WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Русловий алювій Черемошу - Реферат

Русловий алювій Черемошу - Реферат

здатні змінити обриси руслових розсипищ головної ріки, то вони в стані змінити і їх форму. Третім елементом є зміна форм в процесі розбивання алювію. Це відбувається як за рахунок взаємоударяння уламків гірських порід, транспортованих по дну річки, так і шляхом їх чіпляння за перешкоди дна (скельні ребра і пороги, опори мостів тощо).
Ступінь обточення
На ступінь обточення річкового алювію впливають фізичні властивості гірських порід, особливо стійкість до абразії, витривалість на стискання, а також тривалість транспортування (Unrug, 1957). Алювій руслових розсипів Черемошу має різну ступінь обточення. Відповідно до візуальної шкали Крумбейна і Шлосса (1963) цей показник може змінюватися від 0,1 до 0,9. Середні його значення для фракції 17-32мм коливаються від 0,60 на найвищій точці в Устеріках до 0,76 на передгір'ї (Банилів). Разом з віддалю транспортування зростає й ступінь обточення, однак це зростання не є рівномірним і зустрічаються відхилення від цього тренду.
Причини таких ускладнень потрібно шукати в боковому постачанні матеріалу. Завдяки притокам, що виносять мало обточені уламки, може істотно понизитись вище вказаний показник у руслі головної ріки. Крім вивчення середніх значень обточення для фракції 17-32 мм цей же показник застосовано також стосовно до найбільших валунів. Поза одним випадком, ступінь обточення цих великих екземплярів є нижчим, ніж дрібних. Однак і тут тенденція росту ступеня обточення вниз за течією ріки є дуже виразною, навіть при тому, що при обстеженні найкрупніших валунів середнє значення випливало з дослідження лише 20 зразків. Відмінності обточення, виявлені в результаті обробки досліджених проб, показує такий статистичній показник як стандартне відхилення. Він дозволяє оцінити однорідність проби (пр. тільки значення 0,7-0,9) або побачити також значне розпорошення значень вище згаданого показника (від 0,1 до 0,9). Величина стандартного відхилення для валунів є значно нижчою, ніж для гальки фракції 17-32 мм. Така ситуація проявляється на всіх п'яти пунктах (табл.2). Це свідчить про значно менші відмінності показника обточення в цій групі. Дрібний алювій характеризується різним ступенем обточення і на середнє його значення часто впливають величини, часами значно віддалені від середньої.
Таблиця 2. Ступінь обточення алювію Черемошу
Пункт Фракція 17-32 мм Фракція вище 128 мм
Середня Стандартне відхилення Середня Стандартне відхилення
Чортория 0,69 0,20 0,67 0,17
Банилів 0,76 0,16 0,72 0,14
Вижниця 0,67 0,21 0,64 0,19
Розтоки 0,62 0,19 0,68 0,19
Устеріки 0,60 0,23 0,57 0,10
Стебнів 062 0,22 0,52 0,19
Закінчення
Руслові алювіальні розсипи Черемошу, завдяки широкому розповсюдженню, чистоті та добрій відслоненості є вдячною темою геоморфологічних досліджень. Ріка, з уваги на розташування басейну і перетинання своєю долиною головних карпатських структур, може бути взята за репрезентативний приклад для Східних Карпат. Петрографічний склад алювію є характерним, типовим. В ньому домінують щонайменше три риси. Перша - дуже висока частка у складі алювію дрібнозернистих пісковиків. Другою рисою є високий (у декілька раз вищий ніж у Західних Карпатах) вміст роговикового компоненту. Остання, третя риса, полягає в дуже малій кількості алювію кварцового.
Специфіка гранулометрії алювію Черемошу - це великі розміри валунів у середній частині водозбору. Скельні блоки розмірами понад 1,5 м, не є тут рідкісним явищем, так, як у Західних Карпатах. Форми гальки фракції 17-32 мм є досить однорідними і не простежується суттєвого впливу шляху транспортування на зміни цього параметру. Серед валунів відмінність форм є значно більшою, але встановити виразні закономірності важко. Натомість вони присутні в характері (ступені) обточення. Він зростає вниз за течією ріки. Значення цього параметру коливаються від 0,57 у фракції вище 128 мм до 0,76 у фракції 17-32 мм. Дрібніші фракції відрізняються ширшим діапазоном відмінностей обточення, ніж проби крупних галечників і валунів.
Список літератури
1. Атлас Ивано-Франковской области, Москва, 1990, - 32с. 2. Кирилюк М.І. Черемош // Географ.енциклоп. України, Т.3, 1993. - С.396. 3. Kodama Y., 1994, Downstream changes in the lithology and grain size of fluvial gravels, the Watarase River, Japan: evidence of the role of abrasion in downstream fining, Journal of Sedimentary Research, vol. A64, s. 68-75. 4. Kondracki J., 1937, Karpaty Marmaroskie, Wierchy, t. 15, 104-117. 5.Кожуріна М.С. Деякі питання геоморфології долини ріки Черемошу // Наукові записки Чернівецького університету, Т. XIII, 1955. - С. 60-69. 6. Krumbein W. C., Sloss L. L., 1963, Stratigraphy and sedimentation, Freeman and Company, San Francisco, ss 660. 7. Лютик П.M. O режиме паводков и величине максимальных расходов воды реки Черемош, Материалы Научной Сессии, Секция географических наук, Черновиц. ун-т, 1963. - С. 52-54. 8. Malarz R., 1992, Etap denudacyjny w polskich Karpatach fliszowych, Prace Monograficzne WSP w Krakowie nr 150, ss. 158. 9. Malarz R., 1999, Stefowa i pi?trowa zmienno?? udzia?u ?wir?w kwarcowych w aluwiach rzek karpackich, Materia?y z Sympozjum: "Strefowo?? i pi?trowo?? proces?w w ?rodowisku przyrodniczym p??nego glacja?u i holocenu", U? Sosnowiec, s. 129-133. 10. Malarz R., 2000, ?wiry kwarcowe w aluwiach rzek karpackich, Geomorfologia g?r i wy?yn w Polsce - kontrowersje i nowe spojrzenia, Materia?y konferencyjne, W?lka Milanowska 16-19.05.2000, s.35-37. 11. Malarz R., 2000, Plejstoce?skie ?wiry w dolinie So?y, Materia?y z Sympozjum: "Transformacja dolin plejstoce?skich w Holocenie - strefowo?? i pi?trowo?? zjawiska, Sosnowiec 13-14 kwietnia 2000, s. 89-93. 12. Miko? M., 1993, Fluvial Abrasion of Gravel Sediments, Mitteilungen 123, Zurich, ss. 321. 13. Paw?owski s., 1914, Uber ein altes Talst?ck in der Bukowina. Mitt. der geol. Ges. In Wien, bd.VII, h.2-4. 14. Rehman A., 1895, Karpaty opisane pod wzgl?dem fizyczno-geograficznym, ss. 657, Lw?w. 15. Rutkowski J., 1995, Petrographic composition of the quartenary gravels of the Carpathians and their foreland, Studia Geomorphologica Carpatho-Balcanica, vol. XXIX, Krak?w, s. 78-89. 16. Sternberg H., 1875, Untersuchungen uber Langen und Querprofil geschiebefuhrender Flusse, Zeitschrift fur Bauwesen, vol. 25, s. 483-506. 17. Teisseyre J., 1938, Studium profil?w pod?u?nych rzek wschodnio-karpackich, Rocznik P.T.Geol. t.14, 81-112. 18. Teisseyre H., 1933, Terasy Czeremoszu w okolicy ?abiego, Wiadomo?ci Geograficzne, t. XI, nr 1-2, s. 8-11. 19. Unrug R., 1957, Wsp??czesny transport i sedymentacja ?wir?w w dolinie Dunajca, Acta Geol. Polon., vol. 7, z.2, s. 217-250. 20. Wdowiarz J., 1948, P?aszczowina skolska w regionie Czeremoszu, Rocznik PTG, t. 17, 153-186. 21. Wo?nowski M., 1935, Skutki powodzi w dolinie Czarnego Czeremosza, Czas. Geogr. t. XIII, s. 297-299. 21. Wyszy?ski O, Teisseyre H, Obtu?owicz J., 1939, Zdj?cie geologiczne przedg?rza Karpat na arkuszu Kuty, Rocznik P.T. Geol., t. 15, 1-14. 22. Zierhoffer A., 1935, Kilka przyk?ad?w dzia?ania w?d powodziowych w dorzeczu Stryja i Oporu, Czas. Geogr., s. 292-297.
Loading...

 
 

Цікаве