WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Фунціональні показники занурених рослин водосховищ різних гідрологічних та гідрохімічних умовах. - Реферат

Фунціональні показники занурених рослин водосховищ різних гідрологічних та гідрохімічних умовах. - Реферат

факторами та продукційними характеристиками занурених рослин. Так, у 1999 році фітомаса занурених рослин на дослідних ділянках складала у середньому 0,6 кг/м2, у 2000 р. досягала 3,5 кг/м2 сирої маси. Для розкриття цих закономірностей ми вивчили продукційні характеристики занурених рослин методом визначення їх фотосинтезу. З літератури відомо (Кокин, 1982, Эйнор, 1993), що фотосинтез занурених рослин протягом світлого часу доби змінюється, тому ми визначили його у різні періоди доби. Результати досліджень відображені на рисунку.
Валовий фотосинтез у рдесника пронизанолистого, як в затоці, так і в русловій частині водосховища, в першій половині доби був максимальним. Відношення А/R досягало 4. У другій половині доби деструкційні процеси були або урівноважені з продукційними, або перевищували їх. Результати дослідів, проведених з іншими рослинами (різухою морською та елодеєю канадською) підтвердили закономірності, отримані раніше.
У 2000 році валовий фотосинтез у рдесника пронизанолистого був майжеудвічі вищим, ніж у минулому році. У першій половині доби значення валового фотосинтезу були максимальними. У другій - ці величини були меншими, але продукційні процеси перевищували деструкційні протягом усієї світлової частини доби. Відношення А/R складало 2,6 та 1,6. Враховуючи те, що органічна речовина занурених рослин, як правило, продукується з 8 до 18 години (Покровская, 1976), ми розрахували кількість її за цей період у рдесника пронизанолистого та різухи морської. Кількість органічної речовини у 1999 р. в середньому складала 52-55% їх добової продукції. У 2000 р. ці величини у рдесника пронизанолистого досягли 80% їх добової продукції.
Зміни інтенсивності фотосинтезу занурених рослин протягом доби порівнювали з гідрохімічними показниками середовища. У 1999 р. значні величини валового фотосинтезу занурених рослин у першій половині світлої частини доби були зумовлені течією в період ранкового попуску (Gessner,1959), наявністю вуглекислоти (до 15 мг л), рН нижче 8 та достатньою кількістю біогенних речовин. У другій половині світлової частини доби, поглинувши вугільну кислоту, занурені рослини почали використовувати бікарбонати (Шиян, Мережко, 1972), виділяючи в воду кисень. При цьому у воді відбувалась зміна карбонатної рівноваги, рН підвищувався. За цих умов процеси фотосинтезу занурених рослин, як відомо з літератури (Потапов,1956 ), уповільнювались, а потім, при збільшенні рН, і зовсім призупинялись. Рослини мало поглинали біогенні речовини і не могли протидіяти необмеженому розвитку зелених нитчастих водоростей. Незважаючи на високі температури влітку 1999 р., що негативно впливали на розвиток та продукційні характеристики нитчастих водоростей (Величко,1982), фітомаса їх перевищила фітомасу занурених рослин у 1,5-3,0 рази. За цих умов занурені рослини, оповиті нитчастими водоростями, в серпні почали відмирати, продукти їх розпаду включались в екосистемний кругообіг.
У 2000 р. високі величини валового фотосинтезу були зумовлені течією під час ранкового попуску, зниженням вмісту кисню, наявністю невеликої кількості у воді вуглекислоти та рН 7,6-8,4. Всі ці умови стимулювали фотосинтез занурених рослин протягом світлової частини доби. Незважаючи на постійні зливи влітку, які покращують умови біогенного живлення водоростей ( Fitzgerald, 1969,Appligate, McCord, 1974), значного розвитку їх в цей період, не спостерігалось. Як відомо з літератури (Любимов, 1935, Покровская, 1976, Bolas, Lung, 1974), лімітуючим фактором для нитчастих водоростей є азот, який міг би вилучатися з води та накопичуватись зануреними рослинами. Тобто, за цих умов рослини активно поглинали біогенні речовини, надовго виключаючи їх з кругообігу та стримували б розвиток нитчастих водоростей.
Список літератури
1. Алекин А.О. , Семенов А.Д., Скопинцев Б.А. Руководство по химическому анализу вод суши//Л: Гидрометиздат, 1973.-269с. 2. Астапович Н.Г. Фотосинтез макрофитов в неглубоких водоемах// Тр. Белар. НИИ рыб.хоз.-1972.-8.-с. 88-94. 3. Величко И.М. Экологическая физиология зеленых нитчатых водорослей . Киев, наукова думка, 1982.-с. 197. 4. Винберг Г.Г. Первичная продукция водоемов. М: Наука, 1960.-с 329. 5. Кокин К.А. Экология высших водных растений// из-во МГУ, 1982.-158с. 6. Кузько О.А. Эпифитные группировки водорослей в каналах и их значение для формирования качества воды.// Гидробиол. ж. , 1988.-24.-N6.-с. 25-28. 7. Любимов В. И. Заметки о роли нитчатих водорослей в самоочистке водоемов при их массовом развитии . Микробиология.-1935.-4.-віп. 2. 8. Покровская Т.Н. Экологические условия фотосинтеза литоральных гидрофитов// Антропогенное евтрофирование озер. М:Наука, 1976.-с.17-44. 9. Потапов А.А. Фотосинтез погруженных растений в связи с зарастанием верховья Цимлянского водохранилища// Тр. ВГБО, 1956.-7.-с.52-67. 10. Смирнова Н.Н. Физиология высших водных ратсений. К:Наукова думка, 1088.-с.185. 11. Шиян Мережко А.И. Влияние концентрации водородных ионов на фотосинтез и метаболизм радиоуглерода у водных растений// Гидробиол.ж. ,1972.-8.-с.82-117. 12. Эйнор Л.А. Макрофиты в экологии водоемов. // Институт водных проблем, 1992.-256 с. 13. Applegate R.D. , McCord R. C. Productivity of Oedogonium in Lake Wingra, Wisconsin//Amer. Midland Natur., 1974, vol. 92.,N1. 14. Bolas P.M., Lung J.W. Some factors affekting the growth jf Cladophora glomerata in the Kentish Stour.// Water Freatment and Examin, 1974, vol. 23. 15. Fitzgerald G.P. Field and laboratory evaluations of bioassays for nitrogen and phosphorus with algae and aquatic weeds.// Limnol. and Oceanogr.,1969, vol 14.-N2. 16. Gessner H.A. Hydrobotanik. Band 2.-Berlin: Deutscher Verlag Wissenschaften, 1959.-701 s. 17. Оксиюк О.П., Тимченко В.М., Давыдов О.А. и др. Состояние экосистемы Киевского участка Каневского водохранилища и пути его регулирования. - К.: Ин-т гидробиологии НАНУ, 1999. - 60 с.
Loading...

 
 

Цікаве