WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ріки Івано-Франківської області - Реферат

Ріки Івано-Франківської області - Реферат

утворюється багато шуги, що викликає затори, особливо на Тисі і Латориці. В січні і лютому під час відлиги льодостав часто порушується. Через це тривалість льодоставу всього 15-30 днів. Товщина льоду не перевищує 20 - 25 см. В окремі роки льодового покриву зовсім немає.
Часто паводки і селі мають катастрофічний характер. Вони завдають народному господарству великих матеріальних збитків: руйнують шосе і залізниці, зносять мости, змивають посіви, грунтові горизонти, заготовлений ліс, пошкоджують будинки, промислові і сільськогосподарські споруди. При паводках дуже розмивається русло та береги річок. Безперервне переформування і блукання русел також завдають значної шкоди народному господарству. Для захисту берегів створюють укріплення. Однак боротьба з наводками малоефективна, вона не досягає ще потрібних розмірів.
Характеристика основних карпатських річок
( в алфавітному порядку)
Уживані скорочення: Д - довжина, Ш - ширина, Г - глибина, S - площа басейну, П - похил.
Біла Тиса - ліва притока Тиси, Д - 28 км, S - 489 км2, Утворюється злиттям Стоговця і Банзатула на пд. зх. схилах Чорногорського хребта. На всьому протязі ріка відділяє Чорногору від Рахівського масиву. Широкі річища, пороги і бистрини. П - 10 м/км. Живлення - змішане з переважанням дощового. Замерзає рідко. На окремих ділянках річище укріплене.
Білий Черемош - протікає на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей. Правий витік Черемошу. Д - 51 км, S - 632 км2. Долина звивиста, ущелиноподібна. Ш - 8-120 м, подекуди - 350 м. Місцями пороги з висотою падіння води - 1,6 м та бистрини. Живлення дощове. П - 9,5 м
Боржава - права притока Тиси. Д - 106 км, S - 1360 км2. Бере початок з джерел з-під г. Стій (Полонинський хребет). Верхня течія має гірський характер. Долина V - подібна, Ш - 40 -900 м. Річище дуже звивисте, подекуди укріплене, є острови. Ш річки - від 0,6 м до 50 м. П - 13 м/км. Витрата води від 10 до 293 м3/c. Каламутність - 50-500 г/м3. Замерзає. Є дамби.
Дністер бере початок у Бескидах на г. Розлуч на висоті близько 760 м над рівнем моря і впадає в Дністровський лиман Чорного моря. У верхів'ї на ділянці 50 км проходить у горах, перерізуючи хребти. Долина Дністра тут звужена, корінні береги піднімаються до 80-100 м над нешироким потоком. Падіння русла в середньому б м/км. Коло Старого Самбора Дністер виходить на простори передгірної рівнини. Далі на відтинку 400 км він проклав свою долину в Карпатському передгірному прогині, що зумовлює його строгу південно-східну орієнтацію, формування витягнутого, вузького, стиснутого з двох боків басейну, широкої (5-9 км), добре розробленої долини. Русло розбивається па окремі рукави. Від гирла Свічі Дністер входить на територію Волино-Подільської височини. Долина звужується й поглиблюється. Від с. Нижнєва ріка тече в мальовничому глибокому (100- 120 м) каньйоні. Загальна Д Дністра - 1362 км. S водозбору - 72,1 тис. км2. На всьому протязі Дністер приймає справа багато карпатських приток, найбільшими з яких є Стрвяж (94 км), Бистриця (72 км), Тисмениця (49 км), Клодниця (43 км), Стрий (230 км), Свіча (107 км), Лімниця (122 км), Бистриця Солотвинська (84 км), Бистриця Надвірнянська (93 км) та ін. Більшість з них починаються високо (800- 1500 м) в горах і, прориваючись через гірські хребти Скибової дуги, мають типовий гірський характер. Площа басейну карпатських приток Дністра близько 1400 км2. Вони несуть в Дністер велику кількість води. Середня річна витрата води 330 м3/сек, гідрологічний режим непостійний. Весняна повінь починається на Дністрі в лютому і закінчується в червні. Рівень води в річці піднімається на 3-4 м. Витрата води досягає 180-260 м3/сек. Дощові паводки бувають з середини липня до середини вересня, вони досить швидко наростають. За добу вода в річці піднімається в окремі роки на 3 м. Рівень води встановлюється на висоті до 5 м. Льодостав на Дністрі короткий. В окремі зими його немає зовсім.
Лімниця - ліва притока Пруту, басейн Дунаю. Д - 122 км, S - 1530 тис. км2. Бере початок на схилах г. Буштул, в Ґорґанах на висоті 1150 м. Ш - 20-60 м, Г - 2 м. П - 9,4 м/км. Живлення снігове та дощове. Є берегозахисні споруди.
Латориця - права притока Тиси, протікає також на території Угорщини. Д - 191 км, S - 7680 тис. км2 (в Україні - відповідно 144 і 2900). П - від 80 (при верхів'і) до 0,2 м/км (в Закарпатській низовині). Своєрідний характер її розташування зумовлює часте перетинання з транспортними артеріями, зокрема на під'їздах до Закарпатської низовини.
Мизунка - Ліва притока Свічі, Д - 51 км, S - 344 км2. Бере початок з-під гори Магури на висоті 1075 м. П - 11 м/км. Живлення дощове і снігове. Замерзає. Збудовані греблі. Є навіть невелика ГЕС.
Опір - права притока Стрия. Д - 58 км, S - 843 км2. Бере початок коло с. Оперець, Сколівські Бескиди. П - 10,4 м/км. Основні притоки - Рожанка і Орава (праві). Живлення переважно дощове. Є ГЕС. На цій річці розтащоване м. Сколе.
Прут - ліва притока Дунаю. Бере початок на схилах г. Говерли на висоті 1750 м. Спочатку тече з півдня на північ, прорізуючи хребти глибокою долиною. В руслі багато порогів, водоспадів, зокрема, під самою горою. Мальовничий водоспад є також коло с. Яремче, висота його 15 м. Виходячи з передгір'я, Прут повертає на південний схід. Майже до м. Чернівців річка має гірський характер. Глибина врізу її русла досягає 200 м. Різко виражена правобережна асиметрія. Д в Україні - 272 км, Ш - 15-40 м, найширша коло с. Делятин. Г - 0,2 - 1,5 - 2, в деяких місцях утворює плеса, де глибина може досягати 11 м. S - 6890 км2. Недалеко від м. Чернівці перетинає державний кордон і тече поміж Румунією та Молдавією. Загальна Д - 967 км, S - 27, 5 тис. км2. П - від 100 до 0,05 м/км. Каламутність річки досягає 400 - 430 г/м3. Основними притоками Пруту є Тлумачик (33 км), Пистинка (56 км), Добровідка (26 км), Турка (40 км), Рибниця (54 км) і Черемош (80 км). На його березі збудовані млини, є ГЕС.
Путила - права притока Черемошу, Д - 42 км, S - 391 км2. Бере початок з джерел, що витікають з пн. сх. схилів Покутсько- Буковинських Карпат. Ш - 5 -15 м,П - 18 м/км.Живлення мішане з переважанням дощового. Береги подекуди укріплені.
Свіча - права притока Дністра. Д - 106 км, S - 1490 км2. Бере початок з джерел в Ґорґанах. Є пороги і перекати. Г - до 1,5 м. П - 8,3 м/км. Основні притоки - Мизунка, Витвиця, Сукіль (всі - ліві). Живлення мішане з переважанням дощового і снігового.
Сірет - друга ліва притока Дунаю. Починається кількома струмками на північному схилі хребта Ракова в Буковинських Карпатах на висоті близько 1100 м. У горах тече на протязі 30 км. Виходячи на рівнину, Сірет значно розширює свою долину.
Стрий - одна з найбільших правих приток Дністра. Починається кількома струмками на схилах г. Станеш (1150 м) у Верховинських Карпатах. Д - 232 км, S - 3060 км2, П - 3,2 м/км. Стрий перетинає різні морфо - тектонічні структури, тому він часто змінює напрям, утворюючи круті, глибоко врізані меандри. Долина вузька (0,3-0,5 км) і глибока (до 250 м). Круті схили її вкриті густим лісом. У верхів'ї має гірський характер. Нижче гирла Опору Стрий виривається на простори передгірної рівнини і утворює тут широке (до 200 м) русло і широку (до 5 - 6 км) долину. Живлення дощове і снігове. Річка Стрий має паводковий режим.
Сукіль - ліва притока Свічі, Д - 67 км, S - 276 км2. Витікає з-під г. Буковинець, що на Прикарпатті. Г - 0,6 - 2,1 м. Ш - 0,5 - 3,5 м. П - 15 м/км. Живлення мішане. Бувають паводки. На цій річці стоїть м. Болехів.
Теребля - права притока Тиси. Д - 91 км, S - 750 км2. Утворюється злиттям Розтоку і Ріки, що беруть початок на пд. схилах Ґорґан. Перетинає Полонинський і Вулканічний хребти. Ш - 15 - 20, до 54 м. П - 9,3 м/км. Основна притока - Велика Уголька. Живлення мішане з переважанням дощового. Озеро Синевир має витік в Тереблю. У прибережній лінії збудована ГЕС. В районі
Loading...

 
 

Цікаве