WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області - Дипломна робота

використання рослинами поживних речовин і при цьому не зменшується їх вміст у ґрунті.
Тому зврахуванням вище наведеного організація системи сівозмін включає в себе такі елементи:
а) визначення площі масивів екологічно-придатних земель для вирощування сільськогосподарських культур;
б) вибір типів, видів і кількість сівозмін;
г) розміщення сівозмін і посівів сільськогосподарських культур з врахуванням екологічної придатності землі для їх вирощування;
д) визначення економічної ефективності організації системи сівозмін;
Також, для вирощування сільськогосподарських культур велику роль відіграє екологія, а саме екологічна придатність земель.
Сільськогосподарська діяльність суспільства, спрямована на вирощування необхідної кількості екологічно чистих продуктів харчування, супроводжується руйнівним впливом на основні екологічні чинники довкілля: землю, воду, повітря, природні фіто і зооценози. Природні екологічні системи здатні до самоочищення, вони мають певну буферність стосовно побічних включень і несприятливих впливів на навколишнє середовище. Але буферність не є безмежною, вона діє лише у певних, обмежених рамках, має обмежену ємність. Штучне насичення довкілля шкідливими для природної екосистеми речовинами в кількості, яка перевищує її буферну здатність до очищення, руйнування динамічної рівноваги, що встановилися в процесі еволюції Землі, сприяє погіршенню довкілля, руйнування природних ресурсів. Отож технології вирощування сільськогосподарських культур, які включають в себе обробіток ґрунту, використання неорганічних добрив, хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами і т.д., повинні опрацьовуватись з глибоким знанням справи, науково обґрунтовано, щоб зберегти життєве середовище екологічно чистим, придатним для життєдіяльності людини.
Розробка землевпорядних схем, і впровадження їх через комплекс проектів призводить до глибоких змін природних і сільськогосподарських ландшафтів. В даний час відсутні зведені наукові роботи та методичні рекомендації по складанню ландшафтно-екологічної документації, тому можна запропонувати такі вихідні положення прикладного аналізу ландшафтної неоднорідності земельного фонду при землевпорядкуванні:
1) в сільськогосподарській практиці важливо врахувати основну умову ландшафтно-екологічного підходу - збалансоване співвідношення між використанням, збереженням і покращенням конкретного виду ґрунтів при оптимальному використанні потенційних можливостей самих ландшафтів;
2) в конкретному районі необхідно ув'язувати спеціалізацію, агротехніку, різні види сільськогосподарських меліорацій з особливостями прояву ландшафтної неоднорідності, стійкості їх змін в протіканні геохімічних і біофізичних процесів;
3) створені ландшафти функціонують і розвиваються у відповідності з природними закономірностями;
4) природні ландшафти і сільськогосподарське виробництво взаємозв'язані і являють собою єдину ландшафтно-сільськогосподарську систему;
5) при інтенсивному сільськогосподарському використанні земельного фонду, коли рівновага в ландшафті підтримується штучно. Особливо важливі: розробка і здійснення на практиці заходів, спрямованих на попередження можливих негативних наслідків використання земель;
6) аналіз ландшафтної неоднорідності земельного фонду необхідно розглядати як багатофункціональний процес.
Аналізуючи природні умови для потреб землевпорядкування, поряд з впливом антропогенних факторів необхідно враховувати і природні тенденції розвитку ландшафтів, можливість прояву несприятливих природних процесів для сільського господарства (заболочення, засолення). Останні діють повільніше але масштабніше.
Ще одним важливим екологічним чинником, який потребує охорони та систематичного контролю за його станом, є атмосферне повітря. Найбільшими джерелами забруднення у сільськогосподарських підприємствах найчастіше зустрічаються такі: викидні гази двигунів тракторів, автомобілів, комбайнів та інших машин, які використовуються на виробництві, викиди промислових та побутових підприємств - котелень, цехів з переробки сільськогосподарської продукції, випаровування в повітря шкідливих газів з тваринницьких ферм, зокрема при несвоєчасній очистці приміщення та неправильному зберіганню гною, випаровування нафтопродуктів при неправильному їх зберіганні та використанні, втратах на машинних дворах, у майстернях, сховищах пального і мастил, накопичення у тваринницьких приміщеннях аміаку, вуглекислого газу та шкідливих мікроорганізмів при відсутності належної вентиляції.
Екологічна ситуація як у в державі, так і в нашому Богородчанському районі, незважаючи що більшість великих промислових підприємств на даний час не є основними забруднювачами довкілля, все-таки непомітно погіршується. Особливе занепокоєння в нашій Космацькій сільській раді яке в певній мірі має відношення до рослинного та тваринного світу, викликають водойми які перетворюються у стічні канави, втрачають свою водність і геометричні параметри, а (сільські ставки) стають вогнищем антисанітарії.
Практично "стихійним лихом " яке охоплює не лише населені пункти Космацької сільської ради, але і саме господарство яке розташовується в даному регіоні - є утворення диких сміттєзвалищ, що в свою чергу погіршує умови існування тваринного світу, приводить до загибелі рослинної флори.
Зусилля уряду та органів місцевої влади є недостатнім для вирішення нагальних екологічних проблем які склалися в даній сільській раді та і взагалі в районі в першу чергу з причин недостатнього фінансування екологічних програм та заходів які є наміченими в даному господарстві. Водночас зарубіжний та й власний досвід свідчить про те, що певні екологічні проблеми можна вирішити і реалізувати за участю громадськості, місцевих громад, за підтримки влади, підприємців, фінансових та комерційних структур, цільових фондів тощо.
Показники проекту
Показники аналізуючого проекту
Таблиця 20.
№ пп Показники На час складання аналізуючого проекту За проектом
1 Територія сільської ради - всього 1600 -
2 Сільськогосподарські підприємства
3 ТзОВ "Верховина" 45,30 45,30
4 Фермерське господарство Гуменюка Я.М. 10,80 10,80
5 Громадяни, що ведуть товарне сільськогосподарське виробництво - 0,5086
6 Заклади, установи, організації 4,52 4,52
7 Промислові та інші підприємства 8,7963 8,7963
8 Підприємства та організації транспорту, зв`язку 7,4050 7,4050
9 Лісогосподарські підприємства 722 722
10 Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) 284,9837 284,9837
11 Кооператив громадян, що ведуть товарне сільськогосподарське виробництво - 0,50865
?
6.Охорона природи
Земля - єдина універсальна умова життя, комора мінерально-сировинних ресурсів, природна основа виробництва, а в сільському господарстві - основний його засіб. Як продукт природи і природне тіло без залучення
Loading...

 
 

Цікаве