WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Дослідження русла р. прут на ділянці розвитку водозаборів м. Чернівці - Реферат

Дослідження русла р. прут на ділянці розвитку водозаборів м. Чернівці - Реферат

у діапазоні витрат 1000 - 3000 м3/с.
За різними методиками виявлення Q р/ф тут спостерігається верхній їх інтервал (2200 - 2800 м3/с). За планами русла та поперечними перетинами виявлено висоти таких форм. Вони складають 1,5 - 2м. Якщо вважати, що це приблизно 1/3 від середньої глибини потоку, то остання складає 5 - 6м, що відповідає вказаним вище витратам води. Їх забезпеченість складає 10 - 15%. У верхній частині діапазону відбувається перехід до форм з кроком 1 км. Саме вони у багаторічному відношенні визначають основні обриси русла. Паводки з витратами 3,5 - 5 тис. м3/с (забезпеченість приблизно 2 - 8 %) приводять до активного розвитку цих форм, наростання їх висоти (до 2,5 м).
Під час дослідження проведено аналіз поєднання факторів руслового процесу та його основних проявів на всій передгірській частині русловоїсистеми верхнього Пруту. В результаті виявлені деякі загальні закономірності для даної території. Першою з них є поступовий перехід по мірі віддалення від гір від переважання рис багаторукавності до переважання рис меандрування в руслах річок. У тих випадках, коли в річку поступає значна кількість придонних наносів з приток, риси багаторукавності можуть відновлюватися.
Другою закономірностю є загальне поступове тектонічне підняття території яке приводить до малої потужності алювіальних товщ в межах днищ сучасних долин (до 8 - 10м). Ці алювіальні товщі є середовищем активного розвитку руслових процесів. На деяких ділянках русел спостерігаються виходи корінних підстилаючих порід якими є неогенові глини з включеннями пісковиків. Останні є причиною виникнення кам'янистих гряд в руслах, що спостерігаються також і на досліджуваній ділянці.
Третьою закономірністю є вплив блокової тектоніки на процеси русло- та долиноформування. Найбільше це проявляється у розташуванні та деяких особливостях морфологічно однорідних ділянок. Цей вплив накладається на прояви першої закономірності як фактор дискретизації. Він також впливає на особливості малюнку гідросітки. Вплив блокових тектонічних рухів, а також локальних піднять яскраво проявляється в асиметрії різних ділянок долин і, відповідно, у розташуванні поясу руслоформування в межах їх днищ.
Четвертою закономірністю є підвищена інерційність руслових форм які складаються ближче до гір валуно-галечниковим, а далі від гір гравійно-галечниковим матеріалом. З цим може бути пов'язана можливість виникнення та прояву незворотніх (довгоперіодних) деформацій русел у поєднанні з інтенсивним впливом інших факторів. Особливо це стосується тенденцій врізання на фоні загального тектонічного підняття.
Основними напрямками антропогенного впливу на руслові процеси на досліджуваній ділянці річки Прут є: берегозахисні роботи, інженерні споруди та відбір (видобуток) руслового алювію. Вплив перших двох факторів носить локальний характер. Він як правило не змінює загальної структури русла на рівні формування мезоформ та макроформ. Видобуток алювію проводиться як безпосередньо з русел так і шляхом створення кар'єрів в межах заплави. Якщо розглядати вплив кар'єрів як точкових об'єктів, то він є локальним. Але за багаторічний період сумарний вплив може розповсюджуватись на значні ділянки, що і спостерігається на р. Прут та інших річках Українських Карпат.
Особливий інтерес може представляти аналіз наслідків регулювання планового положення русла наприкінці 19 століття. Відомо, що з метою регулювання р. Прут, в той час були проведені спеціальні гідрографічні, гідрологічні та інші дослідження. Але матеріалами звітів про ці дослідження ми нажаль не володіємо. На Австро-Угорській карті масштабу 1:75000 1894 - 1904 рр на ділянці вище та нижче м. Чернівців (протяжність біля 40 км) видно систему поперечних та поздовжних дамб та шпор призначених для регулювання планового положення русла. За межами регулюючих споруд показано значні ділянки старого русла не тільки у вигляді стариць від меандр, але і значні за протяжністю слабозвивисті частини русла (район м. Чернівці). Все це говорить про значні масштаби проведених робіт. Основна ідея регулювання (методика) очевидно полягала в закріплені плавних вигинів русла та відсіканні значних звивин та деталей. Такий підхід застосовували в Західній Європі. Але вже в той час В.Лохтін (який зокрема працював на Дністрі) на противагу такому виправленню берегів пропонував більш глибоке врахування закономірностей ерозійної роботи самого потоку, що вимагало більш глибокого дослідження руслових процесів. З позицій сучасних уявлень вторинні особливості будови русла є проявом необхідної багаторівневої ієрархічної структури системи потік - русло. Вже на карті 1930 року помітна повна зміна деталей конфігурації р. Прут та відновлення складного планового малюнку. Можливо на цей час ще існували залишки старих берегорегулюючих споруд. Можливо також, що як би проводились відновлювальні роботи то ці споруди проіснували б довший час. Тим не менш, вцілому таке регулювання є неправильним. Треба відмітити, що на окремих ділянках створювались аналогічні ситуації по відношенню до берегозахисних споруд побудованих у 60-х - 70-х роках 20 століття. В зв'язку з цим на таких річках як Прут розташування берегозахисних споруд повинно обов'язково враховувати конфігурацію та особливості багаторічного поясу руслоформування. Для цього повинен проводитись відповідний аналіз руслових процесів.
Список літератури
1. Знаменская Н.С. Гидравлическое моделирование русловых процессов. - Санкт-Петербург, Гидрометеоиздат, 1992 - 240 с. 2. Кондратьев Н.Е., Попов И.В., Снищенко Б.Ф. Основы гидроморфологической теории руслового процесса. - Ленинград, Гидрометеоиздат, 1982. - 272 с. 3. Чалов Р.С., Алабян А.М., Иванов В.В. и др. Морфодинамика русел равнинных рек. - Москва, ГЕОС, 1998. - 287с. 4. Ющенко Ю.С. Розвиток русла р. Прут на ділянці інтенсивного антропогенного впливу в районі м. Чернівців // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 19. Географія. - Чернівці, ЧДУ, 1997. - С.17-20. 5. Ющенко Ю.С. Природні умови формування русел основних річок Закарпаття // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.49.Географія.-Чернівці,ЧДУ,1999.-С.3- 6.
Loading...

 
 

Цікаве