WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Великі географічні відкриття - Реферат

Великі географічні відкриття - Реферат

значного поширення в Європі, перетворившись на другий хліб. Не меншу популярність здобула кукуруза, яка суттєво вплинула на розвиток тваринництва. Дізнались європейці про томати, квасолю, велику кількість фруктів. Дізналися і про тютюн.
Без сумніву європейська матеріальна і духовна культура збагатилася досягненнями народів Азії. Схід став для Європи першим постачальником екзотики, а східні мислителі стали для освідчених європейців зразком мудрості і досконалості. Але реальність Америки з її самобутніми індіанськими цивілізаціями, які несподівано виринули з туману віків, просто приголомшили гуманістів Європи. Особливе значення мала полеміка про людську сутність індіанців. Неприпинилася вона і після булли папи Павла III від 1537 року яка визнала індіанців "справжніми людьми". Багато європейських гуманістів виступило на захист індіанського населення та населення Африки та Азії. Велася боротьба за права людини та расове рівноправ`я.
Захоплені землі швидко колонізувалися і християнізувалися. Католицька церква насаджувала свої інституції, в тому числі інквізицію, особливо постраждали Африка та Америка. В Америці було знищено до 90% корінного населення. Африка перетворилася на джерело чорних рабів. Колоніальні держави відкривали на узбережжі Африки факторії, що займалася відловом людей. Цілі африканські народи зникали з лиця землі, знищені работоргівлею. Істороя людства ще не знала такого масового викрадення та поневолення людей.
Майже три століття існував і діяв "диявольський трикутник", маршрутами якого здійснювалась работоргівля. Добували "чорне золото" у різний спосіб. Нападали на негритянські селища, захоплювали дужих чоловіків та жінок, знищуючи всіх інших; провокували міжплемінні війни купуючи полонених; влаштовували "полювання" спустошуючи величезні райони континенту. Під час транспортування гинуло до 70% рабів, і все одно прибуток становив до 1000% на вкладений капітал. На справжню братську могилу для мільйонів африканців перетворився Атлантичний океан.
Работоргівля дала сильний поштовх для розвитку капіталізму. На крові і кістках мільйонів рабів, негрів та індіанців, закладалося благополуччя європейської знаті. Найбільш активною в цьому плані була Англія. Лише в 1774 році з Ліверпуля відправилось за рабами 300 суден.
Залишки колоніальної системи не демонтовано до цих пір.
II. Початок на Піренеях
У 1453 році турки-османи захопили Константинополь і знищили Східну Римську імперію. Це призвело до втрати всіх торгових шляхів що з`єднували Європу та Азію. Європейці отримували звідти дуже багато товарів без яких вже не могли обійтися і не могли виробляти самі. В Європу йшли спеції, приправи. Вищий світ вимагав пахощів, шовку, перлів, фарфору. Церква потребувала зерна ладану які йшли з Індії; лікарі не могли обійтися без камфори, опіуму та лікувальних смол. Торговці цими товарами отримували скажені прибутки. Почалися пошуки обхідних шляхів до Азії. Першими на старт вийшли португальці, купецтво яких не могло конкурувати в Середземномор`ї з Венецією та Генуєю, а на півночі Європи з Ганзою. Неабияке значення мало те, що Португалія першою на Піренеях звільнилася від арабського панування і швидко перетворювалась на абсолютиську державу. Королівська влада, спираючись на молоду буржуазію та купецтво приморських міст, Лісабона та Порту, а також на дрібних дворян та церкву, зламала всесилля великої феодальної знаті. Португалія вступила до XV ст. сильною та централізованою державою зацікавленою в морській експансії. Але куди її спрямувати?
Перспективним для себе Португалія вважала південний напрямок. Запливати далі Азорських та Канарських островів і Мадейри португальських моряків не могла змусити ніяка сила. Зате на південь одна за одною попрямували експедиції споряджені принцем Генріхом прозваним сучасниками Мореплавцем. У 1415 році португальці захопили у Північній Африці мусульманське місто Сеута, що стала першою європейською колонією. У Сеуті Генріх дізнався що золото, слонова кістка, чорне та червоне дерево, левові і тигрові шкіри, а головне - раби араби привозили караванами з земель на південь від Сахари, десь з таємничої Гвінеї. Тоді і визріла у Генріха думка дістатися Гвінеї морським шляхом і перехопити торгівлю у арабів. Але для цьоьго потрібен був морський флот.
Принц Генріх - третій син короля Жуана І - був призначений римським папою головою католицького ордену Христа і не мав права за своїм саном брати участь у морських плаваннях. Він взявся за справу належної організації мореплавства. Генріх розпочав з того що створив у південній Португалії, на мисі Сагреш, щось подібне до морської академії. Тут було засновано обсерваторію, морську школу, суднобудівну майстерню, а також бібліотеку, в якій зберігалися численні книги про морські подорожі, географічні карти, рукописи. Він запросив до Сагрешу провідних вчених з різних країн. Перед ними були поставлені завдання удосконалити способи навігації, а головне з`ясувати чи можна дістатися Індії огинаючи Африку, і чи не згорять кораблі пересікаючи екватор. Досить швидко академія перетворилась на морський центр Європи.
Далекі морські походи вимагали нового типу кораблів. По суті до XV ст. мореплавці користувались моделями суден винайдених в античному світі, а галери були непридатні для океанських плавань. В Сагреші винайшли такий корабель - каравеллу, яка за ходового вітру мала швидкість до 25 кілометрів на годину, а завдяки добрій оснастці могла ходити проти вітру. Комбіновані трикутні і прямокутні вітрила на двох-трьох щоглах робили її маневреною і рухливою. Підводна частина була схожа на тіло водоплавного птаха що забезпечувало стійкість на крутій хвилі.
Було винайдено багато нових навігаційних приладів: компас, удосконален латунна астролябія, таблиці висоти зірок у різних широтах, спеціальні морські карти - портолани.
Португальці на нових суднах сміливо плавали до Канарських і Азорських островів, спокійно ходили до Мадейри, що між іншим, складало третину шляху до Америки. У 1418 році на південь було споряджено першу експедицію, але вона повернулась ні з чим - моряки боялися пливти до екватора. Цей страх був таким сильним, що майже 16 років Генріху не вдавалось умовити їх йти на південь. Навідріз відмовлялися вони навіть наближатися до мису Бохадор, що знаходився на узбережжі Африки, трохи на південь від Канарських островів. Щоразу поверталися назад. По легендам там на еквторі море переходило в безодню, інші вважали що море там палає а кораблі згорають як свічки. На арабських географічних картах саме біля Бохадору була зображена рука диявола що здіймалася над клекотінням хвиль. І хоча португальці вже знали про плавання в незапам`ятні
Loading...

 
 

Цікаве