WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Наукові основи регіонального прогнозу руйнівних паводків та небезпечних геологічних процесів у Закарпатті - Реферат

Наукові основи регіонального прогнозу руйнівних паводків та небезпечних геологічних процесів у Закарпатті - Реферат

роках.
Таким чином, паводки на Закарпатті у листопаді 1998 р і в березні 2001 р були зумовлені одночасною взаємодією різних природних чинників, підсилених негативним антропогенним впливом.
Українські Карпати, в т.ч. Закарпаття, належать до зливонебезпечних районів Європи. Паводки на карпатських річках повторюються 4-5 разів на рік. Частота їх підпорядкована певним закономірностям, які пов'язані з чередуванням періодів підвищеної та низької водності. Саме в періоди підвищеної водності паводки набувають загрозливого, нерідко катастрофічного характеру. Від кінця 40-х років на річках басейну Тиси виникнення паводків різного походження практично спостерігається щорічно, а окремі роки - по декілька разів на рік.
Вирішальним фактором паводку у березні 2001 року були інтенсивні опади впродовж 3 діб, а також підвищення температури повітря до 5-100 в горах, що зумовило раптове танення снігу, який перед тим випав у великих кількостях, особливо у високогір'ї.
Потужний поверхневий стік по поверхні замерлого ґрунту зумовив селеві потоки і в багатьох випадках тимчасові запруди, особливо у створах автодорожніх мостів, що також спровокувало підняття рівня води.
Великі масштаби руйнувань елементів інфраструктури у долинах річок у значній міріпов'язані з прорахунками із розміщенням забудови у прируслових зонах, організації водогосподарської експлуатації гідрозахисних споруд та стану русел, а також з відсутністю робочої спостережноінформаційної системи, спроможної своєчасно інформувати органи управління різних рівнів про настання передкризової ситуації.
На масштаби наслідків паводку на Закарпатті вплинуло також невідповідне гірським умовам ведення водного, лісового, сільського господарства.
В межах Закарпатської області після паводків 1998 і 2001 років відмічена масова активізація небезпечних геологічних процесів.
Найбільш інтенсивно активізувалися зсуви. Розвиток схилових гравітаційних процесів набув загрозливого характеру на територіях більше ніж 200 населених пунктів, крім того від зсувів зазнали пошкоджень та руйнувань дороги, газо- та нафтопроводи, лінії електропередач і т.п.
Активізувалися різні за генетичним типом зсуви (блокові структурно-пластичні, пластичні) з різними об'ємами порід, охоплених процесами та різними швидкостями їх перебігу, механізмом, динамікою та загрозою природним і техногенним об'єктам. Аналіз умов і факторів процесу свідчить про реальну загрозу зростання масштабів руйнування природних об'єктів, споруд та інженерних комунікацій.
За результатами досліджень рекомендується:
- виконання інженерно-геологічного нагляду в межах зсувних ділянок, які загрожують житловим спорудам, інженерним комунікаціям, та іншим техногенним і природним об'єктам;
- виконання планомірного комплексного великомасштабного спеціального інженерно-геологічного картографування і районування процесонебезпечних територій з визначенням загрози інженерним спорудам, черговості відселення людей з небезпечних зон та оптимальних умов інженерного освоєння та захисту території;
- відновлення роботи раніше функціонуючих полігонів, стаціонарних досліджень екзогенних геологічних процесів та організація нових полігонів стаціонарних досліджень по контролю за механізмом і динамікою небезпечних геологічних процесів. Ведення режимних спостережень за небезпечними геологічними процесами. При цьому в першу чергу пропонується організація комплексних стаціонарів по вивченню найбільш загрозливих та типових зсувів на ділянках : Ольшани, Вільхівчик, Чорна Гора, Лисичево, Синевір та стаціонару Свидовець по вивченню селенебезпечних долин гірських рік;
- площинне комплексне середньомасштабне картографування зсувів і селів з метою коректування кадастрових систем та створення комп'ютерної інформаційної та інструментальної бази по отриманню, передачі та оперативної обробки інформації з метою прогнозу механізму, динаміки, масштабів та часу розвитку небезпечних геологічних процесів;
- оцінка руслових процесів на території Закарпатської області як фактору розвитку небезпечних геологічних процесів;
- обґрунтування та розробка загальної схеми інженерного захисту території від загрозливих природних та техноприродних процесів (повені, зсуви, селі і т.п.).
Концепція інженерного захисту від паводків в межах території Закарпаття базується на розгляді таких інженерних заходів, які б дозволили зрізати пік паводку під час його катастрофічного проходження. Це планується досягти за допомогою сухих водойм, які будуть заповнюватися водою, тільки під час проходження паводку.
Аналіз плану долин гірських річок і потоків, в яких планується розміщення протипаводкових ємностей, дозволяє зробити висновки, що при їх проектуванні на всіх стадіях від техніко-економічного обґрунтування до робочого проекту необхідно враховувати значний екологічний ризик розвитку катастрофічних зсувів.
Такий ризик існує навіть в межах тих територій де зсуви до цього часу не проявлялись і де зараз не виявлено давніх зсувів.
Положення обґрунтовується тим, що згідно Схеми комплексного протипаводкового захисту басейну р. Тиси в Закарпатській області передбачені такі напори, які для території Закарпаття і складчастих Карпат можуть стати суттєвим чинником створення короткочасного (на період паводку) значного підпору нижньої частини потенційно зсувонебезпечних схилів в комплексі з аномальним зволоженням гірських порід. Особливо якщо цій ситуації передувала значна багаторічна зволоженість гірських порід за рахунок перевантаження кількості опадів над їх випаровуванням.
На стадіях проектування для кожної протипаводкові ємності повинні бути виконані комплексні інженерно-геологічні розвідування і розроблені спеціальні протизсувні заходи.
Loading...

 
 

Цікаве