WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геодезичне забезпечення кадастру - Реферат

Геодезичне забезпечення кадастру - Реферат

території, станомтопографо-геодезичного забезпечення тощо.
Отже, вибір масштабу картографо-геодезичних матеріалів залежить від багатьох факторів і рівнів представлення кадастрової інформації. Оскільки масштаб, передусім, визначає точність представлення основного (базового) рівня інформації, то виникає питання вибору так званого базового масштабу кадастрових знімань і вихідних кадастрових матеріалів [6].
Базовий масштаб кадастрового знімання - це співвідношення зображуваних на планах елементів з їх розмірами в натурі, що визначає всю сукупність робіт по збору І обробці кадастрових даних для їх відображення в графічному чи електронному вигляді, і яке забезпечує збір, систематизацію і обробку кадастрової інформації в будь-якому масштабі.
Основними вихідними матеріалами для складання кадастрових планів є топографічні карти і плани відповідних масштабів, а також матеріали аерофотозшмань. Базовим масштабом топографічних знімань є масштаб 1:500, оскільки в процесі знімання можна одержати точні і повні дані для складання топопланів усього масштабного ряду. Сучасна технологія створення кадастрових планів передбачає використання одних і тих же вихідних матеріалів, зокрема аерофотознімків. для створення як топографічних, так і кадастрових планів, але з відповідною спеціальною для кожного плану інформацією.
Отже, як з принципової (основоположної) точки зору, так і з технологічного підходу базовим масштабом кадастрового знімання в населених пунктах можна прийняти масштаб 1:500.
Однак, при певних видах детальних кадастрових робіт даний масштаб не забезпечує необхідної точності. Так, наприклад, поверхові плани житлового фонду складають у масштабах 1:100, 1:200 в зв'язку з необхідністю детального відображення елементів будинків і квартир.
Для визначення площ цінних земельних ділянок у населених пунктах точність цього масштабу також не задовольняє вимог грошової оцінки землі. Наприклад, для прямокутної ділянки з високою ціною, площ) необхідно визначити з точністю до І кв. м. Середня квадратична помилка для прямокутної ділянки m p буде дорівнювати [3]:
, (1)
де mt - середня квадратична помилка вимірювань, зокрема, координат; а і b - розміри ділянки. Звідси
(2)
Для ділянки, площею Р - 600 кв. м (а=20 м, b-30 м), mt =3см, а точність визначення координат опорних точок (межових пунктів) згідно з [16] становить 10 см.
Отже, базовий масштаб кадастрових знімань, орієнтований тільки на створення планово-картографічних матеріалів кадастру, не може служити інтегральним критерієм: точності збору кадастрових даних, як це прийнято в топографії. Це обумовлює необхідність при обґрунтуванні вибору масштабу кадастрових знімань врахування інших спеціальних вимог, наприклад, точності визначення площ і встановлення положення межових точок земельних ділянок тощо.
Точність кадастрових планів характеризує похибки відображення геометричних параметрів і об'єктів, їх взаємного положення. Показник точності кадастрових планів має важливе значення, тому що висновок про можливість використання вихідних матеріалів, наприклад, топографічних планів, геологічних карт і ін.. оцінюється саме по цьому показнику. В деяких випадках критерій точності може бути єдиним і достатнім показником можливості і технологічності створення кадастрових планів.
Кількісне значення показника точності кадастрових планів можна встановити з відомого математичного співвідношення [4]:
(5.3)
де тк - середня квадратична помилка створення кадастрового плану, тт - середня квадратична помилка побудови геодезичної опорної основи. піт - середня квадратична помилка зображення елементів середовища на топографічних, планах. тоб - середня квадратична помилка визначення положення елементів об'єктів і явищ міського середовища на кадастровому плані.
Наведений вираз (3) характеризує загальну модель співвідношення точності складових кадастрового плану. Це співвідношення не враховує технологічні особливості створення плану, трудомісткість операцій та часово-економічні параметри. Виходячи з виразу (3), можемо розглянути реалізацію таких схем створення кадастрових планів.
Точність наявного топографічного плану даної території достатня для створення кадастрового плану, наприклад, шляхом дігіталізації чи тому подібне. Тоді з (3). приймаючи тоб= 0. одержимо:
(4)
Точність створюваного кадастрового плану повинна бути вищою ніж топографічного, тоді при тт = 0,1 з (5.3) одержимо:
(5)
Отже, при відомій точності опорної геодезичної мережі можна розрахувати точність створення кадастрового плану, задаючись точністю окремих ланок технологічної схеми.
Співвідношення і поєднання величин середніх квадратичних помилок в окремих ланках схеми дає можливість у кожному конкретному випадку вибрати певну послідовність технологічних операцій для створення кадастрових планів.
3. Точність топографічних планів і геодезичне забезпечення
обліку земель
Як бачимо, в комплексі робіт по створенню кадастру важливе місце посідають геодезичні і топографічні роботи, які виконуються з метою картографування населених пунктів й адміністративно-територіальних одиниць, встановлення та закріплення їх меж, інвентаризації земельних ділянок, житлового і промислового фонду, інженерних комунікацій, вивчення характеристик міського середовища. Вихідними матеріалами для ведення містобудівного кадастру є топографічні карти і плани різних масштабів, точність яких залежить від багатьох параметрів.
Точність планів, складених за матеріалами різних видів знімань (мензульного, тахеометричного, аерофотознімання), різна через різні технології і приладів, які використовуються при цих роботах. Але цю різницю у точності планів можна врахувати, звівши відмінності у точності до помилок в окремих елементарних технологічних ланках ( вимір кута, лінії, перевищення і т.ін.), які надалі можна порівнювати з графічною точністю.
Для одержання похибок положення контурних точок на плані помилки окремих елементів технологічного процесу можна прийняти незалежними і просумувати [19]:
(6)
де тт - середня квадратична помилка технологічного ланцюга;
т1 т2 і т д. - середні квадратичні помилки окремих елементів цього ланцюжка.
Так, для теодолітного чи мензульного знімання ці похибки приблизно однакові і досягають 0.4 мм в масштабі плану. Така ж приблизно точність планів. складених за матеріалами аерофотознімання.
В інструкції [14] вказується, що середні квадратичні помилки в положенні на карті, чітких контурів і предметів місцевості відносно пунктів планової знімальної основи не повинні перевищувати 0.5 мм при створенні карт рівнинної і горбистої місцевості з ухилами до 6°, і 0,7 мм - для гірських і високогірних районів.
Під точністю плану (карти) розуміють величину середньої квадратичної помилки положення контурної точки на плані відносно найближчого пункту планової геодезичної основи, враховуючи, що помилки положення пунктів знімальної основи с
Loading...

 
 

Цікаве