WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та проблеми оперативного прогнозування - Реферат

Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та проблеми оперативного прогнозування - Реферат

максимуми березневого паводку в створах 9 гідрологічних постів (г/п) на 16 - 38 см перевищили історичні рівні води листопадового паводку 1998 року (в створі г/п Рахів - на 75 см), а саме біля г/п: Рахів, Великий Бичків, Тячів, Хуст, Чоп (р.р.Тиса, Латориця), Усть-Чорна, Колочава Косівська Поляна. Підйоми рівнів води супроводжувалися значним затопленням заплави та перевищення небезпечних відміток затоплення.
Порівняно з рівнями води перед початком паводку (3 березня) загальні підйоми дорівнювали: на Тисі 4.3-8.55 ( біля Чопа 9.5), на Чорній Тисі, Білій Тисі, в басейні Ужа 1.4-3.4, в басейнах решти річок 2.0-4.0 (на Боржаві біля Шаланок 6..4, на Латориці біля Чопа 4.9). Порівняно з листопадом 1998 р. амплітуда підйому на Тисі була в середньому більшою на 1 метр.
Синоптична та гідрологічна ситуція після проходження максимумів значно відрізнялася від листопадової 1998р. Тоді, як у листопаді у післяпаводковий період встановився переважно антициклональний режим погоди, вже через 5 -10 днів після проходження максимуму рівні води повернулися в русло, то набагато складнішою і несприятливою для ліквідації наслідків стихії була обстановка у березні поточного року. Атмосферні фронти з заходу зумовлювали помірні та сильні дощі і відповідно повторний ріст рівнів з виходом води на заплаву, утриманню рівнів на високих позначках, особливо в нижніх течіях річок.
Наслідки паводку можна розділити на два види в залежності від просторового та часового прояву: спричинені природніми значними підйомами води (верхів"я, середні течії притоків Тиси, Латориці, Ужа, верхів"я самої Тиси) та обумовлені проходженням паводку в межах одамбованих територій (пониззя притоків та сама течія Тиси, пониззя Ужа і Латориці) і на низовині області з розгалуженою системою меліоративних каналів. Саме на низовині в результаті переливів води через дамби, їх проривів (особливо внаслідок проривів на угорській території) затопленими тривалий час були значні території, а утримання високої водності в пониззях річок упродовж березня ускладнювало нормалізацію ситуації та виконання відновлювальних робіт.
Основними проблемами оперативного попередження та прогнозування, вирішення яких дозволятиме значно поліпшити інформаційно-прогностичне забезпечення споживачів при розвитку паводків у гірських регіонах, є :
ў Відсутність у розпорядженні гідрометслужби результатів чисельного прогнозування метеорологічних параметрів, які виконуються провідними метеорологічними установами світу і які дають можливість деталізації чинників стану погоди у просторі та часі великої роздільної здатності. Неадаптованість до оперативного прогнозування даних угорського метеорологічного локатора (м.Ніредьхаза)., що отримує Закарпатський Центр по гідрометеорології.
Тип синоптичної ситуацiї, що спричинила випадiння дуже сильних дощiв на Закарпаттi протягом 3-5 березня 2001 р. вiдноситься до категорiї з досить великою повторюванiстю (15-20 разів на рік). Разом з тим, лише в 1-2 випадках такi ситуацiї приводять до дуже сильних дощiв з охопленням ними одночасно декількох районiв областi. Тобто, макромаштабнi синоптичнi процеси, що формуються над Європою, не можуть самі по собі визначати ймовiрнiсть випадiння дуже сильних опадiв на Закарпаттi чи в усьому Карпатському регіоні.
Дуже сильнi дощi випадають тут внаслiдок трансформацiї повiтряних потокiв при проходженнi ними Карпатського регiону і за рахунок орографічних особливостей території швидкого утворення значної кiлькостi мiкромаштабних циклонiчних утворень ( хвиль ).
Спрогнозувати такий розвиток синоптичних процесів і визначити відповідний їм кількісний та просторовий розподіл опадів можна тільки за результатами чисельних моделей, якими має бути врахована вся специфіка орографії регіону.
ў Відсутність мережі автоматизованих пунктів спостереження, зокрема автоматичних опадомірів у верхів"ях річок, і відповідно автоматизації первинної інформаційної ланки спостережної мережі: спостереження - передача даних в реальному часі. Це унеможливлює оперативне використання моделей прогнозування "Опади-Стік" для верхніх частин водозборів та сучасних гідравлічних моделей провідних европейських установ.
ў Прив"язка результатів прогнозування паводку тільки до створу гідрологічного поста, що не дозволяє отримати повну картину на місцевості від очікуваних підвищень рівнів. Оцінка ймовірних наслідків проводиться за даними Каталога небезпечності гідрологічних явищ, який складається за даними обстежень, інструментальних вимірів та описів попередніх паводків. Проте, внаслідок швидких і часто неконтрольованих (чи недозволених з точки зору природи) змін у використанні людиною територій, призводять часто до неадекватності даних Каталога наслідкам кожного окремо взятого паводку.
Діюча в системі гідрометерологічної служби методична база для басейну Тиси розроблена в різні роки провідними науківцями Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ) і в даний час реалізована у вигляді Інформаційно-прогностичної системи "Тиса" (ІПС-Тиса) в Закарпатському Центрі по гідрометеорології та Українському Гідрометцентрі. ІПС-Тиса включає в себе комплекс методів розрахунку дощового, тало-дощового стоку для декількох сценаріїв розвитку погодних умов за період завчасності прогнозу. Проте, завчасність прогнозів та часто і їх точність не повною мірою задовольняють вимоги споживачів. За наявної інформаційної здатності гідрометмережі та існуючих можливостей прогнозу метеорологічних чинників, наукові розробки дозволяють складати короткострокові прогнози паводків лише по середніх та нижніх течіях річок Закарпаття (Тиса, Ріка, Боржава, Латориця, Уж)., особливо для небезпечних паводків.
Ймовірність формування паводків у верхніх частинах водозборів передбачається на основі якісного прогнозу погоди з врахуванням поточної водності у вигляді короткострокового фонового прогнозу можливої амплітуди підйомів рівнів. По мірі розвитку синоптичної та гідрологічної ситуації (отримання даних від спостережної мережі про кількість опадів та рівні води), фоновий прогноз уточнюється (посилюється), конкретизується по окремих річках, а також випускаються прогнози очікуваних рівнів в створах гідрологічних постів.
Відповідно передбачався й розвиток березневого паводку. 2-3 березня випускалися фонові короткострокові прогнози,4-6 березня прогнози максимальних рівнів та строків їх проходження. Зокрема, 4 березня майже за добу до формування історичних максимумів березневого паводку, до органів влади та управління на державному та обласному рівнях, до засобів масової інформації була доведена інформація про можливість досягнення рівнями води історичних позначок листопадового паводку.
Завчасність прогнозів досягнення максимальних рівнів по Тисі, Латориці, пониззю Ужа і Боржави склала 17-33 години, а по гідрологічному посту Чоп (р.Тиса) 77 годин.
Список літератури
1.Бойко В.М., Кульбіда М.І., Сусідко М.М. Визначний дощовий паводок на річках Закарпаття в листопаді 1998 р. // Наукові праці УкрНДГМІ, 1999.- Вип.247. 2.Гідрометеорологічні умови формування та розвитку дощового паводку на річках Закарпаття у листопаді 1998 року. // Технічний звіт УкрГМЦ, К., 1998. 3.Сусідко М.М., Лук'янець О.І. Можливості оцінювання річкового стоку в Карпатах на найближчі роки з урахуванням його багаторічних коливань. // Наукові праці УкрНДГМІ, 1998.- Вип.246. 4.Разработать систему непрерывных автоматизированных прогнозов дождевых и тало-дождевых паводков для бассейна Тисы. // Отчет о научно-исследовательской работе. УкрНДГМИ, К.,1988.
Loading...

 
 

Цікаве