WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → 1. В чому суть рекреаційного напряму рекультивації порушених земель?. 2. За яких умов надається перевага сільськогосподарській рекультивації?. 3. На я - Реферат

1. В чому суть рекреаційного напряму рекультивації порушених земель?. 2. За яких умов надається перевага сільськогосподарській рекультивації?. 3. На я - Реферат

Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства освіти і науки України.
Розробку окремих розділів проекту (гасіння, розробка, пониження і переформування шахтних териконів з наступним їх озелененням) або проектів озеленення без виконання робіт технічного етапу рекультивації дозволяється виконувати підрозділам виробничих об'єктів із залученням на договірних умовах спеціалізованих організацій або використовуючи розроблені ними рекомендації. Наприклад, такі рекомендації щодо біологічної рекультивації на відпрацьованих шахтних териконах Донбасу запропоновані Донецьким ботанічним садом АН України, відвалів на території Нікопольського марганцеворудного комбінату -Дніпропетровським державним аграрним університетом, відвалів розкривних порід на території Передкарпатського сірконосного басейну -Львівським державним аграрним університетом.
Матеріали технічного проекту передаються замовнику проектною організацією (генеральний проектувальник) у чотирьох примірниках, а субпідрядній проектній організації в п'яти примірниках, крім об'єктивних кошторисів, кількість примірників яких повинен бути на один більше. У випадках виконання окремих видів робіт субпідрядними організаціями або землекористувачами проектна організації передає замовнику додатково по одному примірнику об'єктивних кошторисівдля кожної субпідрядної орга-нізації (землекористувача). Робочі креслення видаються замовнику у чотирьох примірниках. Техніко-робочий проект видається замовнику в тій же кількості примірників, що й робочі креслення.
У проектах рекультивації встановлюється економічна ефективність затрат у процесі сільськогосподарської і рибогосподарської рекультивації, що визначається часом, за яким окупляться затрати на рекультивацію:
Е з = (Т х Б) / Ер, років
де Т- сума затрат на технічний етап рекультивації, грн/га;
Б - те ж на біологічний етап, грн/га;
Ер - річний дохід від реалізації сільськогосподарської (рибної) продукції з рекультивованої (обводненої) площі, грн/га.
Вихідні дані для розрахунків економічної ефективності рекультивації використовується із таких джерел:
> затрати на технічний і біологічний етапи рекультивації - із кошторису до проекту;
> перелік сільськогосподарських культур - із структури сівозмін, в яких передбачається використовувати ділянку, або з плодозміни, якщо вони будуть використовуватись поза сівозміною; у проектуванні водоймища встановлюються породи риб, які будуть розводитись;
> затрати на виробництво одиниці продукції - із матеріалів сільськогосподарських або рибогосподарських підприємств річних звітів господарств, розташованих поблизу гірничопромислових підприємств;
> затрати на переробку і реалізацію продукції орієнтовно приймаються за 7,2 % суми затрат реалізованої продукції.
Порівняльна економічна ефективність біологічної рекультивації може розраховуватися як за мінімальними затратами:
Ct+EHK =min,
так і за максимальним прибутком:
Е -Е К -max, де С,- плинні затрати за кожним варіантом, грн;
К - капітальні затрати на рекультивацію 1 га земель, що включає втрати продукції, пов'язані з порушенням земель, грн;
Е - сумарний розмір середньорічного ефекту від рекультивації 1 га земель, грн;
Еи - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
Висновки
Отже, з вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Рекреаційний напрямок рекультивації земель - створення на порушених землях об'єктів відпочинку.
До земель рекреаційного напрямку рекультивації підпадають зони відпочинку і спорту: парки і лісопарки, водоймища для оздоровчих цілей, мисливські угіддя, туристичні бази і спортивні споруди.
Рекультивація земель - це здійснення різноманітних робіт, метою яких є не тільки часткове перетворення природних територіальних комплексів, порушених промисловістю, але й створення на їх місці ще більш продуктивних і раціонально організованих елементів культурних антропогенних ландшафтів, тобто в кінцевому рахунку оптимізація техногенних ландшафтів, поліпшення умов навколишнього природного середовища.
Сільськогосподарська рекультивація - це система агробіологічних і технологічних заходів, спрямованих на відновлення родючості порушених земель до стану, придатного для сільськогосподарського виробництва. Вона повинна мати переважне поширення у районах зі сприятливими для сільсько-господарських культур грунтово-кліматичними умовами, у густонаселених районах з низькою часткою ріллі на душу населення і за наявності родючих зональних ґрунтів. З цією метою насамперед використовують великі відвали, поверхня яких складена з придатних для рекультивації порід.
Згідно з існуючою класифікацією розкривних порід, найбільш родючі породи використовуються у сільськогосподарських цілях (під ріллю, сінокоси, пасовища) із застосуванням зональних технологій.
Потенційно родючі породи вимагають при цьому проведення спеціальних агротехнічних заходів або можуть використовуватися як підстилкові породи під ріллю.
Малопридатні за фізичними властивостями поради (напівскельні та осадові породи) використовуються для сільськогосподарської рекультивації (під сінокоси) тільки після меліорації, пов'язаної з поліпшенням фізичних властивостей, а також як підстилкові під ріллю.
Проекти рекультивації порушених земель розробляються на основі завдання на проектування і технічних умов.
У проекті рекультивації встановлюється технічна та економічна доцільність рекультивації, обґрунтовується вид наступного цільового використання рекультивованих земель, визначаються обсяги робіт технічного і біологічного етапів рекультивації, вибираються найбільш раціональні комплекси машин та обладнання, розробляються схеми формування відвалів і гірничо-планувальних робіт, зняття, транспортування, складання й нанесення на підготовлену поверхню відвалів родючого шару грунту.
Список використаної літератури
1. Іванух Р. А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. - К., 1985.
2. Миланова Е. В., Рябчиков А. Й, Использование природних ресурсов й охрана природи. - М., 1986.
3. Руснак П. П. Еколого-економічні аспекти природокористування. - К.,
4. 1990.
5. Черевко Г.В., Яцків М.I. Економіка природокористування. - Львів: Світ, 1995 - 208 с.
Loading...

 
 

Цікаве