WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

корективи в існуючу систему земельної оренди, державного контролю зараціональним та еколого-безпечним використанням усіх земель сільськогосподарського призначення, посилити увагу і збільшити інвестування земле-охоронних і земле-меліоративних заходів.
Щоб земельна реформа в Україні найближчим часом була спроможна дати реальні та відчутні позитивні результати, необхідно, на нашу думку, вирішити щонайменше чотири великих групи складних і нелегких проблем.
1. Проблеми, пов'язані зі стабілізацією аграрного виробництва, істотним покращанням фінансового стану сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, посиленням інвестиційної діяльності в усіх сферах національного АПК. З цією метою вкрай необхідно розвивати підпри-ємницьку ініціативу на селі, надавати агропромисловим товаровиробникам пільгові кредити, дотації на деякі види затрат, наприклад, на придбання міне-ральних добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, сортового насіння, племінних тва-рин тощо. Все це, безперечно, позитивно відіб'ється на раціоналізації та екологізації використання земельних ресурсів у сільському господарстві.
2. Проблеми, які безпосередньо стосуються поглиблення земельної реформи і підвищення її результативності:
" необхідно завершити повне юридичне оформлення прав власності на землю та інші форми землеволодіння;
" провести широкомасштабні кадастрові роботи;
" запровадити і жорстко дотримуватися правил стимулювання та санкцій за показниками рівня використання сільськогосподарських угідь та їх екологічного стану.
З метою господарсько доцільного, економічно та екологічно обґрунтованого перерозподілу земель сільськогосподарського призначення в державі має бути запроваджений зрештою регульований земельний ринок, який враховує нинішні соціально-економічні реалії та регіональні особливості можливого земельного обігу.
3. Проблеми, які пов'язані зі створенням повноцінної та високорозвиненої ринкової інфраструктури, в т.ч. і земельного ринку. Без такої інфраструктури подальший розвиток ринкових перетворень аграрного сектора та усього АПК, поглиблення земельної реформи просто неможливі. Для цього в державному бюджеті, як і в місцевих бюджетах, мають передбачатися відповідні кошти. Від успішного вирішення зазначених вище проблем залежать продовольча безпека держави та раціональне й еколого-безпечне використання її найціннішого багатства - земельних ресурсів.
4. Проблеми, які необхідно вирішувати у сфері аграрного землекористу-вання, реформуючи земельні відносини на селі таким чином, щоб перевести його на модель сталого розвитку. Це має бути фундаментальним завданням но-вого етапу здійснення земельної реформи в Україні. Як відомо, Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася в червні 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро, визначила комплекс завдань щодо системного підходу до планування та раціонального використання земельних ресурсів взагалі й у сільському господарстві зокрема.[1]
Важливу роль у здійсненні земельної реформи відіграє земельний кадастр.
Земельний кадастр, як відомо, ведеться з метою інформаційного забез-печення учасників земельних відносин при реалізації їхніх повноважень по во-лодінню, користуванню і розпорядженню землею. У процесі формування цих відносин, обумовленого особливостями використання землі, розвитком науково-технічного прогресу та зміною соціальних факторів змінювались завдання, методи і технології земельного кадастру, а також область застосування його інформації. За всіх часів людство шукало найбільш оптимальні і найбільш опрацьовані способи ведення кадастру - на перший план виходили реальна або парцелярна системи; у кадастрі знаходили висвітлення переважно правові, облікові або оціночні дані. Тобто, перед суспільством завжди гостро стояла проблема відповідності кадастру сформованим земельним відносинам, рівню розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу, а також пошуку шляхів вдосконалення кадастрових процедур.
У нашій країні з початком земельних перетворень значення земельно-кадастрової інформації ще більш зросло, тому що в її об'єктивності стали зацікавлені не тільки державні органи і господарські структури, але і практично всі громадяни та юридичні особи, залучені до земельних відносин. Самі земельні відносини за останнє десятиліття зазнали принципових змін. У першу чергу, це зміна форми власності на землю, залучення її в ринковий оборот і введення земельного податку. При цьому кадастр, як інформаційна інфраструктура і механізм регулювання земельних відносин, стає все більш складним у порівнянні з кадастром попередніх десятиріч.
Земельний кадастр виконує певні ролі:
1) регулююча роль кадастру - інформаційно забезпечити формування, удосконалювання і функціонування адміністративних і економічних механізмів державного регулювання земельних відносин, і особливо формування земельного ринку;
2) фіскальна роль кадастру - інформаційно й організаційно забезпечи-ти надходження податкових платежів за земельні ресурси, у т.ч. при здійсненні з ними різних угод (встановлення ставок податку й облік платників податків);
3) правова роль кадастру - забезпечити реєстрацію правового статусу земельних ділянок (їхня приналежність, дані про угоди, про форму права на ділянку і її право-володільця) або її інформаційне забезпечення;
4) облікова роль кадастру - здійснити облік земельних ресурсів (їхньої кількості, місця розташування, розподілу між власниками і користувачами, якісного стану, ступеню залучення в ринковий оборот і т. п.) як найважливішого національного надбання;
5) господарська ( агро-виробнича) роль кадастру - забезпечити потребу в даних про якість земель для сільськогосподарського (придатність до оброблення тих або інших культур) і іншого використання (для розміщення виробничих об'єктів, лісонасаджень і т. п.).
Ці п'ять пунктів історично вирішуються в рамках земельного кадастру, складають його сучасну суть і обумовлюють необхідність його ведення. На підставі вже зібраної інформації, для вирішення цих завдань, земельний кадастр забезпечує землевпорядні та інші роботи, спрямовані на організацію раціонального використання земель, здійснення контрольних функцій держави щодо управління і використання землі, а також може задовольнити потреби учасників земельного ринку в зведеннях про землі, що втягуються у ринковий оборот. У зв'язку із залученням землі в ринковий оборот, додаткову актуальність набуло давно обговорюване питання про можливості розширеного тлумачення об'єкта земельного кадастру: тільки земля або земля разом із розташованими на ній і під нею рукотворними об'єктами, покладами корисних копалин і т. ін.[2]
Як відомо, над земельним кодексом працювали провідні вчені та спеціалісти не лише міністерств і центральних відомств, академічних інститутів Києва, але й широкий науковий загал України. В основу Нового Земельного кодексу України покладено конституційні норми щодо забезпечення прав на землю
Loading...

 
 

Цікаве