WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

Україні - це справа складна, багатогранна,яка потребує детально продуманих кроків, консолідації зусиль вчених, економістів, фахівців різного профілю. Не таємниця, що земельна реформа покликана передусім відродити реального власника землі, здійснювалася дуже обережно аж до прийняття Указу Президента України від 03.12.1999 р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".
Проведення земельної реформи - це дуже складний та довготривалий процес і щоб реалізувати його успішно, прийти до очікуваних результатів, він повинен базуватися на глибокому продуктивному веденні необхідного комплексу землевпорядних робіт. Незважаючи на ряд позитивних результатів земельної реформи, слід звернути увагу на деякі проблемні питання, які не вдалося вирішити на той час. Зокрема, питання про відсутність законодавчо закріплених концептуальних напрямків земельної реформи, що стримує її проведення.
Земельний кодекс України розроблено у відповідності з дорученням Верховної Ради України (постанова від 11.01.2000 р. №1364 "Про виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки"), прийнятий Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року і підписаний президентом України 13 листопада цього ж року.
Земельна реформа означає процес зміни (перетворення) земельних відно-син. Вона включає:
1. Відносини володіння, користування і розпорядження земельними ділянками з метою підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки використання суспільством земельних ресурсів.
2. Забезпечення регульованого земельного обігу в державі, захисту прав будь-якого землевласника і землекористувача.
Земельна реформа справедливо вважається невід'ємною складовою ча-стиною аграрної реформи. Остання передбачає трансформацію аграрних від-носин, а точніше, всієї системи агропромислового виробництва в країні, тому числі істотну перебудову аграрної структури й методів господарювання, спо-собів і механізмів економічного та правового регулювання виробництва для підвищення його ефективності, забезпечення продовольчої безпеки країни і конкурентоспроможності її продукції на внутрішньому та зовнішніх агро-продовольчих ринках. Хоча таку реформу і називають аграрною, проте вона пов'язана з докорінними і фундаментальними змінами загалом у національному АПК. Тобто йдеться про певні та цілеспрямовані перетворення не лише в сільському господарстві, але і у харчовій промисловості, у переробці аграрної продукції та виробництві засобів виробництва для цих галузей, а також у виробничій інфраструктурі та продовольчому ринку.
Отже, завдання земельної реформи значно відрізняються від завдань, що стоять перед аграрною реформою. Завдання першої, з точки зору агропромис-лового виробництва, є більш вузькими і обмежуються, як правило, цільовим та ефективним використанням сільськогосподарських угідь. Проте, зважаючи на біосферне і загально-екологічне значення земельних ресурсів, насамперед ґрунтового покриву, завдання земельної реформи слід вважати надзвичайно широкими й багатоаспектними, оскільки йдеться при цьому про ресурсно-екологічну безпеку існування людства та суспільного прогресу в цілому.
Звідси виникає запитання: у якому співвідношенні нині перебувають аграрна та земельна реформа в нашій державі? Беручи до уваги цілі та завдання цих реформ і фундаментальне положення, що земля в аграрному секторі економіки є як територіальною базою виробництва, так і основним, незамінним виробничим ресурсом, найважливішим чинником виробництва у рослинництві, можна зробити цілком закономірний, на нашу думку, висновок. Він полягає в тому, що аграрна й земельна реформи - це, по суті, два взаємозв'язані, але відносно відокремлені і самостійні процеси. Вони вирішують велику кількість трансформаційних завдань у сфері вдосконалення аграрних і земельних відносин, які досить часто взаємо перетинаються та взаємодоповнюються.[4]
Однак фундаментальне завдання, яке ставилось перед земельною рефор-мою - радикально змінити відношення до землі як до національного багатства шляхом розширення спектра форм власності, залучення до виробництва нових власників, зацікавлених і спроможних ефективно, раціонально, по-господарськи та еколого-безпечно використовувати сільськогосподарські зе-мельні ресурси - практично не вирішено. Формально створені багато чисельні землевласники на селі не мають ніякої можливості впливати на розв'язання цієї надзвичайно важливої проблеми. Тому посилення екологічних вимог, вимог ресурсно-екологічної безпеки при використанні сільськогосподарських угідь, розробка і реалізація заходів щодо збереження та підвищення їх родючості, налагодження жорсткого контролю за дотриманням усіма землевласниками і землекористувачами положень Земельного кодексу та іншого земельного за-конодавства мають стати цільовими орієнтирами нового етапу реформування земельних відносин в Україні.
Разом з тим необхідно відмітити, що до цього часу відсутні скільки-небудь помітні зрушення і у розв'язанні такого важливого завдання земельної реформи, як розвиток ринкового та неринкового земельного обігу. Останній покликаний сприяти:
" розумній концентрації сільськогосподарських угідь у руках дбайливих і відповідальних власників;
" підвищенню результативності використання цих угідь;
" їх використанню, зменшенню негативних антропотехногенних навантажень на ґрунтовий покрив. Вирішення цих життєво важливих завдань вимагає цілеспрямованої роботи всіх гілок влади щодо створення правової, організаційної та економічної бази функціонування в Україні цивілізованого земельного ринку.
Таким чином, вирішення цих життєво важливих завдань вимагає цілеспрямованої роботи всіх гілок влади щодо створення правової, організаційної та економічної бази функціонування в Україні цивілізованого земельного ринку. [5]
Земельна реформа здійснюється в Україні протягом 14 років. Одним з її основних досягнень є подолання державної монополії на землю, запровадження приватної власності, реформування сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на майно і землю. Відбулися і має відбутися вирішення багатьох інших складних завдань, зокрема формування ринку землі та його інфраструктури, оформлення прав на землю, реєстрація нерухомості тощо.
Хоча сама земельна реформа ще не досягла своєї кінцевої мети. Поки що не вдалося:
" стабілізувати агропромислове виробництво;
" істотно підвищити конкурентоспроможність вітчизняної агро-продукції;
" ефективність використання земельних ресурсів;
" знизити земле місткість сільського господарства в нашій державі;
" покращити екологічний стан сільськогосподарських угідь;
" зберегти ґрунт від виснаження та деградації.
Тому слід продовжувати земельну реформу та вдосконалювати земельні відносини, насамперед в аграрній сфері, вносячи певні зміни у форми і методи здійснення земельних перетворень на селі. Доцільно, на наш погляд, внести певні
Loading...

 
 

Цікаве