WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основи земельного кадастру - Реферат

Основи земельного кадастру - Реферат

і рибалок, парків, .зелених зон, замирюваних трас та навчально-туристських стежок. Землі рекреаційного призначення забороняється використовуватидля цілей, які можуть змінити їх функціональне призначення.
Землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків. скверів, поховань, археологічних та архітектурних пам'яток культури. архітектурно-ландшафтних комплексів відносять до земель історико-культурного призначення. На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх функціональному використанню. Біля земель історико-культурного призначення може встановлюватися охоронна зона, метою якої є забезпечення режиму функціонування історико-культурних об'єктів.
Землі, призначені для ведення лісового господарства, відносяться до земель лісового фонду. При цьому, до даного фонду можуть входити землі як вкриті лісом, так і без нього, але які надані для потреб лісового господарства.
Землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, водогосподарськими та гідрагехнічними спорудами і будівлями, а також ділянки землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення, становлять землі водного фонду. Біля водойм та водних джерел можуть встановлюватись охороню зони з метою виконання комплексу протиерозійних і санітарних заходів, спрямованих на збереження і поліпшення водних ресурсів. На землях водного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка суперечить їхньому функціональному призначенню.
Всі землі, які не передані у власність або не надані у постійне користування, відносяться до земель запасу. Ці землі призначені для передачі у власність або надання у користування, в тому числі і в оренду.
2 Основні земельно-кадастрові дані
Основними земельно-кадастровими даними є відомості про правовий, природний та господарський стан земель. Реєстрація Інформації земельного кадастру складає цілу низку систематизованих даних про права власності та користування землею, угод на її оренду, обліку кількості та якості земель, їх бонітування, зонування території населених пунктів за різними природними й соціально-економічними факторами і економічну оцінку земель.
Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, ґрунтових, екологічних та інших спеціальних робіт, а також встановленню прав власності на землю чи користування нею. проведенням бонітування ґрунтів і економічною оцінкою земель, а також зонуванням територій населених пунктів.
Правовий режим земель характеризують розподілом земельного фонду за землевласниками і землекористувачами, передачею земель в оренду. Відповідно до цього основними кадастровими одиницями є землеволодіння та землекористування.
Землеволодіння - це земельні ділянки, надані у власність на постійне володіння, а землекористування - земельні ділянки, надані в постійне або тимчасове користування.
Відповідно до діючого законодавства України власність на землю має такі три форми: державну, комунальну, приватну [12,17].
До державної власності відносять усі землі, за винятком земель, які передані у колективну та приватну власність. Суб'єктами права державної власності виступає Верховна Рада України та органи місцевого самоврядування. Верховна Рада України розпоряджається землею, яка є в загальнодержавній власності. Обласні, районні, міські, сільські та селищні ради розпоряджаються землею, яка знаходиться на їхніх територіях. Виняток складають землі, які є в загальнодержавній власності Землі, які перебувають у державній власності, а також землі. сільськогосподарських підприємств. кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств можуть бути передані у колективну власність. Право розпоряджатись земельними ділянками в цьому випадку мають загальні збори колективу співвласників. Колективу співвласників видається Державний акт на право колективної власності.
Передача землі у власність здійснюється рішенням відповідних органів місцевого самоврядування. Кожному власнику земельної ділянки видається Державний акт на право приватної власності на землю.
Облік кількості земель ведуть по власниках та землекористувачах, а також орендарях. При обліку кількості земель зазначають:
- землі в межах населених пунктів;
- землі за межами населених пунктів;
- категорії земель;
- зрошувані та осушені землі;
- оподатковані землі;
- землі, які не оподатковуються.
Якісна оцінка земель включає;
- класифікацію земель за їхнім призначенням та цільовим використанням;
- природну характеристику земельного фонду, включаючи вміст і товщину гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам'янистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, викликану як хімічними продуктами сільськогосподарського виробництва, так і техногенними факторами;
- культуртехнічну характеристику природних кормових угідь;
- лісотипологічну характеристику лісових угідь;
- класифікацію земель за їхнім функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації населених пунктів;
- характеристику земель за їхнім місцезнаходженням, включаючи зональні та локальні фактори, інженерію - геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови, а також облаштування територій соціально-економічною інфраструктурою.
При якісній оцінці земель важливим є бонітування ґрунтів, яке проводять на основі даних про їхнім природні властивості, що істотно впливають на виробництво сільськогосподарської продукції. Саме бонітування представляє процес порівняльної оцінки якості ґрунтів за родючістю, з одного боку, з середньою багаторічною урожайністю, з другого, при порівняно різних методах агрообробітку. При бонітуванні ґрунтів основною оціночною одиницею є бал бонітету.
На відміну від бонітування, економічна оцінка земельного фонду передбачає відображення якості територій не тільки за родючістю, але й за їх місцезнаходженням, продуктивністю, окупністю затрат тощо.
При економічній оцінці земель населених пунктів враховують ряд факторів, пов'язаних зі статусом населених пунктів, де розміщені оцінювані земельні ділянки, а також місцезнаходження, інженерно-технічне облаштування території тощо. Економічна оцінка сільськогосподарських угідь включає їх продуктивність, окупність затрат та диференціальний дохід Землі лісового фонду оцінюють на основі нормативів економічного ефекту від їх лісосировинного значення, захисних та корисних природних властивостей лісів.
Економічна оцінка земель водного фонду включає дат про кількісний і якісний стан водного об'єкту, його місцезнаходження, продуктивність, екологічне значення та соціально-економічні умови використання.
При економічній оцінці земель сільськогосподарського та несільськогосподарського
Loading...

 
 

Цікаве