WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви - Реферат

Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви - Реферат

ситуації.
Рис. 3 - Поперечний профіль р.Мокрянка, с.Руська-Мокра (південна околиця)
По-перше, є актуальним визначення методології дослідження системи в цьому аспекті - побудова принципової схеми пізнання відповідного комплексу подій в гідродинамічній системі потік - русло (ГДСП-р).Цю схему, на наш погляд, досить повно можна описати в такому порядку: вихідна інформація стосовно діапазону витрат води і наносів - оптимальний стан ГДСп-р - результати гідроморфологічного аналізу руслової ситуації (оцінка руслових деформацій в післяпаводковий період) .
Загальна витрата ( разом волокові і завислі ) транзитних наносів для створу р. Тересва - смт Усть-Чорна (гідропост) оцінена для листопадового паводку 1998 року значенням 10 тис.м3 [4]. Ці наноси в основному відклались в гирловій частині річки, що призвело до термінового виконання комплексу відновлювальних робіт.
Режим транспорту наносів при проходженні руслоруйнуючого паводку в березні 2001 року характеризується значно меншим проявом транзитної складової . Масштаби незворотних руслових деформацій після цього паводку були меншими, що не можна сказати про загальну кількість виникнення аварійних ситуацій (розмиви берегів, дамб обвалування, руйнування мостів тощо).
Необхідно відмітити, що всі види руйнацій відбувались на тлі впливу просадки рівнів на ділянках русла з кар'єрними виїмками [5]. Особливо такий вплив проявився на ділянках нижньої частини річки від смт Дубове до с. Тересва.
В роботі [4] приведені найбільш характерні аварійні руслові ситуації, які виникли після проходження листопадового паводку 1998 року. Зупинимося лише на розгляді надзвичайних ситуацій в басейні Тересви, які виникли після проходження березневого паводку в 2001 році. Цим паводком були розмиті незакріплені ділянки дамб, ділянки старих дамб на поворотах та в місцях звалу потоку, більшість півзагат і т. ін. Прориви дамб обвалування були обумовлені також переливом потоку через їх гребні (особливо в місцях стихійних переїздів), що засвідчує недостатність контролю за станом споруд в міжпаводкові періоди як з боку експлуатаційних служб, так і місцевих органів самоврядування. Мостові переходи були розмиті в місцях різкого стиснення потоку (смт Усть-Чорна, с.Красне, с.Нересниця). В багатьох місцях розмитий дорожній насип (автомобільна дорога вздовж річки на правому березі), зруйновані берегозахисні стінки (бетонні, зрубові).
Відмічена руслова ситуація засвідчує про необхідність збільшення ширини водопропускного коридору та будівництва більш надійних берегозахисних кріплень (споруд).
Багаторічні польові спостереження показали, що кріплення напірного відкосу дамб обвалування недостатньо надійні і за якістю виконання перебувають на вкрай низькому технологічному рівні (габіонні кріплення побудовані з використанням сітки "рабиця", що легко руйнується при локальних проривах). В багатьох місцях повністю або частково зруйновані півзагати, які були побудовані під гострим кутом проти течії. Прориви дамб обвалування виникли переважно в результаті розмиву підніжжя на криволінійних ділянках русла (особливо в місцях звалу потоку). Причиною проривів деяких дамб обвалування є вплив підпорів перед мостовими переходами в результаті переливу через гребінь, розмиву струмененаправляючих споруд тощо. Слабкими місцями підпірних стінок виявилися їх основи і місця примикання до берегів (відсутність підстилок, діафрагм, крайових відкрилків). Значної шкоди підпірним стінкам завдали бокові гірські потічки, які під час формування паводків несуть велику кількість продуктів водної ерозії. Через відсутність необхідних водовідводів і не достатню пропускну здатність трубчастих водовипусків у річку, пропуск витрат потічків відбувався переважно через дорожнє полотно.
Відносно надійно спрацювало лише обмежене число об'єктів (споруд), а саме:
-задовільно спрацювали глухі земляні півзагати (з габіонним кріпленням відкосів) в досить широких заплавах при регулюванні потоку під кутом в межах від 90 до 1200 ;
-виконали свою функціональну роль і надійно захистили підніжжя дамб від розмиву низькі донні півзагати в вигляді габіонного матрацу (тюфяку);
-задовільно спрацювали габіонні стінки, розташовані в підніжжі дорожніх насипів на підходах до мостових переходів (вони були досить широкі і мали хмизову підстилку);
-задовільно експлуатуються довгі та широкі зрубові стінки, які мають від 2 і більше відсіків по ширині споруди, розміщені на хмизовій підстилці та засипані крупним русловим алювієм;
-надійно забезпечили пропуск паводкових вод ділянки річки з високими однопролітними мостовими переходами;
-задовільно вистояли в руслах армобетонні гравітаційні стінки на скельній основі.
Підбиваючи підсумки висловленому можна зробити попередні загальні рекомендації стосовно формування по довжині гірських річок сприятливого режиму стоку води і наносів в залежності від типу руслового процесу (типу русла).
1. Основними природними факторами, що обумовлюють розвиток руслових процесів на р. Тересві є річковий стік (з активним проявом під час паводків), геолого-геоморфологічна будова русла і басейну (основний "гальмуючий" компонент) і стік наносів. Необхідно враховувати також ерозію на водозборі, зсувні явища і селеву активність в басейні. Важливим чинником процесів руслоформування, особливо останнім часом, виступає господарська діяльність - видобування руслового алювію, зростання ерозії на водозборі у зв'язку із застарілими технологіями вирубки і транспортування лісу, випас худоби, активне будівництво в межах водоохоронних зон тощо.
2. Встановлено, що найбільш надійним інтегральним показником динамічної системи "потік - русло" є розрахункове значення питомої руслоформуючої ємності р.ф. В залежності від проходження зміни цього показника можна вести мову про стан русла в залежності від того чи іншого паводку, а також розділити їх на два класи - руслоформуючі і руслоруйнуючі.
Список літератури
1. Ободовський О.Г., Цайтц Є.С., Гребінь В.В., Онищук В.В., Козицький О.М. Обгрунтування комплексу протипаводкових заходів на р.Тересва /Водне господарство України. -К., № 5-6, 1998. -с.31-33. 2. Кафтан А.Н., Кузнец А.Я., Онищук В.В. Закономерности русловых процессов рек Украинских Карпат и их практические приложения / Тр. V гидрол. Съезда. -Л., Гидрометеоиздат, т. 10, кн. 1, 1988, -с. 244-253. 3. Ободовський О.Г. Оцінка стійкості русел і класифікація паводків гірських річок./ В кн. Україна та глобальні процеси - географічний вимір.- Київ - Луцьк, т.2, 2000.- с.205-209. 4. Ободовський О.Г., Гребінь В.В., Онищук В.В., Козицький О.М.Паводок 1998 року на Закарпатті та рекомендації по відновленню гідроморфологічного стану річок / Водне господарство України. - К., № 3-4, 1999.- с.12-15. 5. Ободовський О.Г., Цайтц Є.С., Гребінь В.В., Онищук В.В., Козицький О.М. Динаміка руслових деформацій річок Закарпаття / Екологічні та соціально- економічні аспекти катастрофічних явищ уКарпатському регіоні (повені. селі, зсуви). Рахів, 1999. -с.252-256.
Loading...

 
 

Цікаве