WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Класифікація природних ресурсів України, ґрунтові ресурси та їх картографування - Реферат

Класифікація природних ресурсів України, ґрунтові ресурси та їх картографування - Реферат

поширені в північній частині Причорноморської низовини, у степовому Криму. Ці ґрунти утворилися за посушливого клімату, під розрідженими ковилово-типчаковими степами. Загумусована частина їх профілю менша, ніж у чорноземів звичайних. Темно-сіре забарвлення ґрунту спостерігається до глибини 30- 50 см. А на глибинах 90-120 см залягає суцільний горизонт білозірки, який є водонепроникним. Це погіршує агрономічні властивості ґрунтів. Вони містять від 3,5 до 5% гумусу у верхньому шарі. Для вирощування сільськогосподарських культур тут застосовують зрошення.
Враховуючи територіальну особливість України в широтному поняття із заходу на схід - 1,300 км, та меридіанну з півночі на південь 900 км. Величина території характеризується великою різноманітністю природних умов і природних ресурсів, тому в межах України виділяють такі зони:
1. Зона Полісся - П.
Яка ділиться на провінції:
- Західного Полісся - П1;
- Центрального Полісся - П2;
- Східне Полісся - П3.
2.Зона Лісстепу - ЛС, яка ділиться на провінції:
- Західний Лісостеп ЛС1;
- Центральний Лісостеп ЛС2;
- Лівобережний (Східний) Лісостеп ЛС3;
- Східний Високий Лісостеп ЛС4.
3.Зона Степу - С.
- Придунайський - С1;
- Південний - С2;
- Сухий Причорноморський - СС1;
- Північно-кримський - СС2.
4. Кримська грунтово-кліматична область - Кр.
5. Карпатська гірська область Кт;
- Передкарпаття - Кт1;
- Великі Карпати - Кт2;
- Закарпаття - Кт3.
Зона Полісся знаходиться на півночі України в межах південної частини Поліської низовини, займає близько 20% території України і простягається зі сходу на захід більш як на 750 км, з півночі на південь на 150-200 км.
В названу зону входять значна частина північної Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей, а також відносно невеликі частини Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Сумської областей. Південна межа Полісся проходить по лінії Устилуг - Рівне - Шепетівка - Житомир - Київ - Ніжин - Батурин - Кролевець. Зона характеризується низовинним рівнинним рельєфом, значною зволоженістю земель та наявністю заболочених масивів і боліт, відносно великими запасами водних ресурсів, у тому числі і ресурсів прісних поверхневих і підземних вод. Середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм, більша частина з них випадає плітку. Полісся, особливо західне, - одна з найбільших зволожених територій країни. Саме у його межах сконцентрований основний обсяг робіт з осушувальної меліорації. Переважають дерново-онідзолені грунти та болотяні. Відносно великою є лісистість. Пануючі ліси - соснові, рідше зустрічаються широколистяні. Полісся - найбільший нагромаджувач прісної води в Україні. Є ряд прісних озер, у тому числі великих. Позитивний баланс вологи сприяє тому, що більша частина поверхневих вод надходить у систему Дніпра та використовується для потреб виробництва населення центральних і південних вододефіцитних районів України. Охорона водних ресурсів набуває тут першочергового значення. Тому дуже важливо не допустити пересушення меліорованих земель на Поліссі.
Провідне місце у структурі земельних угідь належить орним землям (близько 40%). Далі йдуть ліси та чагарники (30%), сінокоси й пасовища (20%), болота (2%). Зона змішаних лісів - важливий район сільськогосподарського виробництва республіки.
За внутрішньотериторіальиими відмінностями природних умов та ресурсів Зону змішаних лісів поділяють на ряд фізико-географічних областей: Західноукраїнське, Житомирське, Київська Чернігівське та Новгород Сінерське Полісся. Haйбільш загальні ознаки, за якими розрізняють названі області, полягають у тому, що із заходу на схід зменшується кількість опадів, абсолютна підноси вологість повітря і грунтів, знижується заболоченість території, лісистість, зростає континентальність клімату, надає питома вага лук та пасовищ, збільшуються площі орних земель.
Лісостепова зона розташована у центральній частині України і простягається з південного за ходу на північний схід під Прикарпаття до меж з Російською Федерацією приблизно па 1100 км а з півночі на південь - від 150 км на заході де 300-350 км у центральній та південній частинах її площа становить близько 35 % усієї території України.
Характерною особливістю Лісостепової зони є поєднання у ній лісових та степових ландшафтів. У північній частині зони здебільшого переважають фізико-географічні елементи, типові для Полісся, у південній - типові для Степу.
В орографічному відношенні височини чергують з низовинами при переважанні височин. Головними з них є Волино-Подільська, Придніп-ровська та відроги Середньоруської височини. Туч розташована значна за площею Придніпровські-низовина.
Кліматичний режим зони відзначається збільшенням континентальності клімату у східному напрямку. У південних та південно-східних районах Лісостепу ведеться зрошувальна меліорація. Ґрунтовий покрив досить різноманітний і представлений різновидами чорноземів та сірих лісових грунтів; у південній та південно-східній частинах зустрічаються різновиди солончакових та солонцюватих грунтів. Типове явище зони - водна ерозія, що найбільш впливає на окраїнні території височин, а також викликає зниження вмісту гумусу через порушення агротехнічних заходів.
У Пд. Степових районах України. Зона багата прісними та мінеральними водами До України Карпат приурочені генетично пов'язані з ними рівниння Передкарпаття, між долиною верхнього Дністра та пд.-сх. виступом гір і Закарпаття (у межах пн.-сх. частини Дунайської низовини).
Зона Карпат (особливо Прикарпатський і Закарпатський) район давнього зледеніння; вона добре освоєна у промисловому і транспортному відношеннях.
Кримські гори займають трохи більше однієї п'ятої частини Криму. Їх найбільший пд.-сх. виступ круто спадає до Чорного моря на формування природних умов цього виступу, так само як і вузької смуги Пд.-го берега Криму, прямий вплив має субтропічний середземноморський клімат характерні його особливості полягають у випаданні значної кількості опадів (1000-1200 мм), передусім восени і взимку, при переважанні в цей час повітряних мас, що надходять з більш північних районів (у літку переважають сухі тропічні повітряні маси). Типовою для ПД. Берега Криму є наявність бризової циркуляції, що двічі на добру змінює напрямок вітру: вдень з моря на сушу, вночі - навпаки. Переважають ресурси на поверхневих, а підземних прісних вод, що формуються восновному в гірських районах. Частина крутих схилів не вкрита рослинністю. Ліси - кримська сосна, бук, дуб та ін. займають понад 10% усієї площі. Вище лісових масивів розташовані субальпійські луки - яйли. У Кримський горах виділяють три фізико-географічні області негірську (степову), гірську та Пр. Берега Криму. Остання найінтенсивніша освоєна у господарському відношенні. Тут зосереджена одна з найбільших у країні без відпочинку і лікування (нерідко унікальні сорти винограду).
У цілому природні умови України дуже різноманітні, а запаси багатьох мінерально-сировинних та паливо-енергетичних ресурсів - великі й широко використовуються у виробництві.
Література:
1. Навальний посібник для старшокласників та абітурієнтів, 1998. П.О. Масляк, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко, П.Г. Тищенко.
2. Географія України, 1994 р. Д.Ф. Заставний.
3. Географічна енциклопедія України: енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1989 р.
4. Конспект лекцій з кортографування природних ресурсів.
Loading...

 
 

Цікаве