WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Дослідження русла р. прут на ділянці розвитку водозаборів м. Чернівці - Реферат

Дослідження русла р. прут на ділянці розвитку водозаборів м. Чернівці - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження русла р. прут на ділянці розвитку водозаборів м. Чернівці
Дослідження проводились у зв'язку з плануванням розвитку міських водозаборів в районі сіл Шипинці та Бурдей. Їх завданням був аналіз закономірностей розвитку русла річки Прут в природних умовах та при різних варіантах будівництва водозаборних споруд. Дослідження спирались на аналіз процесів розвитку русла за попередній період та на ділянках - аналогах. Були використанні картографічні матеріали, дані гідрологічних спостережень та дані експедиційних досліджень автора, а також кафедри гідрології та кліматології ЧДУ. Карти охоплюють період з останньої третини 19 століття до 1977 року.
На досліджуваній ділянці основними кроками мезоформ та макроформ русла є 0,5 км та 1 км. Вони відповідають паводковим витратам, що складають 2 - 5 тис. м3/с. Ширини русла коливається від 150 до 250 м. Ширина поясу руслоформування за багаторічний період на різних частинах ділянки складає 500 - 1250м. Якщо ж розглядати пояс руслоформування за огинаючими лініями на певний момент часу, то його ширина 250 - 600 м. За багаторічний період більша частина була "перероблена" руслом.
У геоморфологічному відношенні, за умовами розвитку днища долини вище та нижче досліджуваної ділянки можна виділити дві характерних частини. Верхня частина долини простягується до району злиття річки Прут з річкою Черемош. Тут виражені лише заплава та перша тераса. Відносні висоти над рівнем русла практично не перевищують 6 м. Тут виділяється морфологічно однорідна ділянка русла (від гирла Черемошу до с. Шипинці). Характерною її рисою є морфологічний прояв поповнення русла р. Прут значною кількістю придонних наносів з р. Черемош. Він приводить до посилення рис багаторукавності та мінливості структури руслових деформацій.
Уся нижчерозташована частина днища долини майже до м. Чернівці знаходиться на стику Хотинської височини та значного масиву Цецино-Спаська. В цілому тут чітко виражена правобічна асиметрія долини. У зв'язку з цим лівобережні території мають плавний нахил до русла р. Прут і правого борту долини. Тут виражений практично увесь спектр терасових рівнів. Але перша тераса звужується і також більш нахилена в сторону русла. Для цієї ділянки характерною рисою є прояв впливу дрібноблокової тектоніки Передкарпаття. Він відображається у структурі днища долини, малюнку гідрографічної сітки, характеристиках русла та заплави. При цьому блоки створюють певну ритмічність у просторі (поздовж течії). Місцевий рельєф та гідросітка фіксують межі блоків - поперечні лінії через днище та борти долини. Ця фіксація пов'язана з вираженістю у рельєфі окремих підвищених масивів розділених долинами дрібних правих приток Пруту, сходинкоподібні зміни напрямку течії основних лівобережних приток - Совиці Ставчанської та Совиці Кіцманської, а також відповідними багаторічними структурами русла, поясу руслоформування, заплави та першої тераси.
Описана частина долини (від с. Шипинці до м. Чернівці) ділиться умовно на три підділянки - блокові структури. Їм відповідають S-подібні звивини русла та комплекси заплавних масивів. У верхніх частинах цих підділянок пояс руслоформування Пруту відхиляється виступами правого борту долини вліво. Нижче за течією він поступово повертається знову під правий борт відповідно до загальної асиметрії долини. При цьому русловий потік має більше можливостей розвивати бокову ерозію (звивини). Тому нижні частини підділянок більш порізані старицями та староріччями ніж верхні. Завершаються S-подібні звивини правобічними прижимами русла. Крок блокових підділянок набагато перевищує крок руслових мезоформ. Тому останні накладаються на малюнок макрозвивин, деколи спотворюючи закономірний її малюнок. Але при аналізі матеріалів за багаторічний період описані властивості проявляються досить чітко.
За даними порівняння картографічних зображень русла та днища долини були проаналізовані основні руслові деформації, які відбувалися на протязі приблизно 100 років. За період останньої третини 19 століття спостерігались в основному тенденції спрямлення меандр та утворення груп крупних островів. Зокрема була спрямлена добре розвинута, характерна П-подібна меандра безпосередньо вище району розташування запланованих водозаборів. З нею пов'язана найбільша ширина багаторічного поясу руслоформування.
Наприкінці 19 та на початку 20 століть на р. Прут вище Чернівців були побудовані системи берегозахисту та регулювання русла. Вони відображені на картах початку 20 століття, і розташовані якраз в межах багаторічного поясу руслоформування.
Наступний розвиток русла показує значний вплив паводків на його формування. Руслоформуючі паводки з одного боку приводять до спрямлень, а з другого закладають побочні, осередки відносно яких потім розвиваються відповідні меандри. Дуже часто утворюються відторжені побічні - пляжі та заплавні масиви незавершеного меандрування.
В цілому процес можна охарактеризувати як адаптований (до правого борту долини) зі значним впливом стоку придонних галечникових наносів, що додатково поступають річкою Черемош, а також дощових паводків теплої пори року, які характеризуються значною амплітудою (від 1,5 - 2 тис. м3/с до 5 - 5,5 тис. м3/с).
Ієрархія структурних рівнів русла на даній ділянці представлена таким ланцюжком: гравійно-галечникові придонні наноси, мікроформи руслового рельєфу, мезоформи, макроформи, групи макроформ - тектонічно та історично обумовлені підділянки, морфолгічно однорідна ділянка з основними властивостями описаними вище.
Спектр мікроформ русла представлений кроками від декількох метрів до 125 - 250м. Найбільші з них можуть утворювати осередки з розгалуженням меженного русла. Мезо- та макроформи мають кроки 0,5 - 1 км. У різні фази водності вони можуть виступати як внутріруслові форми, або як молоді заплавні масиви (прибережні та відокремлені).
Наявність двох кроків найкрупніших внутріруслових форм (0,5 та 1 км) може деколи проявлятися у двох характерних ширинах - мале та велике русло. Це пов'язано з великим діапазоном змін руслоформуючих, паводкових витрат води. руслові форми кроком 0,5км активно розвиваються
Loading...

 
 

Цікаве