WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку “Прип’ять – Стохід” - Реферат

Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку “Прип’ять – Стохід” - Реферат

максимальних під час літньо-осінніх паводків - 81см (Шах, 2000). Тривалість затоплення заплави зросла з 43 до 165 днів. Ці явища відбуваються при незмінних середньорічних витратах води у вегетаційний період і при зменшенні витрат у період повеней і паводків. Наведені дані вказують на погіршення водопропускної здатності русел і заплав, загострення тут гідроекологічної напруги. Крім антропогенних чинників, суттєву роль у цьому процесі відіграють і кліматичні зміни, зокрема, збільшення кількості опадів в останні роки.
За 100 років середня річна температура повітря у Поліському регіоні підвищилася на 0,3 С, середня багаторічна температура зими за повоєнний період зросла в середньому на 2 С, а липнева практично не змінилась. Відносно атмосферних опадів встановлено, що їх кількість дещо збільшилась і становить 550-600 мм/рік (Вишневський, 1997). Ці зміни певним чином вплинули на стік річок - зумовили зростання середньорічних витрат, особливо у післявоєнний період.
Аналіз тенденцій зміни рівнів води і витрат води у річках Прип'ять (с. Річиця, с. Люб'язь) та Стохід (с. Малинівка, смт. Любешів) у дев'яності роки свідчить про помітне збільшення як середньорічних рівнів, так і середньорічних витрат (відповідно на 30 мм і 7,5 м3/с для гідропоста Річиця, 37 мм і 5,2 м3/с для гідропоста Любешів на Стоході), причому зростання рівнів і витрат на Прип'яті є стрімкішим, ніж на Стоході, що зумовлене насамперед різницею похилів русел цих річок.
Головною причиною зростання витрат води стало зниження температури повітря теплих пір року, що зумовило зменшення інтенсивності випаровування з земної поверхні і збільшення параметрів стоку на більш як 5%. Іншою важливою причиною збільшення стоку стало проведення осушувальної меліорації. Збільшення густоти річкової мережі, зменшення водонасиченості поверхневого шару ґрунту зумовило зменшення випаровування з поверхні водозбору і збільшення поверхневого стоку. Варто тільки зауважити, що зростання стоку р. Прип'ять відбувається одночасно із змінами обсягів безповоротного відбору води з неї до Дніпро-Бузького каналу.
З гідрологічним режимом річок РЛП тісно пов'зані гідрохімічні властивості води. З гідрохімічної точки зору, властивості грунтових і поверхневих вод в різних частинах парку та за його межами суттєво змінюються, хоч домінують тут води гідрокарбонатно-кальцієвого типу з мінералізацією 0,17-0,70 г/л. Через процеси заболочування і сповільнення підземного стоку у хімічному складі грунтових і поверхневих вод є сполуки азоту (підвищений вміст) та заліза болотного генезису (Алексеєвський та ін., 2000). Так,недалеко від західної межі РЛП (с. Велика Глуша) вміст нітратів у воді сягає 253,8 мг/л. У районах сіл Велика Глуша і Люб'язь спостерігається підвищений вміст аміаку, фосфатів, заліза та інших інгредієнтів (табл. 8).
За свідченням вказаних авторів, грунтові води можуть використовуватися для побутових потреб і є малопридатними для пиття. Якість (хімічний склад) як грунтових, так і поверхневих вод погіршується від витоків до гирла Прип'яті і Стоходу. У часовому аспекті за період з 1994 по 2000 рік поверхневі і грунтові води заплавно-руслового комплексу Прип'яті характеризуються тенденцією погіршення їх якості. Наявні матеріали (табл. 8) свідчать про складну гідроекологічну ситуацію, яка склалася на західній межі РЛП "Прип'ять-Стохід".
Таблиця 8. Параметри якості поверхневих і грунтових вод у долині Прип'яті у 1999-2000 роках
Показник Місце відбору
с. Невір,
р. Прип'ять с. Ветли,
р. Прип'ять с. Люб'язь,
р. Прип'ять ГДК
Сухий залишок 609 401 267
рН 6,69 7,1 7,5 -
NH4 сольове 1,92 0,28 4,25 2
Лужність 4,4 1,0 2,2 -
Ca2+ 120,24 36,07 64,13 180
Mg2+ 31,61 0 12,16 40
HCO3 268,4 61,0 134,2 -
K+ 120,75 9,51 2,41 -
Na+ 124,68 2,16 9,05 200
Нітрити 0,06 0,02 0,18 3
Нітрати 23,44 204,57 1,49 45
Хлориди 221,56 19,44 21,27 350
Сульфати 64,22 11,0 10,1 500
Фосфати 13,77 1,45 0,176 0,05
Залізо 2,62 0,12 1,05 0,3
Висновки.
1. Проведені гідрологічні та гідроекологічні дослідження РЛП "Прип'ять-Стохід" і прилеглої до нього території Волинського Полісся свідчать про високу екологічну напругу, створювану тут флювіальними процесами та діяльністю людини. Її складовими є негативні зміни гідрологічного режиму, погіршення агроекологічної ситуації, деградація заплавно-руслових комплексів малих річок, забруднення поверхневих і підземних вод тощо.
2. Найяскравіше несприятливі наслідки надмірного господарського впливу на басейнові геосистеми і їх компоненти відобразилися на стані русел річок і режимі стоку води, наносів та розчинених речовин. Польове обстеження русел річок свідчить про їх обміління, надмірне заростання гігрофільною рослинністю, зменшення пропускної здатності, збільшення коефіцієнтів шорсткості. Наслідком цих явищ стало збільшення тривалості стояння на заплаві повеневих і паводкових вод, погіршення якості земельних, лісорослинних і водних ресурсів.
3. Окреслені гідроекологічні проблеми вимагають покращення гідроекологічної ситуації та оптимізації використання природних ресурсів. Одним з варіантів збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є створення тут регіональних ландшафтних парків (таких як РЛП "Прип'ять-Стохід") і забезпечення їх ефективного функціонування, а також проведення реконструкційно-реабілітаційних робіт на малих річках і меліоративних системах.
Список літератури
1. Алексеєвський В., Макарчук А., Цвєтова О. та ін. Про екологічну обстановку у верхоріччі Прип'яті на Волині. // Екологічні і водогосподарські проблеми в басейні Прип'яті на Волині та шляхи їх вирішення. - Київ - Луцьк, 2000. - С. 21-35. 2. Вишневський В.І. Очікувані зміни клімату та водності річок Полісся. // Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів Західного регіону України. Матеріали наук.-практ. конференції. - Луцьк: Надстир'я, 1997. - С. 26-29. 3. Железняк И.А., Подольская И.Я. Внутригодовое распределение стока малых рек Украины и Молдавии // Труды Украинского регионального научно-исследовательского института. Вып. 190.-М.: Гидрометеоиздат, 1982.- С. 91-102. 4. Природа Волинської області / під ред.
Loading...

 
 

Цікаве