WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу - Реферат

Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу - Реферат


Реферат на тему:
Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу
У 1995 році екологічним центром "НІЦ ВЕМОВ" започаткована і розвивається система комплексного радіоекологічного моніторингу водойм місцевого водокористування ([1,2]). 188 водойм системи моніторингу, обстежених у 1995-1999 роках, тяжіють до 175 населених пунктів, розташованих на територіях Полісся та півночі Лісостепу в межах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей, віднесених до чинних зон радіоактивного забруднення (крім зони відчуження). Місцеві водойми представлені 149 ставками, 9 малими водосховищами та 30 озерами, різними за морфометричними, генетичними та функціональними показниками [2].
Сформований за результатами системних обстежень комп'ютерний інформаційний базис дозволив дослідити на базі об'єктів моніторингу розподіл і співвідношення радіоактивної забрудненості (за активністю 137Cs і 90Sr) між різними ланками екосистем водойм та регіональну мінливість таких характеристик. Дослідження проводились під науково-методичним керівництвом д.геогр.н., к.т.н. В.М.Самойленка і при цьому крім "суто" водного середовища вивчались інші ланки екосистем (зависи, донні відклади і грунти) та відповідні співвідношення, які є показовими для оцінювання наслідків плину процесів вторинного радіоактивного забруднення водойм, що зараз визначають надходження, винесення, перерозподіл і накопичення радіонуклідів [1,2].
Питомі активності розчинених 137Cs та 90Sr коливались у воді досліджених водойм регіону у межах, відповідно, 0,002-2,099 Бк/л та 0,012-2,644 Бк/л (середні для регіону значення: для радіоцезію - 0,210 Бк/л, для радіостронцію - 0,099 Бк/л). Стосовно ж завислої форми цих радіонуклідів, що відіграє важливу роль як у процесах седиментаційного виведення радіоактивності у донні відклади, так і у обмінних внутрішньоводоймових процесах, слід відзначити, що 45% протестованих водойм характеризуються діапазоном питомої активності 137Cs у зависах 1-500 Бк/кг повітряно-сухої маси, 35% - 500-1500 Бк/кг, 8% - 1500-2500 Бк/кг, а для близько 12% водних об'єктів зафіксовані перевищення активності 2500 Бк/кг. Питома активність завислого 90Sr у обстежених водоймах - приблизно на порядок менша, причому активність завислого радіостронцію властива: у діапазоні 0-100 Бк/кг - 44% водойм, 100-250 - 34%, 250-500 - 31% і понад 500 - 12%.
Загалом було встановлено досить тісний зв'язок між пооб'єктними коливаннями у регіоні активності у зависах 137Cs та 90Sr , попри те, що ці радіонукліди неоднаково сорбуються зависами [2]. У цілому для регіону співвідношення активності 137Cs та 90Sr у зависах коливається у межах 0,6-68,3, при середньому значенні 6,8, і є практично незалежним пооб'єктним показником, оскільки не має зв'язку із жодним із двох змінних аргументів зазначеного співвідношення. Натомість співвідношення активності досліджуваних радіонуклідів у воді становить у середньому 2,34 і коливається у діапазоні 0,01-36,2, причім превалюючий "ваговий" внесок у ці коливання здійснює територіальна мінливість активності завислого 137Cs.
Максимальні значення активності 137Cs та 90Sr у зависах згідно з [2] мають, з одного боку, сезонний характер, що пов'язане з піком розвитку планктонних організмів, з іншого - обумовлені скаламученням і надходженням у воду з дна тонкодисперсного матеріалу відповідно до гідрологічно-гідравлічного режимного стану водойм. Саме тому, найбільші значення активності завислих 137Cs та 90Sr і приурочені до водойм регіону, морфогенетично-функціональні особливості яких сприяють виникненню щойно зазначених умов. До таких місцевих водних об'єктів у першу чергу відносяться: малі ставки-загати з середньою глибиною менше 1м на невеликих водотоках, у т.ч. водоприймачі осушувальних систем, розташовані на правобережному локальному водозборі Київського водосховища (за межами зони відчуження), між пригирловими ділянками Тетерева і Здвижу, в басейнах приток Ужу - Норина та Жеріва, на водозборі Жолоні та нижнього Стиру; середні за площею та глибиною рибницькі водосховища на водозборах нижньої Горині та середньої Уборті; практично безстічні озера місцевого водокористування у нижній частині басейнів Горині і Стиру та басейну Ствиги; а також неглибоке озеро Залив, з режимом, близьким до наливного водосховища через поєднання з меліоративною мережею (вододіл Горині і Случі у Сарненському районі). При цьому стосовно озер з обмеженим водообміном слід зазначити, що у мірилі досліджених водойм регіону більш глибоким озерам властиве збільшення активності завислого радіостронцію, що досить закономірно менше стосується тенденцій щодо радіоцезію. Мінімуми активності 137Cs та 90Sr у зависах характерні, як правило, для руслових вельми проточних ставків на головних у регіоні водотоках або річках другого порядку, що ймовірно пов'язане з "витіканням" радіонуклідів [2] за межі водойм униз за течією, насамперед в періоди підвищеної водності тощо.
Характерними параметрами радіоекологічного статусу екосистем водойм за [1,2] є коефіцієнти акумуляції радіонуклідів у зависах {КАЗ(Cs) і КАЗ(Sr) як відповідні співвідношення активності завислих і розчинених форм 137Cs та 90Sr у л/кг або дм3/кг}, що характеризують потенційну здатність накопичувати радіоактивність у твердій фазі у порівнянні з розчином. Обидва коефіцієнти для набору досліджених водойм слабко корелюють як із змінними, через які вони визначаються, так і між собою, відрізняючись при цьому за значеннями приблизно на порядок, що і зумовило індивідуальний характер мінливості цих показників у регіоні. Чисельно для близько 35% протестованих водойм отримані значення КАЗ(Cs) у діапазоні до 10000 л/кг, для майже що 50% - 10000-50000, понад 10% - 50000-100000 і лише 5% водойм перевищують останню межу. З урахуванням іншого порядку величин приблизно такий же розподіл водойм системи моніторингу і за відповідними діапазонами КАЗ(Sr) у л/кг: 1-1000 - 27%, 1000-5000 - 42%, 5000-10000 - 18% і понад 10000 - близько 13%.
З позиції пооб'єктного розподілу у регіоні для КАЗ(Cs) характерна приуроченість його максимумів до малих за усіма морфопараметрами руслових ставків східної частини регіону з достатнім водообміном за рахунок як розташування на водоносних річках першого і другого порядків, так і входження до складу меліоративних систем, що у обох випадках стимулює, з одного боку, винесення розчиненого радіоцезію [знаменник КАЗ(Cs)] за межі екосистем водойм, з іншого - обмінні процеси з дном через скаламучення тощо [чисельник КАЗ(Cs)]. Щойно згадані ставки розташовані передусім на локальному водозборі середньої частини Київського водосховища, на водозборах Жеріва та Грезлі лівобережжя середнього Ужу та його правобережної частини, на крайній північній ділянці басейну Жолоні. Найнижчі індекси відносного накопичення завислого радіоцезію (на відміну від активності 137Cs у абсолютному вираженні) властиві головним чином карстовим глибоким озерним улоговинамводойм на водозборах середнього Стоходу, нижніх Стиру та Горині і річки Льва (західна частина регіону), незважаючи на те, що ці озера поєднані з меліоративними мережами.
Тяжіння екстремумів радіостронцієвого коефіцієнта акумуляції у зависах до певних водойм вочевидь більше зумовлені загальним запасом 90Sr у їх екосистемах, гранулометричним складом зависів та співвідношенням органічних і неорганічних завислих домішок [2], а також мірою винесення розчиненого 90Sr, що домінує як форма, зі стоком за межі водойм. Саме тому максимуми КАЗ(Sr) характерні у регіоні головним чином для невеликих добре проточних ставків півночі середнього Стиру, північного сходу басейну Уборті, практично усього водозбору середнього Ужу, а також власного водозбору верхньої у регіоні Прип'яті та басейну середньої Росі.
У цілому особливості розподілу і

 
 

Цікаве

Загрузка...