WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан - Реферат

Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан - Реферат

поверхню кристалічних порід Українського кристалічного щита), а також інтразональність деяких річок. Суттєвий вплив на процеси руслоформування має зарегульованість стоку та господарська діяльність.
Протягом 90-х років ХХ століття значний розвиток отримало гідрологічне та гідрохімічне районування окремих басейнів та регіонів нашої держави. У розвиток районування, проведеного О.Г.Ободовським, в 1998 р. І.П.Шуляренко зроблено районування басейну Дніпра (в межах України) за гідролого-геоморфологічними факторами прояву руслових процесів [9]. Виділення однорідних районів проводилося на основі таких критеріїв: рельєф (його абсолютні відмітки) та тектонічна будова; літологічний склад підстилаючих порід; діаметр донних наносів; похил водної поверхні річок; забезпеченість руслоформуючих витрат; середня звивистістьрусел та тип русла. Через те, що при районування використовувалися і характеристики гідрологічного режиму річок, воно назване гідролого-геоморфологічним. Це районування дозволяє в першому наближенні оцінювати направленість і темпи деформацій, стійкість русла і, відповідно, ступінь небезпеки прояву руслових процесів як добре- , так і маловивчених малих та середніх річок. Всього автором виділено шість районів.
В 1996 р. В.К.Хільчевським проведено районування басейну Дніпра (в межах України) за екологічними умовами застосування агрохімічних засобів [10].
За основу автор обрав фізико-географічне районування України, виділивши в межах території досліджень 117 фізико-географічних районів. Використавши при кластерному аналізі 17 пріоритетних характеристик він поділив всі 117 районів на 28 груп, що мають подібні екологічні умови для застосування агрохімічних засобів. Районування розширює можливості прогнозування врожаю за грунтово-кліматичними та агрохімічними ресурсами. Для кожного фізико-географічного району, який входить до виділеної групи, близькими будуть такі критерії як максимально можливі запаси продуктивної вологи, запаси гумусу, вміст потенційно доступних для рослин форм елементів живлення та урожайність. Місцеві особливості грунту (кислотність, засолення, оглеєння) враховуються за допомогою поправкових коефіцієнтів. Використовуючи районування, можна до певної міри уніфікувати водоохоронні заходи в межах виділених груп фізико-географічних районів. Визначивши пріоритетні водоохоронні заходи для одного фізико-географічного району, планувати і впроваджувати їх для всієї виділеної групи.
Серед інших схем районування можна відмітити районування басейну р.Рось за умовами формування стоку важких металів (В.В.Гребінь, 1998 р.). При районування застосовано комплексний підхід, що об"єднує басейновий та зональний принципи. Виділення районів проводилося з урахуванням 20 основних природних та антропогенних факторів, що обумовлюють міграцію важких металів. Районування басейну проведено з використанням ландшафтної карти басейну та на основі карти його фізико-географічного районування. Всього виділено сім районів [11].
Кластерний аналіз був також використаний В.І.Вишневським (1999 р.) для районування території Українських Карпат за умовами формування і характеристиками паводків. Районування здійснено автором із врахуванням шести факторів, що потенційно впливають на формування паводків: висоти водозбору, середнього похилу річки, лісистості басейну, географічної довготи, а також модуля максимальних витрат та шару стоку. Отримані дані показали, що всю територію Українських Карпат можна поділити на два регіони, які в свою чергу діляться на кілька районів і підрайонів. Зазначені регіони в цілому відповідають північно-східному і південно-західному макросхилам. Всього виділено 8 районів: 5- на північно-східному і 3 - на південно-західному макросхилах [12].
В.М.Самойленком у 1999 р. розроблена схема комплексного гідроекологічного районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водокористування [13]. Виділені ним гідрологічно-ландшафтні комплекси різного рівня з певним розрахунково-прогнозним ступенем радіоекологічного ризику при користуванні місцевими природними ресурсами дозволяють обгрунтувати конкретні рішення з відновлювання або підтримання радіаційної безпеки.
Таким чином, проблема гідрологічного, гідрохімічного та гідроекологічного (останнім часом) видів районування продовжує привертати увагу вчених. Змінюються методичні підходи та вибір факторів, покладених в основу районування. Але незмінним, протягом останнього часу, залишається комплексний підхід, що враховує зональні (фізико-географічні) та гідрологічні (басейнові) характеристики території, що розглядається. На нашу думку, зазначений підхід залишиться основою нових видів районувань, що будуть розроблятися і в новому столітті.
Список літератури
1. Будкіна Л.Г. Про можливість застосування основних схем гідрологічного районування до території УРСР // Вісн. Київ. ун-ту. - 1965. - Сер.Географія. - Вип.8. 2. Гідрологічні розрахунки для річок України. За ред. Г.І.Швеця. Вид-во Ан Укр.ССР. - Київ, 1962. - 390 с. 3. Кузин П.С., Бабкин В.И. Географические закономерности гидрологического режима рек. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 200 с. 4. Пелешенко В.И. Оценка взаимосвязи химического состава различных типов природных вод. - К.: Высшая школа, 1975. - 168 с. 5. Закревский Д.В., Пелешенко В.И., Горев Л.Н., Ромась Н.И. Об использовании гидрохимических показателей при физико-географическом районировании // Физическая география и геоморфология. - 1979. - Вып.22. - С.94-99. 6. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б.И.Стрельца. - К.: Урожай, 1987. - 304 с. 7. Малі річки України: Довідник / За ред. А.В.Яцика, - К.: Урожай, 1991. - 296 с. 8. Ободовський О.Г. Руслові процеси. Навчальний посібник. - К.: РВЦ "Київський університет", 1998. -134 с. 9. Шуляренко І.П. Оцінка горизонтальних руслових деформацій та стійкості русла малих і середніх річок басейну Дніпра (в межах України) //Автореф. дис. … канд. геогр. наук. - К., 1998. - 16 с. 10. Хільчевський В.К. Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра. - К.: ВПЦ "Київський університет", 1996. - 222 с. 11. Гребінь В.В. Формування стоку важких металів у лісостеповій зоні України (на прикладі басейну р.Рось) // Автореф. дис. … канд. геогр. наук. - К., 1998. - 16 с. 12. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. - К.: Вікол, 2000. - 376 с. 13. Самойленко В.М. Комплексне районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- і ресурсокористування. - К.: Ніка-центр, 1999. - 280 с.
Loading...

 
 

Цікаве