WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Високоякісна вода – як умова збереження здоров`я людини ( на прикладі Чернігівської області). - Реферат

Високоякісна вода – як умова збереження здоров`я людини ( на прикладі Чернігівської області). - Реферат

води.
Гідроекологічний стан київської ділянки Канівського водоймища вивчався протягом вегетаційних сезонів 1997-2000 рр. Методом експертної оцінки за опублікованими даними [1, 2, 3] були вибрані полігони досліджень з домінуванням природних (нижній б'єф Київського водоймища, р. Десна, водоймища в районі житлового масиву Оболонь, 11 км нижче греблі Київської ГЕС, озеро Баб'є) або, навпаки, антропогенних чинників (затоки Вовковата, Матвіївська, гирлова ділянка р. Либідь).
Гідроекологічний режим верхньої ділянки Канівського водоймища формується водним та біотичним стоком Київського водоймища, р. Десни, а також внутрішньоводоймними процесами. Певний вплив на склад і властивості води дослідженої ділянки чинить придаткова система внаслідок водообміну з основним руслом. Суттєвий вплив на екосистему верхньої ділянки Канівського водоймища має антропогенний чинник, що формується життєзабезпеченням м. Києва та його рекреаційних зон. Особливе занепокоєння викликає надходження стічних вод промислових і комунально-побутових підприємств м. Києва. Це - забруднення, що надходять у затоку Вовковату і далі в основне русло, Дарницький скид на 24 км, р. Либідь на 28 км та інш.
Характерною особливістю кисневого режиму верхньої ділянки Канівського водоймища є його залежність від кисневого режиму пригреблевої частини Київського водоймища та гирлової ділянки Десни. Протягом року вміст кисню у воді верхів'я Канівського водоймища може знижуватись, особливо в зимовий та літній періоди. Пізньої зими і на початку весни дефіцит кисню у воді обумовлюється надходженням з Київського водоймища і р. Десни води, збідненої на кисень. Найбільш гострий дефіцит кисню виникає під час льодоставу, коли припиняється атмосферна аерація води, а його витрати на біохімічне та хімічне споживання продовжуються. Наприклад, у 1998 р. льодостав на Київському водоймищі та Десні встановився дуже рано - в кінці листопада, внаслідок чого вже на початку січня 1999 р. концентрація кисню в Київському водоймищі знизилась до 0,5-3,0 мг О2/дм3, рН - до 6,8-7,0, що сприяло створенню відновлювальних умов водного середовища і дифузії із донних відкладів у воду відновлених хімічних інгредієнтів. Внаслідок цього, не дивлячись на наявність великої ополонки, обумовленої роботою Київської ГЕС, довжиною понад 11 км, вміст кисню у воді протягом зими 1999 р. становив 2,0-3,5 мг О2/дм3 (12-24% насичення). В разі відсутності льодоставу, як це спостерігалось зимою 1997-1998 рр., концентрація кисню у воді Київського водоймища зберігалась на досить високому рівні, що позначилось на його вмісті у Канівському водоймищі - 6,7-10,7 мг О2/дм3 (46-76% насичення).
Весною, з підвищенням температури води, активізується розвиток первиннопродуцентів (фітопланктону, фітомікробентосу, вищих водних рослин), і в приходній частині кисневого балансу зростає роль фотосинтетичної аерації води. За нашими даними, у квітні 2000 р. вміст кисню у воді верхньої ділянки Канівського водоймища становив 66-90% насичення (табл. 1). Літом кисневий режим залишається нестабільним і залежить від ситуації в пригреблевій ділянці Київського водоймища та об'ємів скидів у нижній б'єф. За даними визначень, проведених у липні 2000 р., концентрація кисню коливалась в межах 70-93% насичення, але, як свідчать дані літератури [1], влітку постійно відмічаються періоди, коли вміст кисню може знижуватись до 50 і навіть 35% насичення.
Таблиця 1. Концентрація розчиненого кисню у воді верхньої ділянки Канівського водоймища у 2000 р.
Станція
t° води
Кисень
мг О2/дм3 % насичення
Київська ГЕС, нижній б'єф 13,8
21,4 8,32
7,12 80,7
81,2
Нижче впадіння р. Десни 14,4
21,2 8,13
8,24 79,9
93,5
Вище затоки Вовковатої 13,6
21,2 8,90
7,44 85,9
84,4
Затока Вовковата, вихід 13,6
22,0 9,16
6,0 88,4
69,2
Нижче затоки Вовковатої -
71,4 -
7,42 -
84,6
Оз. Баб'є 14,8
24,0 9,54
9,44 90,2
113,3
Затока Матвіївська 13,0
22,4 8,90
6,24 84,8
72,6
Вище впадіння р. Либіді 14,2
21,4 8,13
6,16 79,5
70,2
Р. Либідь, вихід 16,8
22,0 6,34
8,0 65,7
92,2
Нижче впадіння р. Либіді 14,4
21,6 8,39
6,48 82,5
74,1
Примітка. В чисельнику - квітень, в знаменнику - липень.
Визначення вмісту органічних речовин, мінеральних форм азоту і фосфору у воді по довжині досліджуваної ділянки (від греблі Київської ГЕС до р. Либідь) проводились у квітні та липні 2000 року.
Навесні величини БО води коливались в межах 19,2-28,8 мг О/дм3 (табл. 2). Найбільш високі показники БО реєструвались в зонах впливу Дарницького скиду і Либіді, найменші - у верхів'ї, нижче впадіння Десни. Величини ПО знаходились у вузьких межах - 10,0-11,6 мг О/дм3.
Таблиця 2. Гідрохімічна характеристика верхньої ділянки Канівського водоймища у 2000 році.
Станція Перманганатна окиснюваність,
мг О/дм3 Біхроматна окиснюваність,
мг О/дм3
NH4+,
мг N/дм3
NO2-,
мг N/дм3
NO3-,
мг N/дм3
PO43-,
мг P/дм3
Київська ГЕС, нижній б'єф 11,6
14,4 24,0
24,0 0,25
0,30 0,007
0,005 0,91
0,17 0,041
0,083
Нижче впадіння р. Десни 9,9
10,6 19,2
19,2 0,17
0,26 0,004
0,006 0,90
0,08 0,084
0,128
Вище затоки Вовковатої 11,6
14,4 27,2
29,0 0,90
0,23 0
0,005 1,30
0,14 0,132
0,103
Затока Вовковата, вихід 11,6
8,1 20,8
25,8 0,40
0,22 0,007
0,048 0,90
0,35 0,178
0,048
Нижче затоки Вовковатої -
12,6 -
28,3 -
0,22 -
0,003 -
0,11 -
0,113
Оз. Баб'є 10,7
10,2 20,8
25,2 0,22
0,21 0,004
0,001 0,96
0,002 0,038
0
Затока Матвіївська 12,2
11,8 22,4
27,0 0,19
0,24 0,011
0,001 0,95
0,04 0,020
0,073
Вище впадіння р. Либіді 9,6
12,5 28,8
29,2 сліди
0,28 0,003
0,007 0,10
0,18 0,028
0,113
Р. Либідь, вихід 11,3
6,7 20,8
16,1 0,54
0,26 0,020
0,150 2,52
1,50 0,252
0,158
Нижче впадіння р. Либіді 10,7
12,2 28,2
25,8 0,26
0,24 0,006
0,008 сліди
0,23 0,066
0,121
Примітка. В чисельнику - квітень, в знаменнику -липень.
Вміст амонійного азоту у квітні був незначним - до 0,54 мг N/дм3 і лише вище затоки Вовковатої досягав 0,90 мг N/дм3, що співпадає з низькими величинами розчиненого у воді кисню. Концентрація азоту нітритів також була невеликою і тільки в зоні впливу р. Либіді досягала помітних значень - 0,02 мг N/дм3. Вміст нітратного азоту зберігався в цей час на досить високому рівні - 0,10-2,52 мг N/дм3, складаючи в середньому по довжині ділянки близько 1 мг N/дм3. Найбільш висока концентрація нітратного азоту відмічалась в гирловій ділянці р. Либіді. Досить високою була концентрація мінерального фосфору - 0,020-0,252 мг Р/дм3, досягаючи найбільших величин на ділянці водоймища, що перебувала під впливом стоку р. Либіді.
Таким чином, у квітні найбільш високим вміст ОР, мінеральних форм азоту і фосфору був у зоні впливу забруднених вод р. Либіді, тобто в кінці дослідженої ділянки, найменшим - на початку ділянки (нижній б'єф Київської ГЕС - гирло р. Десни). Характерно, що отримані результати практично співпадають з такими, що були зареєстровані нами раніше - у квітні 1993 року. Можна також стверджувати, що високі концентрації нітратного азоту у воді по довжині верхньої ділянки Канівського водоймища, відмічені у квітні 2000 р., є закономірним явищем, оскільки в цей період вони зберігались на високому рівні і в квітні 1993 р., і лише в травні знизились майже на порядок. Останнє було обумовлено

 
 

Цікаве

Загрузка...