WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Великі географічні відкриття - Реферат

Великі географічні відкриття - Реферат

та інків - це відкриття не давало зиску жадібним до золота конкістадорам. Їхні колонії в Новому Світі справляли гнітюче враження, а погляди, як і десять років тому, були звернені далі на захід - до коштовностей і прянощів справжньої Індії. За наказом короля Карла V були продовжені розпочаті Колумбом спроби обійти відкритий материк і вийти до "Південного моря". За розрахунками іспанських космографів Молукські острови де було багато прянощів за Тордесіяльською угодою належали Іспанії.
Але парадокс: оголосивши бажані "острови прянощів" своєю здобиччю іспанці не могли дістатися до них. Повсюди простягалася земна твердь, а португальський шлях був для них закритий. Лишалося одне - шукати протоку до "Південного моря", прокласти новий західний шлях. В цей час з`явився на сцені нікому не відомий капітан Фернандо Магеллан, який запропонував план досягнення Індії все тим же західним шляхом. Хоч і Колумб колись пропонував те саме, але Магеллан запевняв, що на цьому велетенському материкові йому відома протока якою можна скористатися.
Хто ж він, цей раніше невідомий мореплавець, який став в один ряд з Колумбом та іншими першовідкривачами? Народився Фернандо Магеллан в Португалії в сім`ї збіднілого дворянина у 1480 році. В часи його юності країна відправляла одну за одною морські експедиції до півдня Африки, шукаючи шляхів до Індії, і морська справа була дуже поважною. Не дивно що сміливий юнак опинився в морському відомстві що координувало всі морські експедиції. Він брав участь у підготовці подорожей Васко да Гами і Кабрала, мріяв хоч простим матросом влаштуватися на одну з каравел, які відправлялися до екзотичних країн.перебуваючи у морському відомстві Магеллан мав доступ до звітів мореплавців, секретних карт та планів подорожей. Тут він набрався досвіду що знадобився йому в майбутньому.
В 1505 році Магеллан влаштувався на каравелу що йшла в Індію. Майже 10 років він перебував на Сході, брав участь в численних сутичках з місцевими володарями, допомагав зміцнювати роль Португалії у торгівлі з східними країнами. Побував на островах прянощів - Молукках, у далеких південних морях. Горіли очі португальців, виношувались плани захоплення цих островів. Адже прянощі в Європі коштували шалені гроші. За ними простягалося невідоме море, і Магеллан вважав, що на невеликій відстані на схід лежать відкриті Колумбом землі.
Повернувшись до Португалії в 1516 році Магеллан разом з РуїФалейру розробили план плавання до Молукк західним шляхом. Основою плану став звіт експедиції Ліжбоа у 1514 році, який заявив що відкрив протоку на 40 градусі південної широти.
Король Португалії Мануел І грубо відкинув цей план - допомагати іспанцям він не буде. Тоді Магеллан з Ферейру з`явилися до Севільї де засідала Рада у справах Індій. З`явився саме тоді, коли Іспанія визріла для такої пропозиції: португальці вже освоювали Індію, а землі відкриті Колумбом приносили лише збитки. В березні 1518 року між королем Карлом V та Магелланом і Ферейру було підписано угоду. По ній обоє отримували титул "аделантадо" (намісники) на всіх відкритих землях та островах, також право на двадцяту частину прибутків. Казна зобов`язувалася спорядити 5 каравел та запаси харчів на 2 роки. Щоб не дратувати португальців ціллю експедиції було оголошено пошук протоки до Південного моря. Але Лісабон пильно стежив за діями іспанців, і португальські шпигуни робили свою справу. Магеллана було оголошено зрадником. Було проведено ряд диверсій та замахів. Компаньйони отримали листа від Мануела І з обіцянками монарших милостей в обмін на відмову "служити піднесенню морської могутності Кастилії"[3]. Фалейру відійшов від справ але Магеллан залишився непохитним.
20 вересня 1519 року 5 кораблів - "Тринідат", "Сан-Антоніо", "Консепсьйон", "Вікторія", "Сантьяго" - вирушили в подорож від рідних берегів. Екіпаж налічував 265 чоловік і був строкатим по національному складу. Як не дивно іспанців була меншість. Мануелу І доповідали що кораблі Магеллана старі, майже прогнилі, вітрила латані, а серед людей постійно виникають чвари. До того ж Магеллана супроводжували агенти португальського короля, вичікуючи зручної нагоди розквитатися з ним. Були в екіпажах і іспанські шпигуни. Йому не довіряли старші офіцери, особливо капітан "Сан-Антоніо" Хуан Картахена, що був близьким родичем Фонсеки. Вже наступного дня після відкриття Картахену закували в кайдани.
Від Канарських островів експедиція попрямувала на південь так званим "португальським шляхом" і лише від островів Зеленого Мису повернула до берегів Бразилії. 13 грудня 1519 року перед мореплавцями відкрилася затока де нині розташоване місто Ріо-де-Жанейро. Після Різдва мореплавці вирушили на південь і 10 січня 1520 року побачили що континент повертає різко на захід. Але швидко виявилось що це не протока, а гирло річки, нині відомої як Ла-Плата. На початку лютого експедиція знову вирушила на південь тримаючись берега, і поступово досягла 40 градусу південної широти де за твердженням Ліжбоа мала знаходитись протока. Але виявилось що ніякої протоки тут не має. Тоді знову вирушили на південь тримаючись похмурих берегів нинішньої Аргентини. У південній півкулі набирала силу зима, з півдня налітали холодні пронизливі вітри, море вкрилося велетенськими темно-сірими хвилями. Вода, що потрапляла на палубу, відразу замерзала, вкриваючи судно кригою; почалися хвороби. Зростало невдоволення серед команд, капітани почали готувати змову.
Натрапивши на затоку Сан-Хуліан на 49 градусі південної широти Магеллан влаштував зимівку. 31 березня кораблі флотилії стали на якір, і відразу спалахнув заколот. Капітани вимагали повернення в Іспанію, та звільнення Картахени. Вони захопили три кораблі і навели гармати на флагманський "Тринідат". В цих умовах Магеллан діяв рішуче і сміло: відправив на один з захоплених кораблів поліцейського офіцера начебто для переговорів. Але прибувши на корабель той мовчки витяг меча і вбив заколотника-капітана. Потім оголосив що бере командування кораблем на себе і приєднався до Магеллана, за яким тепер була більшість і його кораблі стояли біля виходу з затоки. Заколотники мусили здатися. Ватажків стратили, а Картахену висадили на берег.
Зимівка виявилась дуже важкою, клімат був вітряний і вологий та постійно йшов сніг. Почали з`являтися місцеві мешканці. Магеллан їх назвав за високий зріст патагонцями (довгоногими). Загін солдатів зійшов на берег, пограбував і спалив місцеві поселення. Так патагонці познайомились з європейською "цивілізацією".
У травні загинув "Сантьяго", екіпаж ледве врятувався. Ранньої весни, наприкінці серпня 1520 року флотилія знову вирушила у подорож, але сильні вітри з півдня змусили чекати ще
Loading...

 
 

Цікаве