WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основні положення “методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”. - Реферат

Основні положення “методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”. - Реферат


Реферат на тему:
Основні положення "методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України".
Водний кодекс України (1995) передбачає введення нової природоохоронної норми - екологічного нормативу якості поверхневих вод, котрий необхідний для оцінки екологічного благополуччя водних о б'єктів за якістю води та визначення комплексу водоохоронних заходів задля його досягнення і підтримання. Отже, виникла потреба в розробці "Методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України".
Проект такої методики розроблений за участю авторів статті. Ця методика визначає зміст і методи роботи по встановленню і використанню екологічних нормативів щодо різних показників якості води у водних об'єктах України, містить правила викладення і подання одержаних результатів.
Встановлення і використання конкретних кількісних значень екологічних нормативів якості води щодо окремих водних об'єктів України створює передумови для управління їх екологічним станом, оскільки природоохоронні організації повинні будуть складати і здійснювати науково-обгрунтовані водоохоронні програми з чітко визначеними цілями поліпшення якості води, отже й стану водних екосистем.
Впровадження встановлених екологічних нормативів якості поверхневих вод не суперечить використанню галузевих нормативів екологічної безпеки водокористування, зокрема гранично допустимих концентрацій звичайних і радіоактивних речовин у водних об'єктах, вода яких споживається для задоволення питних, господарчо-побутових та інших потреб населення; зокрема гранично допустимих концентрацій речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства; а також узгоджується з використанням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в поверхневих водних об'єктах.
Методологічною засадою для встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод є екосистемний принцип віднайдення оптимальних значень таких репрезентативних показників складу і властивостей води, котрі водночас є важливими компонентами абіотичної і біотичної складових водних екосистем в стані їх екологічного благополуччя.
Екосистемний підхід, про що свідчить Директива Парламенту і Ради ЄС від 30 липня 2000 року "Упорядкування діяльності ЄС в галузі водної політики", покладений в основу водоохоронної і водогосподарської діяльності країн-членів ЄС, яка спрямована на відновлення і збереження водних екосистем з їх водними і біологічними ресурсами, зокрема на неухильне поліпшення якості води в поверхневих водних об'єктах.
Конкретною критеріальною базою, спільною як для кількісної оцінки, так і для встановлення кількісних значень екологічних нормативів якості води, є система екологічних класифікацій якості поверхневих вод ("Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями" (1998).
Спеціалізовані екологічні класифікації якості води в складі цієї системи поділяються на три групи (блоки):
- класифікації за показниками сольового складу;
- класифікація за трофо-сапробіологічними (еколого санітарними) показниками;
- класифікації за показниками вмісту речовин токсичної і радіаційної дії та рівнем токсичності.
Екологічні нормативи встановлюють на підставі експертного аналізу результатів обробки матеріалів попередніх гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних, еколого-токсикологічних та радіоекологічних досліджень і спостережень, проведених в натурних умовах, безпосередньо на водних об'єктах.
Завдяки цьому враховуються місцеві та регіональні особливості формування якості води; сумарне антропогенне навантаження на конкретний водний об'єкт, а не лише окремими забруднюючими речовинами; використовуються як біологічні індикатори якості води в цьому водному об'єкті найбільш репрезентативні наявні види рослин та тварин.
В цьому полягає принципова відмінність екологічних нормативів якості поверхневих вод від нормативів екологічної безпеки водокористування - ГДК окремих шкідливих речовин. Останні визначаються на підставі лабораторних експериментів з піддослідними тваринами, а їх чинність поширюється на всі поверхневі водні об'єкти України, без урахування типу їх екосистем, складу і властивостей води в них.
Екологічні нормативи якості поверхневих вод України за своєю сутністю є екологічними стандартами, тобто найкращими взірцями якості води, притаманними окремим водним об'єктам в стані їх екологічного благополуччя.
Екологічні нормативи встановлюють диференційовано щодо основних екологічних показників якості води та щодо конкретних водних об'єктів. При цьому повинен бути дотриманий басейновий принцип оцінки та нормування якості поверхневих вод, оскільки головні річки України та їх притоки мають характерні особливості гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режимів, а тому й процесів формування якості води, котрі виразно відрізняються між окремими річковими басейнами. Крім цього, слід враховувати закономірні зміни якості води повздовж річок, від їх витоків до гирл.
Кількісне значення кожного екологічного нормативу відповідає тому найбільш сталому значенню показника якості води, котре переважає в діапазоні мінливості його абсолютних величин,найповніше відповідає її природній характеристиці та найбільш бажане при водоохоронній діяльності. Це значення екологічного нормативу є оптимальним.
Крім оптимальних встановлюють також допустимі значення екологічних нормативів, котрі відображають неминучі відхилення абсолютних величин показників якості води в бік погіршення внаслідок несталості екологічних умов. Вони знаходяться на верхній межі звичайного діапазону мінливості абсолютних величин показників якості води, однак є припустимими протягом обмеженого відрізку часу, якщо не завдають екологічної шкоди. При скороченні назв екологічних нормативів якості води абревіатуру подають великими літерами, а їх значення - оптимальне та допустиме - малими літерами в дужках: ЕН(о) і ЕН (д).
Екологічні нормативи (ЕН) встановлюють
Loading...

 
 

Цікаве