WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Основи земельного кадастру - Реферат

Основи земельного кадастру - Реферат


Реферат на тему:
Основи земельного кадастру
Земельним кадастр - багаторівнева інформаційна система, яка містить відомості і документи про правовий, природний та господарський стан земельного фонду. В ньому наводяться дані про землевласників і землекористувачів, відомості про використання земель, їхні якісні і кількісні характеристики та економічні оцінки. Державний земельний кадастр створюється для забезпечення органів влади, фізичних І юридичних осіб відомостями про стан земель з метою регулювання земельних відносин та раціонального використання земельного фонду.
Земельно-кадастрову документацію представляють у вигляді кадастрових планів та карт, окремих схем та графіків, а також текстовою і цифровою Інформацією. Дана документація включає в себе також відомості про права власності на окремі земельні ділянки. Вся документація створюється відповідно до існуючих нормативних вимог ведення державного земельного кадастру.
1. Об'єкти земельного кадастру
Об'єктами земельного кадастру є земельний фонд нашої держави, включаючи землі, покриті лісом та водою. Весь земельний фонд поділяють на сім основних категорій залежно від його цільового призначеним Ці категорії складають[12]:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі населених пунктів;
- землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
- землі лісового фонду;
- землі водного фонду;
- землі запасу.
До земель сільськогосподарського призначення відносять землі, які надані для потреб виробництва сільськогосподарської продукції, або які призначені для цієї мети. Землі сільськогосподарського призначення можуть бути передані у власність або в постійне чи тимчасове користування. Основними землевласниками чи землекористувачами можуть бути окремі громадяни, селянські спілки, кооперативи, різні асоціації; організації та установи.
Землі сільськогосподарського призначення надаються громадянам у власність, як правило, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосів, а також для товарного виробництва сільськогосподарської продукції. Несільськогосподарським підприємствам та організаціям, громадським і релігійним об'єднанням ці землі надаються у користування. Колективні підприємства, асоціації та інші сільськогосподарські організації зобов'язані використовувати надані землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Землі населених пунктів включають всю територію, яка знаходиться в межах даного населеного пункту. Землі населених пунктів перебувають у віданні відповідної ради, наприклад, землі міста перебувають у віданні міської ради, селища - селищної і села - сільської.
Межа, міста визначається проектом планування та забудови міста або перспективним планом його розвитку. Межа міста може змінюватись Верховною Радою України. Межа селища міського типу встановлюється і змінюється обласною радою, або, за її дорученням, районною, міською радою. Межа сільського населеного пункту встановлюється і змінюється відповідною районною радою, в адміністративному підпорядкуванні якої є даний населений пункт.
Землі, надані для розміщення виробничих, адміністративних, соціально-побутових та допоміжних будівель і споруд, а також транспортних та інженерних мереж об'єктів промисловості відносять до земель промисловості. Навколо промислових підприємств можуть бути створені санітарно-захисні зони.
Землі надані в користування підприємствам та організаціям усіх видів транспорту, а також підприємствам, які здійснюють експлуатацію ліній зав'язку та електропередач, відносяться до земель транспорту і зв'язку. Вздовж магістралей газо- та нафтопроводів, повітряних і підземних ліній електропередач, телефонне - телеграфного зв'язку установлюється спеціальна охоронна зона. Ширина цієї зони залежить від конструктивних особливостей транспортного об'єкту. Як правило, землі в межах цих зон у власників та землекористувачів не визначаються, але на їх використання накладають певні обмеження.
Землі, надані в відання військових частин, установ та навчальних закладів військових формувань і внутрішніх військ, а також різним підприємствам та організаціям Збройних Сил України, відносяться до земель для потреб оборони.
Землі національних, дендрологічних, зоологічних парків, заповідників, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), парків пам'яток садово-паркового мистецтва відносяться до земель природоохоронного призначення. Біля цих земель можуть бути встановлені охоронні зони - з метою забезпечення режиму функціонування основних об'єктів.
Земельні ділянки, які мають лікувальні мінерально-сировинні ресурси і є сприятливими для організації лікувальних та профілактичних заходів відносять до земель оздоровчого призначення. Довкола цих ділянок встановлюють смуги санітарної охорони, .в яких заборонена діяльність, що може вплинути на лікувальні властивості мінерально-сировинних ресурсів.
Землі рекреаційного призначення використовують для масового відпочинку і туризму. Сюди відносяться земельні ділянки, зайняті будівлями І спорудами будинків відпочинку, туристських баз, пансіонатів, кемпінгів, спортивно-оздоровчих таборів, будинків мисливців і рибалок, парків, зелених зон, замаркованих трас та навчально-туристських стежок. Землі рекреаційного призначення забороняється використовувати для цілей, які можуть змінити їх функціональне призначення.
Землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, скверів, поховань, археологічних та архітектурних пам'яток культури. архітектурно-ландшафтних комплексів відносять до земель історико-культурного призначення. На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх функціональному використанню. Біля земель історико-культурного призначення може встановлюватися охоронна зона, метою якої є забезпечення режиму функціонування історико-культурних об'єктів.
Землі, призначені для ведення лісового господарства, відносяться до земель лісового фонду. При цьому, до даного фонду можуть бути встановлені охоронні зони - з мстою забезпечення режиму функціонування основних об'єктів.
Земельні ділянки, які мають лікувальні мінерально-сировинні ресурси І є сприятливими для організації лікувальних та профілактичних заходів відносять до земель оздоровчого призначення. Довкола цих ділянок встановлюють смуги санітарної охорони, .в яких заборонена діяльність, що може вплинути на лікувальні властивості мінерально-сировинних ресурсів.
Землі рекреаційного призначення використовують для масового відпочинку і туризму. Сюди відносяться земельні ділянки, зайняті будівлями І спорудами будинків відпочинку, туристських баз, пансіонатів, кемпінгів, спортивно-оздоровчих таборів, будинків мисливців
Loading...

 
 

Цікаве