WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → 1. Структура інформаційного забезпечення, 2. Бази даних в природних ресурсних системах - Контрольна робота

1. Структура інформаційного забезпечення, 2. Бази даних в природних ресурсних системах - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
1. Структура інформаційного забезпечення, 2. Бази даних в природних ресурсних системах
?
1. Структура інформаційного забезпечення.
2. Бази даних в природних ресурсних системах
1.Структура інформаційного забезпечення
Для органiзацiї iнформацiйної взаємодiї рiзноманiтних iнформацiйних систем мiж собою, а також з рiзними групами користувачiв данi потрiбно вiдповiдним чином однотипово описати в усiх системах на рiзних рiвнях, тобто вирiшити проблему їх iнформацiйної сумiсностi в найширшому розумiннi. Цього досягають створенням iнформацiйного забезпечення, пiд яким розумiють сукупнiсть форм документiв, нормативної бази та реалiзованих рiшень щодо обсягiв, розмiщення i форм iснування iнформацiї, яка використовується в iнформацiйнiй системi при її функцiонуваннi (ГОСТ 34.003-90.АС.Термины та означення).
Методичнi та iнструктивнi матерiали - це сукупнiсть державних стандартiв, галузевих керiвних методичних матерiалiв i розроблених проектних рiшень щодо створення i супроводження iнформацiйного забезпечення.
Мал. 1. Структура iнформацiйного забезпечення
Системи класифiкацiї i кодування - це перелiк описiв i систем супроводження класифiкаторiв технiко-економiчної iнформацiї на економiчному об'єктi.
Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкціонованого доступу , єднiсть i гнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї (однократнiсть введення iнформацiї, принцип введення - виведення тiльки змiн).
Цілісність здатнiсть даних задовольняти принцип повного узгодження, точнiсть, доступнiсть i достовiрне вiдображення реального стану об'єкта.
Існують два пiдходи до створення IБ: аналiз сутностей; синтез атрибутiв.
Аналiз сутностей спадний пiдхiд, або "згори - вниз" , який поділяє процес створення на чотири стадії:
1)моделювання уявлень користувачів;
2)об'єднання уявлень;
3)складання i аналiз моделi (схеми);
4)реальне (фiзичне) проектування.
Синтез атрибутiв зростаючий пiдхiд, або "знизу - вгору", оскільки вiн починається iз синтезу атрибутiв найнижчого рiвня, з яких формуються сутностi та зв'язки верхнього рiвня. Виділяють чотири стадiї для цього пiдходу:
1)класифiкацiя атрибутiв;
2)композиція сутностей;
3)формування зв'язкiв;
4)графiчне уявлення.
Кожний з цих пiдходiв має свої переваги й недолiки i визначається виходячи iз потреб проектування IC. Для створення великих IC, у яких є структура, найбiльш прийнятний аналiз сутностей, для автономних невеликих IC без структури - атрибутний (локальний).
Інформаційне забезпечення не можна успiшно спроектувати без загального планування "згори - вниз" i детального проектування "знизу - вгору". Походження двох пiдходiв, в свою чергу, не можна досягти без відповідної методики, загальні контури якої ми розглядаємо.
Вимоги до iнформацiйного забезпечення (ГОСТ 24.104-85 "Автоматизовані системи управління. Загальні вимоги") такi:
1.Iнформацiйне забезпечення має бути достатнiм для виконання всiх функцiй IC, якi автоматизуються.
2.Для кодування iнформацiї, яка використовується тiльки в цiй IC, має бути застосованi класифiкатори , якi є у замовника IC.
3.Для кодування в IC вихiдної iнформацiї, яка використовується на вищому рiвнi, мають бути використанi класифiкатори цього рiвня, крiм спецiально обумовлених випадкiв.
4.Iнформацiйне забезпечення IC має бути сумiщене з iнформаційним забезпеченням систем, якi взаємодiють з нею, за змiстом, системою кодування, методами адресацiї, форматами даних i формами подання iнформацiї, яка отримується і видається інформаційною системою.
5.Форми документiв, якi створюються iнформацiйною системою, мають вiдповiдати вимогам стандартiв УСД чи нормативно - технiчним документам замовника IC.
6.Форми документiв i вiдеокадрiв, якi вводяться чи коригуються через термінали IC, мають бути погодженнi з вiдповiдними технiчними характеристиками термiналiв.
7.Сукупнiсть інформаційних масивiв IC має бути органiзована у виглядi бази даних на машинних носiях.
8.Форми подання вихiдної iнформацiї IC мають бути узгодженi iз замовником (користувачем) системи.
9.Термiни i скорочення, якi застосовуються у вихiдних повiдомленнях, мають бути загальноприйнятими в цiй предметнiй областi й погодженi iз замовником системи.
10.У IC мають бути передбаченi необхiднi заходи щодо контролю i оновлення даних в iнформацiйних масивах IC, оновлення масивiв пiсля вiдмови будь-яких технiчних засобiв IC, а також контролю iдентичностi однойменної iнформацiї в базах даних.
Можуть створюватись також самостiйнi iнформацiйнi засоби i вироби для конкретного користувача.
Інформаційний засiб - комплекс упорядкованої, вiдносно постiйної iнформацiї на носiях даних, якi описують параметри та характеристики заданої предметної областi застосування, i вiдповiдної документацiї, призначеної для поставки користувачевi.
Інформаційний вирiб в IC- виготовлений iнформацiйний засiб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукцiя виробничо-технiчного призначення для використання в IC. Наприклад: словники, довiдники пiдприємств i органiзацiй, товарiв, класифiкатори, правовi iнформацiйнi системи i т.п.
Ефективне функцiонування iнформацiйної системи об'єкта можливе лише при вiдповiднiй органiзацiї iнформацiйної бази - сукупностi впорядкованої iнформацiї, яка використовується при функцiонуваннi IC i подiляється на зовнiшньо - i внутрiшньомашинну (машинну) бази (ГОСТ 34.003-90).
Зовнiшньомашинна iнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, яка являє собою сукупнiсть повiдомлень, сигналiв i документiв, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобiв обчислювальної технiки.
Внутрiшньомашинна iнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, що використовується в IC на носiях даних.
Така зовнiшньомашинна IБ має багато модифiкацiй вiд подання у виглядi повiдомлень на паперовому носiї, запитiв на екранi дисплея, мовного спiлкування з ЕОМ та ін.
Внутрiшньомашинна IБ пройшла три етапи еволюцiї.
Перший етап характеризується роз'єднаним фондом даних:
1)програми розв'язання кожної окремої задачі становили одне цiле з масивами, якi оброблялися;
2)використання будь-якого масиву для iншої задачі забезпечувалось iндивiдуально пристосуванням до форм подання даних, структур елементiв масивiв i. т. ін. ;
3)опис даних не потрiбний, оскiльки структура ранiше була вiдома;
4)коригування масивiв виконувалось iндивідуальними засобами;
5)задача розв'язувалася в пакетному режимi, користувач отримував результати винятково у виглядi машинограм i виробничих документiв через групу пiдготовки i оформлення даних.
Данi розглядаємо на трьох рiвнях, i є пряма залежнiсть логiчного рiвня програм, фiзичного та логiчного рiвня збереження.
Другий етапцентралiзований фонд даних.
1.Данi вiдокремленi вiд процедур їх обробки i органiзованi в бiблiотецi масивiв загального користування. Подання iнформацiї, формати елементiв даних i
Loading...

 
 

Цікаве