WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кількісна оцінка екологічної шкоди та екологічного ризику стосовно якості поверхневих вод - Реферат

Кількісна оцінка екологічної шкоди та екологічного ризику стосовно якості поверхневих вод - Реферат


Реферат на тему:
Кількісна оцінка екологічної шкоди та екологічного ризику стосовно якості поверхневих вод
В науковій, офіційній та публіцистичній лексиці в державах ЄС, США, Канаді у 80-ті роки, в Україні і Росії в 90-ті роки минулого століття набули підвищеної значущості і помітного поширення такі поняття як "екологічна шкода", "екологічний ризик", "екологічна небезпека", "екологічна безпека" тощо. Це було спричинене тим, що широка громадськість та урядовці, нарешті, усвідомили попередження вчених про загрозу тотального антропогенного діяння на природу континентів і планети.
Проте в офіційних документах, словниках і науковій літературі різних країн спостерігається термінологічне різноголосся щодо сутності згаданих понять, що ускладнює їх використання в природоохоронній діяльності.
Зміст цих понять найчастіше тлумачать з трьох позицій, котрі відображають цілі їх використання і ступінь розуміння, а саме з "екосистемної", "санітарно-гігієнічної" та "узагальненої".
Автор стоїть на "екосистемній позиції" (не заперечуючи правочинності інших двох) і пропонує прийняти такі визначення понять "екологічна шкода" та "екологічний ризик" стосовно поверхневих вод:
- екологічна шкода для поверхневих вод - невідворотні і відворотні зміни на гірше структурно-функіональних характеристик водних екосистем та якості води в них, спричинених діянням антропогенних і природних чинників;
- екологічний ризик для поверхневих вод - вірогідність несприятливих наслідків (екологічної шкоди) для водних екосистем та їх окремих компонентів, як результату діяння антропогенних і природних чинників, зокрема можливість погіршення якості води.
Таким чином, у нашому розумінні екологічна шкода є реалізованим екологічним ризиком, а екологічний ризик є потенційною екологічною шкодою стосовно якості поверхневих вод.
Прямим шляхом кількісної оцінки стану водних екосистем, їх сталості і деградації, процесів формування якості води, зокрема оцінки розміру екологічної шкоди та рівня екологічного ризику є побудова і використання цілісних імітаційних математичних моделей екосистемного рівня, або ж простіших "багатокамерних" матмоделей для вирішення окремих задач з меншим числом перемінних величин. Проте верифікація матмоделей потребує великої кількості натурних даних польових спостережень, збір котрих пов'язаний із значними організаційними зусиллями, витратами коштів і часу.
Для практичного використання понять "екологічна шкода" та "екологічний ризик" стосовно якості поверхневих вод необхідною є розробка досить простого, водночас інформативного і надійного методу кількісної оцінки їх сили і характеру. Таким є пропонований нами непрямий, порівняльний метод кількісної оцінки ступеня екологічної шкоди та екологічного ризику стосовно якості поверхневих вод, котрий грунтується на зіставленні відносних значень інтегральних показників якості води (класи, категорії, індекси). При цьому ми виходимо з постулату, що якість води, оцінювана з екологічної позиції, є узагальненим об'єктивним свідченням стану водних екосистем.
Варто чітко з'ясувати, що об'єднує, і те, що відрізняє методи оцінки ступеня екологічної шкоди (ЕШ) та екологічного ризику (ЕР) стосовно якості поверхневих вод. Сутність оцінки ступеня ЕШ стосовно якості поверхневих вод полягає у визначенні кількісної різниці між оптимальними і реально спостереженими значеннями показників якості води. Сутність оцінки ступеня ЕР полягає у визначенні кількісної різниці між спостереженими в сучасний період і прогнозованими значеннями показників якості води.
Загальною критеріальною основою для обчислення ступеня ЕШ та ЕР в аспекті якості води є система екологічних класифікацій якості поверхневих вод суші та естуаріїв, яка складається з трьох груп (блоків) спеціалізованих класифікацій, а саме: показників сольового складу, трофо-сапробіологічних показників, специфічних показників токсичної і радіаційної дії. Ця система є складовою частиною офіційної міжгалузевої "Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями" (1998).
Загальними взірцями ("еталонами") якості води для обчислення ступеня ЕШ стосовно якості поверхневих вод в окремих водних об'єктах є значення екологічних нормативів (ЕН) якості цих поверхневих вод. ЕН якості вод - це науково обгрунтовані кількісні значення показників якості води (гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних, бактеріологічних, специфічних речовин), котрі відображають природний або типовий стан екосистеми водного об'єкту та цілі водоохоронної діяльності по поліпшенню існуючого екологічного стану водного об'єкту, або ж збереженню його в стані екологічного благополуччя. Необхідність введення цієї нової водоохоронної норми була передбачена "Водним кодексом України (ст.37) в 1995 році. В 2001 році творчим колективом фахівців ІГБ НАН України, УНДІВЕП та УкрНДІЕП Мінекоресурсів України був розроблений і опублікований проект "Методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України".
Екологічні нормативи повинні встановлюватися окремо щодо кожного з показників якості води, введених до системи екологічних класифікацій якості поверхневих вод, та щодо конкретних водних об'єктів і їх груп. Екологічний норматив оптимальний - ЕН(о) відповідає середнім (модальним) величинам показників якості води, які переважають за кількістю в діапазоні їх мінливості в разі, якщо ці варіації величин (фонові) характеризують воду за умов найбільш благополучного стану природних водних екосистем (незарегульовані річки, озера та лимани), а також за умов найкращого екологічного стану сильно перетворених (водосховища, опріснені лагуни тощо) та штучних (канали, технічні водойми) водних об'єктів (типові величини).
Екологічний норматив допустимий - ЕН(д) відповідає граничним величинам показників якості води при відхиленні цих величин в гірший бік в межах звичайного діапазону їх мінливості. Величини ЕН(д) можуть вважатися прийнятними, якщо протягом обмеженого відрізку часу вони не впливають негативно на компоненти біоти екосистеми.
На сьогодні в Україні встановлені значення ЕН для кількох різнотипних водних об'єктів: річок Рось, Стир, Горинь, Запорізького (Дніпровського) водосховища, волинських озер Шацької групи.
Дві згадані вище методики, які розроблені за участю автора статті, є головним інструментом для обчислення ступеня ЕШ та ЕР стосовно якості води в будь-якому водному об'єкті України, за винятком суто морських. Загальним правилом при обчисленні ступеня ЕШ та ЕР стосовно якості поверхневих вод є дотримання певної послідовності в процесі виконання екологічної оцінки якості води у водних об'єктах в сучасний період чи в ретроспективі:
Loading...

 
 

Цікаве