WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви - Реферат

Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви - Реферат


Реферат на тему:
Гідроморфологічний аналіз руслових процесів р. Тересви
Річки Закарпаття останнім часом привертають до себе увагу широкого загалу спеціалістів в зв'язку з досить частим проявом надзвичайних ситуацій. Це сталось в результаті проходження руслоруйнуючих паводків з катастрофічними наслідками. Однією з найбільш небезпечних щодо руйнування берегів є р.Тересва (рис.1), яка була визначена репрезентативним об'єктом наших досліджень. Русло р. Тересви утворюється при злитті річок Мокрянка і Брустурянка біля смт Усть-Чорна. Ця гірська річка є найбільшою правою притокою р. Тиси у східному Закарпатті. Довжина річки
56 км, площа водозбору 1225 км2, загальні гідрологічні, гідрографічні та гідроморфологічні характеристики р. Тересви приведені в роботі [ 1 ]. Додатково слід відмітити, що меандрування русла р.Тересви відбувається в умовах дії обмежувального фактору і просадки рівнів води в місцях розташування кар'єрних розробок. В зв'язку з цим, використання в практичних цілях відомих класичних положень є досить проблематичним. Характерною ознакою для нижньої течії річки є блукання русла на ділянках виходу складок і корінних порід (зі складним рельєфом дна на тлі дефіциту запасів алювію в протоках) і наявність потужних осередків, які заросли чагарниками і занесені мулом та корчами. Крім того, руслова ситуація на річці ускладнюється впливом інфраструктурної забудови, що ставить проблему безпечного проходження паводків в площину соціально-економічних та екологічних відносин. Вирішенню складних проблем проходження катастрофічних паводків присвячений матеріал цієї статті.
Дослідження розвитку руслових процесів р. Тересви були виконані на 11 ділянках (див. рис. 1), де закріплені створи для оцінки динаміки руслових переформувань. Суміщення поперечних перерізів річки дали змогу прослідкувати загальний хід зміни найбільш характерного розрахункового параметру рф. Ця інтегральна характеристика системи "потік - русло" опосередковано визначає стан динамічної рівноваги, при порушенні якої спостерігається розвиток незворотних руслових деформацій в просторово-часових координатах.
На рис. 2 приведені поперечні перерізи р. Тересви на гідропосту Усть-Чорна. Після проходження паводку в листопаді 1998 року був розмитий насип автомобільної дороги на правому березі (на значній довжині і на висоту до 1 м), а також відбулись вертикальні деформації русла в середньому на 0,5 м. Аналогічні деформації сталися після проходження паводку в березні 2001 року. В процесі виконання післяпаводкових відновлювальних робіт дорога була відновлена до старих відміток. Правий берег в 2000 році був закріплений габіонним матрацом, який значно стіснив річку. Виходячи із матеріалів інструментальних замірів, видно, що розрахункова питома руслова ємність рф = 65 м2 (заштрихована на рисунку і приведена до поперечного перерізу річки у 1996 році) не витримувалася по відношенню до безпечного проходження паводків (після виконання комплексу
Рис. 1 Схема дослідної мережі в басейні річки Тересви:
* - аварійна руслова ситуація (після проходження паводків 1998 та 2001 рр.)
Рис. 2 Поперечний профіль р.Тересва, смт Усть-Чорна
відновлювальних робіт питома руслова ємність зменшилась на 25 м2, а в порівнянні з умовами проходження руслоформуючих паводків - на 40 м2).
Тому при проведенні комплексу протипаводкових заходів необхідно забезпечити функціонування моніторингу пропускної здатності русла річки на основі методики визначення руслоформуючих витрат [ 2 ].
На прикладі р.Тересви нами встановлено, що чим більший післяпаводковий період між надзвичайно високими паводками, тим вірогідніший розвиток руслової ситуації (під впливом антропогенезу) за типовим сценарієм - зменшення питомої розрахункової руслової ємності. Як приклад, можна навести ділянку р. Мокрянка -
с. Руська Мокра (рис. 3).
На ділянці річки від смт Усть-Чорна до смт Дубове в умовах обмеженого меандрування русла відмічено цілий ряд аварійних ділянок зумовлених проходженням руслоруйнуючих паводків. Після листопадового паводку 1998 року повністю вийшла з експлуатації вузькоколійна залізнична дорога та в багатьох місцях зруйнована автомобільна дорога (в самому сит. Дубовому, нижче автомобільного моста, зруйновано 6 будинків). Аналогічна ситуація з розмивом автомобільної дороги (залізнична дорога не була відновлена) сталася і після паводку в березні 2001 року, але в дещо менших масштабах.
В селі Нересниця на ділянці річки за мостовими переходами після березневого паводку 2001 року вздовж лівого берега було розмито значний масив заплави та зруйновано 3 будівлі.
На ділянці річки від с. Нересниці і до гирла, де русло було обваловане, після проходження двох руслоруйнуючих паводків було зафіксовано 10 проривів дамб з затопленням навколишніх сіл.
Завершуючи на цьому короткий огляд надзвичайних руслових ситуацій необхідно відмітити наступне:
- корінне поліпшення умов безаварійного проходження паводків на ділянках русла з селітебним навантаженням можливе лише на основі науково обгрунтованого комплексного регулювання стоку води і наносів;
- функціонування протипаводкового комплексу більш надійне при зменшенні об'єму стоку наносів, особливо їх складової - транзитних (неруслоформуючих) наносів.
Дотримуючись, по можливості, цих науково-методичних положень розглянемо особливості режиму транспорту наносів гірських річок.
Інтенсивність розвитку руслових процесів знаходиться в тісній залежності від режиму транспорту наносів. Основні особливості режиму заключаються в якісних і кількісних показниках (співвідношення між завислими і тягловими наносами, питомий об'єм і т. ін.), у видовому складі (руслоформуючі і неруслоформуючі наноси) та в формі переміщення (дискретного чи умовно безперервно-транзитного). Мозаїка в співвідношенні кількісних і якісних показників режиму транспорту наносів залежить від характеру паводків. Детальна класифікація паводків приведена в роботі [ 3 ]. З метою спрощення аналізу руслової ситуації тут ми будемо оперувати лише двома узагальнюючими класами паводків - руслоформуючими і руслоруйнуючими.
Паводки, що відповідають межам прояву властивостей саморегуляції (самоорганізації гідродинамічної системи потік - русло) річкової мережі віднесені до руслоформуючих, а ті, що виходять за межі можливого - до класу руслоруйнуючих. Слід відмітити, що якісною оцінкою цих паводків служить стан динамічної рівноваги системи "потік - русло", а кількісним показником - розрахункова руслоформуюча витрата. Два останні визначні паводки відносяться до класу руслоруйнуючих, оскільки їх пікові витрати значно перевищили розрахункові значення руслоформуючої витрати, що призвело до затоплення заплави і великих руйнацій берегів та захисно-регулювальних споруд (див. рис.1).
В загальних рисах розвиток руслових процесів можна опосередковано оцінити через транспортуючу здатність водотоку. Але остання тісно залежить від низки вирішальних факторів, які необхідно враховуватипри гідроморфологічному аналізі руслової
Loading...

 
 

Цікаве