WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу - Реферат

Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу - Реферат

перерозподілу радіоактивності між водою та зависами істотно пов'язані із загальною міграцією радіонуклідів у обмінній системі "вода - зависи - дно". Дослідження рівнів радіоактивної забрудненості ланки "дно" екосистем водойм при моніторингу обмежувалися верхнім її шаром (15-20 см) згідно з регламентом робіт, а проте для близько 80% обстежених водойм через особливості їх морфогенетичних і функціональних характеристик (відносно невеликі глибини тощо), такий показник є досить репрезентативним через скупчення найбільшої кількості радіонуклідів саме у приповерхневому шарі донних відкладів і грунтів [1,2]. Взагалі міра накопичення радіоактивності у дні, яка є наслідком як надходження/винесення забруднень до/з екосистеми водойм, так і оборотних або необоротних седиментаційних, дифузійних та фізико-хімічних обмінних процесів з водними масами і гідробіонтами, а також перерозподілу і міграції радіонуклідів за товщею відкладів, визначається комплексом факторів та умов [2]. До них відносяться: особливості внутрішньоводоймової динаміки водних мас та загальний рівень радіоактивної забрудненості і фізико-хімічні властивості водного середовища, морфометрія водойми та її походження, речовинно-генетичні типи донних відкладів як синтез їх властивостей за гранулометричним, мінералогічним і хімічним складом, ступінь розвитку вищої водної рослинності, специфіка бентосу та інші чинники. Рівні забрудненості донних відкладів істотно відрізняються за величиною для радіоцезію і радіостронцію, до того ж за відсутності пооб'єктної кореляції змін останніх стосовно дослідженого регіону. Так у останньому понад 60% водойм системи моніторингу характеризуються питомою забрудненістю дна 137Cs у діапазоні до 100 Бк/кг сухої маси, 23% - 100-300, 10% - 300-600 та близько 7% - понад 600 Бк/кг. Питома забрудненість донних відкладів 90Sr менше 10 Бк/кг властива екосистемам майже що двох третин тест-об'єктів моніторингу, у діапазоні 10-30 Бк/кг - 15%, 30-60 - 6% і лише близько 4% водойм мають рівні забрудненості дна радіостронцієм понад 60 Бк/кг. Відношення активності 137Cs до 90Sr у верхньому шарі донних відкладів коливається регіонально у межах 0,3-3095 (середнє 69), причім останній екстремум пов'язаний з водоймою, у якої один з найбільших у регіоні рівень забрудненості грунту 137Cs його прибережної території (608 кБк/м2, ставок басейну Ужу біля с.Розсохівське, Народицький адмінрайон). У мінливості співвідношення 137Cs та 90Sr у дні провідну роль відіграє пооб'єктна варіабельність радіоцезієвої змінної.
Разом з тим для досліджених водойм було встановлено, що активності у дні ні 137Cs, ні 90Sr не мають відчутного зв'язку з регіональною динамікою їх розчинених та завислих форм для взаємовідповідних водойм. Це можливо частково пояснюється як часовою дискретністю обстежень при моніторингу, так і належністю багатьох водойм до "суто" рибницьких, де не виключена можливість проведення відповідних таким об'єктам експлуатаційно-поліпшувальних заходів (штучний водообмін, меліорація ложа, внесення спеціальних інгредієнтів тощо [1]. Міру реального виконання зазначених заходів для усіх таких водних об'єктів неможливо оцінити, хоч цей аспект може істотно впливати на міграцію радіонуклідів як абіотичними, так і біотичними ланками екосистем водойм. А проте, розрахунки пооб'єктних у регіоні коефіцієнтів кореляції показали, що переважний "ваговий" вплив мають мінливості активності 137Cs і 90Sr у дні як змінних у структурі відповідних коефіцієнтів донної акумуляції цих радіонуклідів - КДА(Cs) і КДА(Sr), тобто співвідношень активності 137Cs та 90Sr у дні та у воді. Це і обумовлює потребу більш детального аналізу екстремумів цих коефіцієнтів, які до того ж власне і є параметрами радіоекологічного статусу екосистем водойм за [1,2].
Коефіцієнти донної акумуляції 137Cs [КДА(Cs)] понад 70% водойм моніторингу у регіоні не перевищують 5000 л/кг, 20% - тяжіють до інтервалу 5000-25000, 6% - 25000-50000 і лише для 3% значення КДА(Cs) більші ніж 50000 л/кг. Максимуми КДА(Cs) властиві, як правило, невеликим за усіма морфопараметрами ставкам-загатам і копаням з обмеженим зовнішнім водообміном, найбільшими у регіоні співвідношеннями активності 137Cs та 90Sr у дні, збільшеними серед усього набору даних активностями 137Cs у зависах та відповідними їм коефіцієнтами акумуляції завислого 137Cs, що свідчить про інтенсивність процесів седиментаційного обміну радіоцезієм. До того ж максимуми КДА(Cs) у водних об'єктах зазначеного типу пов'язані з найвищими у регіоні рівнями забрудненості радіоцезієм грунтів локальних водозборів таких водойм та переважанням у складі їх донних відкладів мулу та замулених пісків. Згідно з викладеним максимуми КДА(Cs) приурочені до водойм, розташованих на правобережжі середнього Ужу, у пригирлових ділянках Тетерева і Здвижу та на правобережному пониззі Горині. Мінімальними значеннями коефіцієнтів донної акумуляції 137Cs відзначаються головним чином середні та значні за глибиною озера місцевого водокористування з підвищеним зовнішнім водообміном через належність до меліоративних систем, невисоким темпом накопичення відкладів та переважанням піщаних грунтів, а також добре проточні руслові ставки з "промитим" [2] або розчищеним дном (останнє стосується рибогосподарських водойм). Сюди відносяться, як правило, місцеві водойми західної частини дослідженого регіону, а саме ті, що розташовані у верхів'ях Прип'яті, нижніх ділянках басейнів Стоходу, Стиру та Горині, а також на водозборах Льви і Ствиги.
Регіональний розподіл коефіцієнтів донної акумуляції радіостронцію [КДА(Sr)] позначений віднесенням майже що 50% досліджених водойм до діапазону менше 100 л/кг, 37% - 100-500, 5% - 500-100, а 9% - до діапазону більше 1000 л/кг. Максимуми КДА(Sr), через своєрідність накопичення та міграції 90Sr у водних екосистемах, насамперед завдяки переважанню його розчинених форм та акумуляції бентосними організмами [1,2], приурочені до малих ставків з відносно незначним ступенем проточності, найменшими у регіоні значеннями відношення активності 137Cs до 90Sr у воді та найвищими відсотками (>5%) завислого радіостронцію у 1 л лабораторно нефільтрованої проби води (розрахованими згідно з [2]),що загалом відповідає підвищеному вмісту 90Sr у ланці екосистем "водні маси". До таких ставків передусім відносяться водойми немеліоративного використання, що належать водозборам правих приток середнього Ужу - річкам Берестовець, Кам'янка і Звиздаль, міжріччю Норина та Жеріва, басейну Словечни, північній ділянці Уборті та водозбору річки Зольня - притоки Уборті. Мінімальні значення коефіцієнтів донної акумуляції радіостронцію тяжіють, як правило, до повсюдно розташованих у дослідженому регіоні водойм з підвищеним ступенем зовнішнього водообміну.
У цілому проведений розгляд територіально-пооб'єктних особливостей мінливості розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між різними ланками екосистем водойм на прикладі характерних для поставлених завдань водних об'єктів Полісся та півночі Лісостепу має методично-прикладну цінність як для більш повної оцінки процесів, що визначають радіогідроекологічний стан водойм, з метою удосконалення відповідних розрахунково-прогнозних моделей, так і для подальшого розвитку системи комплексного моніторингу водойм місцевого водокористування шляхом конкретизації складу і першочергових об'єктів наступних обстежень.
Список літератури
1. Самойленко В.М. Кадастр радіоактивного забруднення водних об'єктів України місцевого водокористування. Том 1. Радіогідроекологічний стан і використання водойм та загальнометодологічні проблеми. - К.: Ніка-Центр, 1998. - 192 с. 2. Самойленко В.М., Тавров Ю.С., Буянов М.І. Комплексний радіоекологічний моніторинг водойм місцевого водокористування та методологічно-оптимізувальні рішення стохастичної екологічної гідрології. - К.: Ніка-Центр, 2000. - 136 с.
Loading...

 
 

Цікаве