WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Оцінка стану гідроекосистем за продукційно-енергетичними параметрами біосистем - Реферат

Оцінка стану гідроекосистем за продукційно-енергетичними параметрами біосистем - Реферат

біопродукційного процесу) (ІЯС):
Кi х gi
ІЯС = ------- ;
Ke x ge
де в чисельнику: g - відносна швидкість накопичення енергії; К - валова чи чиста ефективність трансформації енергії в даній гідроекосистемі;
в знаменнику - ті ж параметри для біосистеми з еталонної гідроекосистеми (або за найбільш сприятливих умов середовища).
Всі величини бажано виражати в енергетичних еквівалентах. У гетеротрофних організмів за величину енергопотоку ми беремо енергію спожитої ними їжі, у рослин замість раціону доцільно визначати величину поглинутої ФАР.
Застосування ІЯС практично вперше дозволяє давати кількісну характеристику якостісередовища за найважливішими продукційно-енергетичними параметрами біосистем. В цьому розумінні ІЯС характеризує ступінь адекватності середовища продукційно-енергетичним особливостям біосистем різного рівня організації. В численних експери-ментах на гідробіонтах різних груп (інфузорії, гідри, гіллястовусі ракоподібні, молодь риб, личинки амфібій, вищі водяні рослини) ми перевіряли, який з біопродукційних параметрів найчутливіший до концентрації різних токсикантів. В усіх експериментах ІЯС мав найвищі коефіціенти кореляції з концентрацією солей важких металів, тобто давав найадекватнішу картину якості середовища. Практично в усіх випадках невеликі концентрації токсикантів призводять до зростання всіх біопродукційних параметрів. Подальше збільшення концентрації токсикантїв супроводиться, як правило, їхнім зниженням. Але в усіїх випадках найчутливіше реагує на зміну концентрації токсикантів саме ІЯС, таким чином за відхиленням його значень від контролю можна простежити зміни у стані самого середовища мешкання.
ІЯС може успішно застосовуватися як на рівні організму, так і на рівні популяції і угруповання. При цьому кожному рівню притаманні свої особливості. Якщо на організменному рівні ІЯС характеризує головним чином скорельованість метаболічних процесів і співвідношення складових енергетичного балансу індивідууму, то на популяційному ІЯС вже відображує і розмірно-вагову, статеву, вікову структуру популяції, що в свою чергу віддзеркалює різний вплив токсикантів чи стану середовища в цілому на окремі розмірно-вікові групи, певні періоди життєвого циклу тощо. Щодо угруповань, то на цьому рівні ІЯС вже характеризуватиме інтенсивність і ефективність трансформації енергії як окремими популяціями, трофічними рівнями так і угрупованням в цілому. При цьому, звичайно, істотним буде вплив зміни структури біоценозу під дією антропогенних факторів, що в свою чергу неминуче вплине на весь хід енергетичних процесів в екосистемі в цілому, неминуче призведе до зниження інформації угруповань і до зростання ентропії.
Встановлені закономірності змін продукційно-енергетичних параметрів дозволяють по-новому розглянути одержані раніше значення відносної швидкості росту (чи накопичення енергії), валову і чисту ефективність її трансформації, рівні дихання тощо під кутом зору використання їх для оцінки стану довкілля (шляхом порівняння з аналогічними параметрами, одержаними для тих же видів в гідроекосистемах за сучасних умов) та з'ясування напрямків та темпів антропогенної трансформації різноманітних екосистем.
В цьому аспекті ІЯС є кількісною характеристикою негентропійного начала , а відтак - і найадекватнішим параметром стану довкілля в умовах антропогенного навантаження за продукційно-енергетичними параметрами біосистем. Водночас розмови про енергентику середовища матеріалізуються в кількісній оцінці його за ступенем адекватності особливостям енергетики живої матерії.
Це відкриває широкі можливості енергетичної характеристики середовища найрізноманітніших екосистем і біосфери в цілому.
Для з'ясування глобальних і регіональних змін у стані довкілля, кіькісної оціки його якості конче необхідно також створення банку даних з найважливіших продукційно-енергетичних параметрів як модельних видів живих організмів найрізноманітніших груп з характерних екосистем кожного регіону, так і їх популяцій та угруповань - в першу чергу це відомості про відносну швидкість накопичення енергії біосистемами, ефективність їх функціювання як трансформаторів енергії, співвідношення ентропійного і негентропійного начал та їх взаємозв'язок з інформаційними параметрами біосистем в гідроекосистемах різного ступеня антропогенного навантаження.
Список літератури
1.Алимов А.Ф. Введение в продукционную гидробиологию.-Л.: Наука, 1989.-152 с. 2.Биоэнергетика гидробионтов //Шульман Г.Е., Финенко Г.А., Аннинский Б.Е. и др.; под ред. Шульмана Г.Е., Финенко Г.А.;.Киев: Наук. думка, 1990.-248 с. 3.Биргер Т.И. Метаболизм водных беспозвоночных в токсической среде.-К.:Наук. думка, 1979. - 189 с. 4.Брагинский Л.П. Биопродукционные аспекты водной токсикологии //Гидробиол. журн.--1988.-24, № 3.-С. 74--83. 5.Брагинский Л.П. Принципы классификации и некоторые механизмы структурно-функциональных перестроек пресноводных экосистем в условиях антропогенного пресса //Гидробиол. журн.-1998.-Т.34, № 6.-С. 72-94. 6.Гандзюра В.П. Продуктивно-биологические критерии оценки токсичности //Вторая Всес. конф. по рыбохоз. токсикологии: С.Петербург ноябрь,1991: Тез.докл.-Т.1.-С.104-105. 7.Жукинський В.М., Чернявська А.П., Оксіюк О.П., Верниченко Г.А. Досягнення і завдання гідроекології у створенні водоохоронної нормативно-інструктивної бази //Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.-Київ: Ніка-Центр, 2000.-Т. 1.-С. 22 - 27. 8.Клоченко П.Д., Медведь В.А. Влияние свинца и меди на некоторые показатели жизнедеятельности зеленых и синезеленых водорослей //Гидробиол. журн.-1999.-Т. 35, № 6.-С. 52-62. 9.Маляревская А.Я. Обмен веществ у рыб в условиях антропогенного евтрофирования водоемов.-К.: Наук.думка, 1979.-252 с. 10.Мусієнко М.М., Гандзюра В.П., Ігнатюк О.А. Вплив свинцю на біо-продукційні параметри гідромакрофітів //Укр. бот. журн..-1998.--№ 6.-С. 609-614. 11. Хамар І.С. Фітопланктон ставів як показник їх екологічного стану: Автореф. дис. канд. біол. наук.-К., 1996.-24 с. 12. Щербань Э.П. Изменения биологических параметров и показателей продуктивности ветвистоусых ракообразных при хроническом воздействии малых концентраций металлов инекоторых пестицидов: Автореф. дис. канд.биол. наук. Киев,1973.-25 с.
Loading...

 
 

Цікаве