WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Озера і ріки Івано-Франківської області - Реферат

Озера і ріки Івано-Франківської області - Реферат


Реферат
на тему:
Озера і ріки Івано-Франківської області
Найбільші ріки, які протікають через область - Дністер і Прут. Майже дві тритини территорії області зрошуються водами басейну Дністра, і тільки південно-східна окраїна належить до басейну Пруту.
Довжина Дністра в межах Прикарпаття - 190 км. Дуже розвинена сітка його правих приток: Свіча, Мімниця, Бистриця, які формуються в щедро зрошуваних атмосферними опадами Карпатах. Другий річковий бассейн належить Пруту - лівій притоці Дунаю. Джерела ріки - на північних схилах Чорногірського хребта. Довжина Пруту в межах області - близько 150 км. Найкрупніші притоки: Черемош, Рибниця, Пістинька. У рівнинній частині області багато озер та ставів. Найбільше озеро Шибене (довжина 850м, ширина 200м.) При закритих шлюзах глибина становить 25м, а запас води 400 тис. куб. метрів. Воду озера використовують для сплаву лісу по Черемошу. Другим за величиною є озеро Несамовите біля підніжжя гори Туркул (довжина 150м, ширина 44 - 80 м.). У ставках розводять рибу - коропа, амура, форель.
Дністер бере початок у Бескидах на г. Розлуч на висоті близько 760 м над рівнем моря і впадає в Дністровський лиман Чорного моря. У верхів'ї на ділянці 50 км проходить у горах, перерізуючи хребти. Долина Дністра тут звужена, корінні береги піднімаються до 80-100 м над нешироким потоком. Падіння русла в середньому б м/км. Коло Старого Самбора Дністер виходить на простори передгірної рівнини. Далі на відтинку 400 км він проклав свою долину в Карпатському передгірному прогині, що зумовлює його строгу південно-східну орієнтацію, формування витягнутого, вузького, стиснутого з двох боків басейну, широкої (5-9 км), добре розробленої долини. Русло розбивається па окремі рукави. Від гирла Свічі Дністер входить на територію Волино-Подільської височини. Долина звужується й поглиблюється. Від с. Нижнєва ріка тече в мальовничому глибокому (100- 120 м) каньйоні. Загальна Д Дністра - 1362 км. S водозбору - 72,1 тис. км2. На всьому протязі Дністер приймає справа багато карпатських приток, найбільшими з яких є Стрвяж (94 км), Бистриця (72 км), Тисмениця (49 км), Клодниця (43 км), Стрий (230 км), Свіча (107 км), Лімниця (122 км), Бистриця Солотвинська (84 км), Бистриця Надвірнянська (93 км) та ін. Більшість з них починаються високо (800- 1500 м) в горах і, прориваючись через гірські хребти Скибової дуги, мають типовий гірський характер. Площа басейну карпатських приток Дністра близько 1400 км2. Вони несуть в Дністер велику кількість води. Середня річна витрата води 330 м3/сек, гідрологічний режим непостійний. Весняна повінь починається на Дністрі в лютому і закінчується в червні. Рівень води в річці піднімається на 3-4 м. Витрата води досягає 180-260 м3/сек. Дощові паводки бувають з середини липня до середини вересня, вони досить швидко наростають. За добу вода в річці піднімається в окремі роки на 3 м. Рівень води встановлюється на висоті до 5 м. Льодостав на Дністрі короткий. В окремі зими його немає зовсім.
Прут - ліва притока Дунаю. Бере початок на схилах г. Говерли на висоті 1750 м. Спочатку тече з півдня на північ, прорізуючи хребти глибокою долиною. В руслі багато порогів, водоспадів, зокрема, під самою горою. Мальовничий водоспад є також коло с. Яремче, висота його 15 м. Виходячи з передгір'я, Прут повертає на південний схід. Майже до м. Чернівців річка має гірський характер. Глибина врізу її русла досягає 200 м. Різко виражена правобережна асиметрія. Д в Україні - 272 км, Ш - 15-40 м, найширша коло с. Делятин. Г - 0,2 - 1,5 - 2, в деяких місцях утворює плеса, де глибина може досягати 11 м. S - 6890 км2. Недалеко від м. Чернівці перетинає державний кордон і тече поміж Румунією та Молдавією. Загальна Д - 967 км, S - 27, 5 тис. км2. П - від 100 до 0,05 м/км. Каламутність річки досягає 400 - 430 г/м3. Основними притоками Пруту є Тлумачик (33 км), Пистинка (56 км), Добровідка (26 км), Турка (40 км), Рибниця (54 км) і Черемош (80 км). На його березі збудовані млини, є ГЕС.
Черемош - одна з найбільших правих приток Пруту. Тече на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей. Утворюється від злиття Білого і Чорного Черемошів в с. Устеріки у Верховинському зниженні. Починаються ці річки в найнеприступнішій частині Українських Карпат - у Чивчинських горах на висоті 1680 м - і течуть у вузькій, ущелиноподібній у верхів'ях долині. Д - 80 км, S - 2565 км2, П - 3,3 м/км. Основна права притока - Путила. Живлення дощове та снігове. Витрата води у гирлі - 29 м3/с. місцями обваловані.
Білий Черемош - протікає на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей. Правий витік Черемошу. Д - 51 км, S - 632 км2. Долина звивиста, ущелиноподібна. Ш - 8-120 м, подекуди - 350 м. Місцями пороги з висотою падіння води - 1,6 м та бистрини. Живлення дощове. П - 9,5 м
В Івано-Франківській області водопостачання 72,5 % населення здійснюється за рахунок децентралізованого водопостачання - громадських та приватних колодязів.
Загальна кількість колодязів сягає 100 000, серед них тільки 570 - колодязі та каптажі громадського користування. Проблема полягає в тому, що глибина більшості колодязів складає 1,5-6 метрів. Тобто, вони живляться водами поверхневих горизонтів, які мають значно гіршу бактеріальну характеристику в порівнянні з підземними.
Іншою причиною бактеріального забруднення води є помилки в архітектурному плануванні садиб та господарських об"єктів (туалетів, гноївок тощо), які знаходяться у безпосередній близькості до джерел питного водопостачання. Якщо за індивідуальними колодязями добрий господар подбає сам, то колодязі громадського користування залишились поза увагою як окремих водокористувачів, так і відповідних державних структур.
Як результат такого відношення - кількість нестандартних проб води за бакпоказниками в області вища, ніж в цілому по Україні. Основна діяльність "МАМА-86-Яремче" в рамках водної кампанії мала два напрями: інформаційну роботу та проведення демонстраційного проекту щодо вирішення проблем якості води у колодязях Івано - Франківської області . Проведення на початку проекту вивчення громадської думки щодо якості води дозволило виявити ключові проблеми, з якими стикаються мешканці сіл.
Головні висновки анкетування, в якому взяли участь 400 респондентів - мешканців сіл Яремчанського району - стосувалися низької поінформованості людей щодо якості води у криницях, правил будівництва та утримання колодязів. Саме тому "МАМА-86-Яремче" підготувала та опублікувала розраховані на широкий загал інформаційні матеріали щодо безпечного водоспоживання, санітарних вимог до облаштування колодязів та їх експлуатації.
Були видані листівки, буклети та два інформаційні посібники (" Водні ресурси Івано - Франківської області " та "Водопостачання в Івано-Франківській області "). Значну увагу "МАМА-86-Яремчі" приділяла і приділяє роботі з дітьми. Для них проводяться лекції, бесіди. Діти беруть участь в акціях до Дня Води, конкурсах творчості, які проводитьяк регіональна організація, так і ВЕГО "МАМА-86".
Роботи дітей з Яремчанщини використовуються для ілюстрації календарів і буклетів, а деякі з них увійшли до складу експозиції пересувної виставки "Дніпро очима дітей". На підставі зібраної та проаналізованої інформації "МАМА-86-Яремче" провела "круглий стіл" з проблем якості питної води в Івано-Франківській області за участю представників місцевої влади та громадських екологічних організацій, медиків та науковців.
Члени організації висвітлювали проблему питного водозабезпечення сільської місцевості на багатьох семінарах, конференціях на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. Особливої уваги до вирішення проблем якості колодязної води вдалося привернути в рамках демонстраційного проекту. Головна задача цього проекту - показати, що якість води у колодязі залежить від регулярного виконання заходів щодо очищення та знезараження колодязів. Про це має дбати кожний господар криниці.
Особлива увага в рамках проекту приділялася роботі з місцевими органами влади щодо розуміння їх відповідальності за стан справ з громадськими колодязями та організації служб, які б забезпечували надання послуг з очищення та знезараження колодязів.
Використана література:
1. Ріки Карпат / За ред. Коваленко С.І. - Ужгород, 2000.
2. Географічна енциклопедія. В 4-х книгах. - К., 1994-1996.
Loading...

 
 

Цікаве