. Для цього було використано методику МДУ [2, 3], яка розроблена для вивчення екологічної напруженності в руслах річок і полягає в тому, що кожне явище, яке характеризує екологічну напруженність, оцінюється в балах. Збільшення балів відповідає її зростанню: відсутність негативних для людини наслідків природного розвитку русла або його незмінність господарською діяльністю кодується в 0 балів; максимальне виявлення на річці негативних змін відповідає найвищому балу. Введення такого підходу дозволяє оцінити сумарне антропогенне навантаження на русла річок, дає змогу виконувати порівняння річок за цією характеристикою і навіть картографувати антропогенний вплив на процеси руслоформування в басейні Дніпра.
Антропогенну навантаженість було оцінено за наступними видами людської діяльності: регулювання стоку; днопоглиблювальні та виправні роботи в руслах річок, їх обвалування; кар`єрні розробки; водні меліорації; замулення та деградація річкових русел. Аналізуючи вплив господарської діяльності на переформування малих та середніх річок з використанням методів математичної статистики, було встановлено, що для малих річок спостерігається тенденція до зменшення інтенсивності горизонтальних руслових деформацій та стабілізації русел із ростом навантаженності. Такі висновки повністю підтверджуються і підтверджують викладені вище розробки інших авторів, які відмічають затухання переформувань русел малих річок із зростанням ступеня господарського освоєння басейнів.
В.С.Алтунін та інш. [15], вирішуючи завдання відновлення екосистем малих водотоків підкреслюють, що головним шляхом для цього повинно бути усунення причини негативної дії. Так, серед подібних заходів доцільним є відновлення природного рельєфу русла та розчистка водоносних горизонтів; корисно утримувати надлишок наносів верховими ставками, які можна влаштовувати в ярах. Пропонується також влаштування водосховищ на беззаплавних ділянках та наливних видосхових у вигляді копанок.
Прикладом раціонального ставлення до малих річок та продуманної політики щодо їх викристання та збереження на загальннаціональному рівні може слугувати Данія. В цій країні на протязі довгого часу річкові системи зазнавали значного антропогенного впливу: обвалування, спрямлення, поглиблення. Проте, вже з середини 80-их років минулого століття ставлення до малих річок змінилося - було прийнято новий закон щодо їх охорони "Закон про водний потік". Разом із двома іншими ("Закон про водопостачання" та "Закон про охорону навколишнього середовища") він призваний створити (або відновити) такий стан екосистеми, який задовольняє вимоги як природних популяцій флори та фауни, так і запити людини. Зрозуміло, що в цьому аспекті постає питання і якості води, і відповідних фізичних умов у самому потоці.
Вказаний документ чітко визначив джерела фінансування проектів по відновленню водотоків.
Таким чином, проблеми екологічного стану малих річок перебувають під постійною увагою дослідників: виконано аналіз направленності та ступеню змін їх русел ерозійно-акумулятивними процесами, для окремих районів (а саме західної частини країни) отримані кількісні характеристики цих змін, встановлений їх зв`язок із змивом грунтів. Разом із тим, необхідно поширити вказані дослідження на всю територію України, встановити граничні умови початку замулення та деградації, дослідити умови проходження руслоформуючих витрат та екологічно-необхідний стік для малих річок. Вирішення вказаних проблем дозволить створити концепцію охорони малих річок та розробити регіональні системи заходів по їх рекультивації.
Список літератури
1. European rivers and lakes / Eds. P.Kristensen and H.O. Hansen. - Copenhagen: European Environment Adency, 1994. - 122 p. 2. Беркович К.М., Иванова О.Ю. Антропогенные изменение речных русел, их оценка и картографирование // Вестник МГУ. Сер.5. - 1992, №3. - С. 43-47. 3. Беркович К.М., Чалов Р.С., Чернов А.В. Антропогенная изменненность русел и размывы берегов как показатели экологической напряженности на реках России // Проблемы оценки эклогической напряженности территории России: факторы, районирование. -М.: Изд-во МГУ, 1993. - С. 42-52. 4. Русловой режим рек Северной Евразии (в пределах бывшего СССР). Под ред. Р.С.Чалова. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 336 с. 5. Чернов А.В. Современное развитие малых рек центральных районов ЕЧ СССР // Малые реки центра Русской равнины, их использование и охрана. - М., 1988. - С. 15-24. 6. Парфенов А.В. Руслоформирующие факторы малых и средних рек // Труды научной конференции по итогам науч.-исслед. работ Мар. гос. техн. университета, Йошкар-Ола, 20-22 апреля, 1998. Секц. природопользования и безопасности жизнедеятельности.- Йошкар-Ола: Мар.гос техн. ун-тет, 1998. - С.25-27. 7. Никора В.И., Арнаут Н.А., Науменко А.М.Факторы формирования русел малых рек Молдовы и их типизиция. - Кишинев, 1991. - 53 с. 8. Голосов В.Н., Иванова Н.Н. Некоторые причины отмираня речной сети в условиях интенсивного сельскохозяйственного освоения земель // Водные ресурсы. Том 20. - 1993, №6. - С.684-688. 9. Бутаков Г.П., Дедков А.П. и др. Малые реки как наиболее уязвимое звено речной сети // Эрозионные и русловые процессы. Вып.2. Мат-ты координ. совещ. вузов 1991-1995 гг.- М.: Изд-во МГУ, 1996. - С.56-69. 10. Ободовський О.Г. Вплив осушувальних меліорацій на руслоформуючу діяльність річок Українського Полісся // Меліорація і водне господарство. Вип.85. - 1998. - С. 95-99. 11. Ковальчук И.П. Изменение структуры речных систем и состояния малых рек под влиянием естественных и антропогенных факторов (на примере Западного региона Украины) // Вод. ресурсы. Том 22.- 1995, №3. - С.315-323. 12. Ларионов Г.А., Чалов Р.С. Эрозионно-аккумулятивные процессы на водосборах и руслах малых рек: проблемы и природоохранные вопросы // Малые реки центра Русской равнины, их использование и охрана . - М., Изд-во МГУ.: 1988. -С.3-14. 13. Чернов А.В. Заиление ресел малых рек Европейской России и сопредельных государств // Геоморфология. - 1994. №1. - С.100-106. 14. В.И. Никора, Н.А.Арнаут и др. Некоторые резельтаты стационарных натурных исследований русловых процессов на малых реках Молдовы // Гидрология малых рек. - Кишинев: "Штиинца", 1991 - С. 44-62. 15. Алтунин В.С., Савватьев С.С., Дмитрук В.И. Эрозионно-аккумулятивные процессы и проблемы сохранения и улучшения состояния малых рек // Закономерности проявления эрозионных и русловых процессов в различных природных условиях. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 266-267.
Loading...

 
 

Цікаве