WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради - Дипломна робота

Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради - Дипломна робота

Важко-суглинкові ґрунти 20,1 6,89
179д Дерново-глибокі опідзолені глейові осушені середньо суглинкові ґрунти 53,7 18,4
188в Дернові слаборозвинені карбонатні сильнокамянисті супіщані ґрунти 0,5 0,17
218 Розмиті легкоглинесті грунти з плямами лучно-болотних та елювію пісковиків з плямами слаборозвинених грунтів 16,2 5,55
Всього 291,7 100
3.6. Бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів - це характеристика ґрунтів, що проводиться на основ даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на урожай сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, сільськогоспо-дарських підприємств та організацій проведено в 1993 році. Отримані по-казники використано при грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення. Значно ширше використання даних бонітування забезпечувало б проведення внутрішньогосподарського бонітування ґрунтів, що дало б можливість оцінити кожну окрему земельну ділянку за об'єктивними сталими природними властивостями.
Бонітування ґрунтів є продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування ґрунтів полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановлення, в скільки разів один ґрунт кращий від іншого за своїми природними і стихійно-побутовими властивостями. Об'єкт бонітування - ґрунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.
У зв'язку з цим бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різно-видностями або групами ґрунтів, рівноцінних за господарською достойні-стю, які залягають на одних і тих же елементах рельєфу, подібних за умо-вами зволоження і внаслідок цього, близьких за агрофізичними і агрохі-мічними та іншими природними властивостями, які впливають на урожай-ність сільськогосподарських культур.
При бонітуванні ґрунтів необхідно брати до уваги урожайність на різних виробничих групах ґрунтів у межах земельно оціночного району при порівняльному рівні агротехніки і інтенсивності землеробства.
Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одержати однакові показники бонітету. Щоб визначити ці показники складається шкала бо-нітування ґрунту, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів.
Бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель тісно пов'язані між со-бою спільністю мети, опираються на єдині дані реєстрації землеволодінь, обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Економічна оцінка дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об'єктивно склалася за економічними показниками. Під економічною оцінкою розуміється оцінка якості землі як природного ресурсу і головного засобу виробництва у сільському господарстві. Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Вона встановлює відносну їх придатність за основними факторами природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. При економічній оцінці земля розглядається як головний засіб виробництва у сільському господарстві. Економічна оцінка землі має велике призначення для розвитку народного господарства країни. Дані оцінки використовуються як нормативні і нормативно-утворювальні фактори при вирішенні таких завдань, як науково обґрунтований розподіл земельного фонду для планомірного і пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства, економічне обґрунтування об'ємів виробництва.
3.7. Економічна оцінка земель
Бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель - це єдиний оціноч-ний процес визначення їх продуктивної здатності. Це обумовлено тим, що цілі і завдання бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель співпадають і спираються на єдині дані обліку кількості і якості земель, матеріали спеціальних обстежень і джерела економіко-математичної інформації про виробничі показники використання оцінених земель.
У межах сільської ради земельно-оціночні роботи полягають в уза-гальненні матеріалів оцінки земель, проведеної в конкретному господарстві і визначенні середньозважених показників оцінки у сільській раді в цілому.
Отож, оцінка земель за природними властивостями ґрунтів прово-диться за даними суцільних обстежень ґрунтів. При цьому за показниками природних властивостей ґрунту складається 100-бальна шкала, за якою оцінюється відповідний тип ґрунту на території кожної земельної ділянки власників землі і землекористувачів.
На території Ковалівської сільської ради бал загального бонітету становить: по с. Ковалівка ріллі - 32,2, сіножатей - 20,8, пасовищ - 23,66, багаторічні насадження - 12,0.
Дані оцінки земель, які характеризують їх продуктивність викорис-тання і доходність на території сільської ради повинні розв'язувати такі завдання:
а) виявлення і високе використання всіх ресурсних можливостей земель з метою підвищення рівня суспільного виробництва;
б) розподіл земель у міжгалузевому аспекті, виходячи з пріоритету використання цінних земель в сільськомугосподарстві;
в) визначення втрат сільськогосподарського виробництва при вилу-ченні (викупі) продуктивних земель для несільськогосподарський цілей;
г) визначення мір і розмірів стягнень за порушення земельного законодавства;
д) розміщення сільськогосподарського виробництва;
е) надання земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, виходячи з середньої у спілці власників оцінки земель;
є) об'єктивний аналіз рівня використання земель і господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, госпрозрахункових вироб-ничих підрозділів:
ж) планування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;
з) економічне обґрунтування організації території;
й) визначення розмірів плати за землю передану у власність або надану у користування залежно від якості і місцеположення земельної ділянки.
Найчастіше порушується порядок використання земель в системі сівозмін через те, що при розробці проекту внутрігосподарського землеус-трою недостатньо враховувалась придатність ріллі для вирощування сільськогосподарських культур, під якою слід розуміти відповідність, пристосованість ґрунтового середовища до конкретних біологічних умов. Такий взаємозв'язок найбільш точніше виявляється шляхом проведення часткових економічних оцінок, тобто оцінок земель за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур, за показником окупності затрат. Цей показник найбільш повно інтегрує в собі величину продуктивності земель при такому рівні інтенсивності землеробства, який забезпечує необхідну рентабельність виробництва відповідної культури.
За даними часткових економічних оцінок земель проводять об'єднання рівноцінних агровиробничих груп ґрунтів в масиви ріллі придатні для вирощування
Loading...

 
 

Цікаве